Рішення № 101801917, 03.12.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4193/18

номер провадження 2/695/88/21

03 грудня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Середи Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ПрАТ СК «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням позовної заяви в редакції від 09.03.2021 просить:

- стягнути з ОСОБА_2 різницю між фактично розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 28 253 грн 65 коп,

стягнути з ОСОБА_2 вартість проведення експертного дослідження по визначенню розміру збитків в сумі 3 500 грн 00 коп, стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 5 000 грн 00 коп, стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1 409 грн 60 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.05.2018 з вини відповідача, автомобіль позивачки зазнав механічних пошкоджень. Оскільки відповідальність заподіювана шкоди згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована у ПрАТ СК «Арсенал страхування», позивачка 26.09.2018 отримала виплату страхового відшкодування в сумі 15 000 грн 00 коп, без ПДВ. Відповідно до Акта виконаних робіт № 38 від 30.08.2018, виконаних на відновлення автомобіля позивачки, відповідно до об`ємів пошкоджень, вартість відновлювального ремонту становить 32 220 грн 00 коп, без ПДВ, у тому числі вартість робіт -14 850 грн 00 коп, вартість матеріалів, що підлягають заміні - 17 370 грн 00 коп. Однак, згідно з висновком за результатами судової товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020 вартість відновлювального ремонту, автомобіля позивачки, пошкодженого в результаті ДТП становить 43 253 грн 65 коп. Сума виплачених позивачці ПрАТ СК «Арсенал страхування» коштів не покрила понесених позивачкою витрат. Посилаючись на положення ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України та норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивачка вказує, що різниця між виплаченою ПрАТ СК «Арсенал страхування» сумою страхового відшкодування та сумою ринкової 'вартості відновлювального ремонту у сумі 28 253 грн 65 коп (43 253 грн 65 коп - 15 000 грн 00 коп) підлягає стягненню з відповідача. Також позивачка зазначає, що відповідач своїми діями завдав їй значної моральної шкоди, що полягає у моральних стражданнях внаслідок зміни звичного для позивачки життєвого ритму, понесення витрат на ремонт автомобіля та відмови відповідача добровільно відшкодувати завдані збитки.

Ухвалою суду від 27.12.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечуючи проти задоволення позову, 31.01.2019 відповідачем подано до суду відзив, в якому відповідач вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачка при огляді пошкодженого автомобіля представником страховика повністю погодилась із об`ємом механічних пошкоджень, підписала протокол огляду транспортного засобу без будь-яких застережень та не ставила під сумнів суму нарахованого відшкодування. Також відповідач вказує, що представник відповідача та страхової компанії були відсутні при визначенні об`єму відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, про результати такого огляду відповідача та страхову компанію не повідомлялось. Щодо стягнення моральної шкоди відповідач вказує, що позивачкою не надано доказів на підтвердження заявленої моральної шкоди в сумі 5 000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 27.03.2019 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Також ухвалою від 27.03.2019 залучено до участі у справі у якості третьої особи ПрАТ СК «Арсенал страхування».

СК «Арсенал страхування» подано до суду письмові пояснення щодо позовної заяви, згідно з якими страховою компанією як страховиком у відповідності до вимог законодавства вжито заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного визначення розміру завданого матеріального збитку з метою здійснення виплати страхового відшкодування позивачці. Згідно з Висновком авто-товарознавчого дослідження № 81 від 09.07.2018 вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових ТЗ) завданого автомобілю позивачки складає 16 420 грн 02 коп. Як зазначено у письмових поясненнях третьої особи позивач та страховик досягай згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування у сумі 16 000 грн 00 коп, з урахуванням передбаченої полісом страхування франшизи в сумі 1 000 грн 00 коп. Також третя особа згідно з поясненнями просить розглянути справу за відсутності свого представника.

Ухвалою суду від 26.08.2020 призначено по даній справі судову авто-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Який обсяг, характер і вартість ремонтно- відновлювальних робіт автомобіля Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.05.2018 у м. Золотоноша Черкаської області на дату проведення експертизи? Також ухвалою від 26.08.2020 зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

У подальшому ухвалою від 30.09.2020, у зв`язку з надходженням 30.09.2020 до суду висновку експерта № 105/20 від 25.09.2020 та матеріалів справи, поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Судове засідання з розгляду справи призначено на 06.08.2021 о 14 год 30 хв.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням позову в новій редакції підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач та представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, згідно з письмовими поясненнями просить справу розглянути за відсутності свого представника.

Надалі учасники справи в судове засідання не прибули.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні 17.05.2021 роз`яснення експерта Кипи С.М. щодо висновку складеного за результатами судової авто-товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, та визнається сторонами, що станом на час виникнення спірних правовідносин власником автомобіля Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 року випуску є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 . Відповідно до вказаного свідоцтва право користування вказаним автомобілем також має ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 29.05.2018 о 19 год 40 хв в м. Золотоноша, керуючи автомобілем/марки ВАЗ 211440, д.н.з. НОМЕР_3 , не обравши безпечної швидкості руху та не врахувавши дорожньої обстановки, здійснив зіткнення з автомобілем марки Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, тобто вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.06.2018 у справі № 695/1713/18 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/6983764 від 12.06.2017 цивільно-правова відповідальність страхувальника автомобіля марки ВАЗ 211440, д.н.з. НОМЕР_3 - ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ СК «Арсенал страхування». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 100 000 грн 00 коп, розмір франшизи - 1 000 грн 00 коп.

01.06.2018 ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ СК «Арсенал страхування» із заявою про пряме врегулювання в рамках Угоди про пряме врегулювання збитків, в якій повідомив про ДТП, яка сталась 29.05.2018 за участі автомобіля під його керування та вказав, що автомобіль мав не усунені пошкодження перед цією подією, а саме - тріснуте лобове скло, непофарбований передній бампер. Також ОСОБА_3 у своїй заяві про пряме врегулювання в рамках Угоди про пряме врегулювання збитків від 01.06.2018 вказав, що автомобілю завдані такі збитки: передній бампер - деформований, пошкоджена фарба, задній бампер розбитий, заднє праве крило деформоване та пошкоджена фарба, задня права фара, задній стакан поведений, крила багажника та кузов, задня балка.

Крім того, 01.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до страховика із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування, в якій просила здійснити виплату страхового відшкодування на картковий рахунок, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» на її ім`я.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу, складеного 23.06.2018 судовим експертом автотоварознавцем Березовським А.А. автомобіль Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 має такі пошкодження: деформація та розлом бампера заднього - потребує заміни та фарбування, розлом кріплення лівого бампера заднього - потребує заміни, розлом кріплення правого бампера заднього - потребує заміни, деформація по всій площі панелі задньої - потребує заміни та фарбування, деформація кришки багажника на площі більше 50 % - потребує заміни та фарбування, розбитий ліхтар задній правий - потребує заміни, деформація складна крила заднього правого на площі більше 50 % - потребує заміни та фарбування.

Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження № 81 від 09.07.2018 по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ, Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП 29.05.2018, на вирішення дослідження поставлено питання: Яка вартість матеріального збитку завданого власнику вказаного автомобіля, внаслідок пошкодження останнього під час ДТП 29.05.2018?

Як зазначено у висновку авто-товарознавчого дослідження №81 від 09.07.2018 вартість такого матеріального збитку становить 16 420 грн 02 коп.

У подальшому позивачка звернулась до страховика із заявою від 20.09.2018 про погодження розміру страхового відшкодування, в якій повідомила про те, що вона погоджується з розміром страхового відшкодування у сумі 16 000 грн 00 коп, на проведенні експертизи пошкодженого транспортного засобу не наполягає.

Відповідно до рахунку-фактури № 38 від 30.07.2018 та акта виконаних робіт № 38 від

30.08.2018 загальна вартість ремонту автомобіля Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 , виконаного ПП ОСОБА_5 становить 32 220 грн 00 коп.

Як зазначено у рахунку-фактурі № 38 від 30.07.2018 та акті виконаних робіт № 38 від

30.08.2018виконавцем робіт по ремонту проведені такі роботи: рихтування (поновлення геометрії кузова) - 1200 грн 00 коп, заміна крила заднього правого - 1 800 грн 00 коп, заміна задньої панелі - 1500 грн 00 коп, зняття та встановлення кришки багажника - 300 грн 00 коп, зняття та встановлення бампера заднього - 200 грн 00 коп, зняття та встановлення підсилювача бампера заднього — 100 грн 00 коп, зняття та встановлення ліхтаря заднього правого - 50 грн 00 коп, розборка салона -1200 грн 00 коп, розборка зборка багажного відсіку - 300 грн 00 коп, фарбування крила заднього правого з промоем - 2 000 грн 00 коп, фарбування кришки багажника - 2 000 грн 00 коп, фарбування панелі задньої - 1 500 грн 00 коп, фарбування бампера заднього - 2 000 грн 00 коп, фарбування багажного відсіку - 700 грн 00 коп, фарба з підбором 0,7 л -1 260 грн 00 коп; придбано такі запчастини: кришка багажника б/в - 3 500 грн 00 коп, ліхтар правий задній б/в - 650 грн 00 коп, посилювач бампера заднього б/в - 200 грн 00 коп, наповнювач бампера заднього б/в - 400 грн 00 коп, бампер задній б/в - 1 800 грн 00 коп, панель задня б/в - 3 600 грн 00 коп, крило заднє праве б/в - 4 200 грн 00 коп.

Згідно з висновком за результатами судової автотоварознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020, складеним на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області судовим експертом Кипою С.М. зроблено висновки щодо необхідності проведення наступних ремонтних дій для повного відновлення технічного стану КТЗ, а саме: замінити кришку багажника, замінити задній бампер у зборі з підсилювачем, кронштейнами та кріпленнями, замінити задній правий ліхтар, замінити зовнішню панель правої боковини (праве заднє крило), замінити задню панель кузова, відновити геометрію в отворі кришки багажника, пофарбувати замінені деталі.

Як зазначено у висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 становить 43 253 грн 65 коп.

У судовому засіданні 17.05.2021 судовий експерт Кипа С.М. роз`яснив, що експертиза, за результатами якої складено висновок судової авто-товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020 проведена за матеріалами наявними у даній цивільній справі.

Щодо розбіжностей у сумах зазначених у висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020 та висновку авто-товарознавчого дослідження №81 від 09.07.2018 року експерт пояснив, що на вирішення експертизи та дослідження поставлено різні питання. У висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020 надано відповідь на питання щодо обсягу, характеру і вартості ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29.05.2018 у м. Золотоноша Черкаської області на дату проведення експертизи. Предметом авто-товарознавчого дослідження, за результатами якого складено висновок №81 від 09.07.2018 є визначення вартості матеріального збитку завданого власнику Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП 29.05.2018.

Також експерт ОСОБА_6 у судовому засіданні 17.05.2021 роз`яснив, що висновки судової експертизи і дослідження ґрунтуються на різних коефіцієнтах зносу. Так, у висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020 за основу взято коефіцієнт зносу 75%, у висновку авто-товарознавчого дослідження №81 від 09.07.2018 цей коефіцієнт є меншим.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідач не заперечує свою вину щодо завдання шкоди майну позивачки внаслідок ДТП, яка мала місце 29.05.2018.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №234/16272/15-ц, зазначено, що з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавана шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішенням від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», рішення від 28.10.1999 у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії») існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень частини третьої статті 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове- право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

При цьому згідно з частиною третьою статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників Наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з пунктом 22.1. якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, дог розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно- правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Судом встановлено, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у сумі 15 000 грн 00 коп.

Предметом даного спору є відшкодування моральної шкоди та недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різний незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно з частиною четвертою статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Відповідно до частини четвертої статті 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Згідно із висновком авто-товарознавчого дослідження №81 від 09.07.2018 по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ, Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП 29.05.2018, складеним судовим експертом автотоварознавцем Березовським А.А. вартість такого матеріального збитку становить 16 420 грн 02 коп.

На ремонт пошкодженого у результаті ДТП автомобіля, ОСОБА_1 було фактично витрачено 32 220 грн 00 коп, що підтверджується рахунком-фактурою № 38 від 30.07.2018 та актом виконаних робіт № 38 від 30.08.2018.

Водночас, відповідно до висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 105/20 від 25.09.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Шевролет Авео, д.н.з. НОМЕР_1 становить 43 253 грн 65 коп.

Отже, вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує сплачений на користь позивачки розмір страхового відшкодування.

Таким чином, на підставі викладеного вище, та враховуючи, що майнова шкода завдана ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з порушенням відповідачем Правил дорожнього руху та вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП, а також матеріальне становище відповідача, суд вбачає про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди, та приходить до висновку, що з ОСОБА_2 як винної особи на користь позивачки підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат на ремонт автомобіля (реальними збитками) та стягнутим страховим відшкодуванням у сумі 17 220 грн 00 коп (32 220 грн 00 коп (понесені витрати на ремонт згідно з рахунком-фактурою № 38 від 30.07.2018 та актом виконаних робіт № 38 від 30.08.2018) - 15 000 грн 00 коп (сума страхової виплати). .

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 у справі № 686/17155/15-ц, від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц, від 13.06.2019 у справі № 587/1080/16-ц, від 17.10.2019 у справі № 370/2787/18, від 30.10.2019 у справі № 753/4696/16- ц, від 21.02.2020 у справі № 755/5374/18, від 22.04.2020 у справі № 756/2632/17, та від

15.10.2020у справі № 755/7666/19, підстав відступати від яких суд не вбачає.

При цьому, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача, що заподіяна ОСОБА_1 майнова шкода не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ СК «Арсенал страхування» як страховика, тому покладення на відповідача обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відносини між відповідачем та його страховиком ПрАТ СК «Арсенал страхування» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якою у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Оскільки ПрАТ СК «Арсенал страхування» сплачено позивачці страхове відшкодування у розмірі, визначеному статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу, то у страховика не виникло обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, незважаючи на те, що збитки є меншими від страхової суми (ліміту відповідальності).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 676/518/17.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, судом враховано глибину душевних страждань позивачки, їх тривалість,

Також при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивач, і виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відтак, оскільки належний позивачці автомобіль було пошкоджено внаслідок ДТП з вини відповідача, суд вважає, що з останнього на користь позивачки належить стягнути моральну шкоду в сумі 5 000 грн 00 коп.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки', викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд висновує, що позов належить задовольнити частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1 409 грн 60 коп, а позовні вимоги задоволено частково, тому сума судових витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем становить 1 134 грн 73 коп. Також на користь позивачки з відповідача належить стягнути витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи у сумі 3 500 грн 00 коп.

Керуючись ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ПрАТ СК «Арсенал страхування» про стягнення страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кошти у сумі 17 220 (сімнадцять тисяч двісті двадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи у сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: Середа Л.В.