Рішення № 101801054, 10.12.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4266/21

Провадження № 2/740/1208/21

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої– судді Ковальової Т.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Дьоміної Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської міської ради Чернігівської області, третя особа без самостійних вимог,– приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Варава Ніна Петрівна, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої вона прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса. До спадкової маси після смерті матері входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано в МБТІ: 3/4 частки - за ОСОБА_2 на підставі рішення народного суду м.Ніжина Чернігівської області від 26.07.1985 та 1/4 частка - на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.1986.

Нотаріальною конторою заведена спадкова справа №182/2019, але нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вказаний житловий будинок на ім.*я спадкодавця ОСОБА_2 .

Оскільки за життя мати не зареєструвала належні їй на підставі рішення суду 3/4 частки, то у нотаріуса відсутні законні підстави для реєстрації права власності на 3/4 часток житлового будинку, тому вона вимушена звернутися до суду.

Позивачка та її представник – адвокат Переверзев О.О. у судове засідання не з`явилися, надіславши заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримку позову.

Представник відповідача - Ніжинської міської ради Чернігівської області повторно не з*явився у судове засідання, належним чином повідомлений, не подав вдзив на позов та заву про розгляд справи за їх відсутності, тому суд відповідно до ст.280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, враховуючи, що позивачка проти цього не заперечує.

Третя особа без самостійних вимог– приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Варава Н.П., у судове засідання не з`явилась,що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до договору купівлі-продажу 1978 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначення часток.

На підставі рішення Ніжинського міського народного суду Чернігівської області від 26 липня 1985 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Ніжинського міськфінвідділу та ОСОБА_4 задоволено та виключено з акту опису 3/4 частки будинку по АДРЕСА_2 . Рішення суду набрало законної сили.

Згідно договору купівлі-продажу від 25.12.1986 ОСОБА_2 придбала 1/4 частку вказаного житлового будинку у власність.

Відповідно до довідки КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» №690 від 30.09.2020 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 : 3/4 частки - на підставі рішення народного суду м.Ніжина Чернігівської області від 26.07.1985, 1/4 частка - на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ніжинською держнотконторою 25.12.1986 р.№5327 (а.с.16-17).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.56).

В матеріалах справи міститься копія спадкової справи №182/2019, надана приватним нотаріусом Варавою Н.П. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , в якій наявна заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини та постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За нормами ст. 1216 ЦК України, ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено статтею 1217 ЦК України.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державної реєстрації.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Станом на момент реєстрації права власності на спірний житловий будинок питання реєстрації житлових будинків регулювалося Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Мінкомгосп від 31.01.66.

Відповідно п.1 Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Відповідно до ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Як роз`яснено у п.6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Положеннями ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_2 набула право власності на на 3/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Ніжинського міського народного суду Чернігівської області від 26 липня 1985 року, та за життя зареєструвала своє право власності у МБТІ, при цьому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, відсутність якої не може бути підставою позбавлення спадкоємця права на спадщину, враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом від 25.12.1986, який мається у спадковій справі, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , прийняла спадщину шляхом подання заяви нотаріусу, але отримати свідоцтво про право на спадщину з формальних моментів не виявилося можливим, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.81, 263-265, 280- 284, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 року.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Ніжинським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуюча суддя Т. Ковальова