Рішення № 101797849, 09.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року № 320/6961/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профжилкомфорт" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профжилкомфорт", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації багатоповерхового житлового будинку ТОВ "Профжилкомфорт" за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15 Д, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 24.09.2019 №349.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ "Профжилкомфорт" за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15 Д виявлено ряд порушень вимог законодавства, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Позивач стверджує, що при такому становищі мешканці будинку постійно перебувають умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому стверджував, що усі приміщення та комунікації будинку належать власникам будинку, а ТОВ "Профжилкомфорт" є лише управителем багатоквартирного будинку за зазначеною адресою. А тому вважає, що належним відповідачем у даній справі має бути ОСББ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 20.01.2020.

Підготовчі засідання, призначені на 20.01.2020, 24.02.2020 відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

Протокольною ухвалою суду від 23.03.2020 закрито підготовче засідання у справі та призначено до розгляду по суті на 19.05.2020.

У судові засідання, призначені на 19.05.2020, 09.06.2020 сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились, від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, тому суд, керуючись приписами статті 205 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 09.11.2021 витребувано від ТОВ "Профжилкомфорт":

- рішення співвласників будинку № 15 Д по вул. Шолуденка у м.Вишгороді щодо надання їм послуг з управління вказаним багатоквартирним будинком Товаристом з обмеженою відповідальністю "Профжилкомфорт";

- договір про надання ТОВ "Профжилкомфорт" послуг з управління багатоквартирним будинком № 15 Д по вул. Шолуденка у м.Вишгороді;

- статут ТОВ "Профжилкомфорт";

- інформацію про створення Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку № 15 Д по вул. Шолуденка у м.Вишгороді, та докази на підтвердження цього.

На виконання вимог ухвали суду на адресу суду 06.12.2021 надійшли статут ТОВ "Профжилкомфорт" та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), доручення Прем`єр- Міністра України від 16.01.2019 № 50768/1/1-18, Графіку проведення

позапланових заходів державного нагляду (контролю) додержання (виконання) управителем багатоквартирних житлових будинків підвищеної поверхності та висотних будинків вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Головного управління ДСНС України у Київській області, яке затверджене наказом ГУ ДСНС України у Київській області від 04.02.2019 № 112 Про затвердження Графіку проведення заходів державного нагляду (контролю)» (із змінами) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 08.08.2019 № 865 «Про проведення позапланових перевірок» було здійснено позапланову перевірку щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Профжилкомфорт» за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15Д, про що зазначається в рапорті начальника Вишґородського РВ ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Бондаренка Г.

24.09.2019 ГУ ДСНС України у Київській області за результатами позапланової перевірки був складений акт №349 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовані наступні порушення:

- об`єкт не обладнано системами протипожежного захисту;

- об`єкт не забезпечений системою внутрішнього протипожежного водопроводу;

- не виконана вогнезахисна обробка дерев`яних конструкцій горища будинку, розчином що забезпечує І-шу групу вогнезахисної ефективності і має сертифікат відповідності державного центру сертифікації виробів протипожежного призначення;

- не наданий технічний звіт заміру опору ізоляції освітлювальної електромережі та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання;

- мережу системи зовнішнього протипожежного водопроводу не випробувано на тиск та витрат оди з оформленням акту;

- на території відсутні покажчики місця знаходження пожежних гідрантів

- об`єкт не забезпечений системою димовидалення;

- не надано копії документів на елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежні двері) між приміщенням електрощитової та загальним приміщенням підвального поверху;

- не розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередені так і поза приміщеннями (за потреби) вказівні знаки зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння;

- вогнегасники не встановлені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення чи установлені в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки;

- для працівників охорони (вахтерів) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічній час у разі пожежі;

- відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації, визначення спеціальних місць для куріння, порядок застосування відкритого вогню, порядок використання побутових нагрівальних приладів, правила проїзду та стоянки транспортних засобів, порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно- технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення, порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту, порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання, порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнень ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння, послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахування дотримання технічної безпеки;

- відсутня інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

- не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у том числі правилам техногенної безпеки;

- спеціально призначені особи з питань цивільного захисту відсутні.

Судом встановлено, що акт перевірки від 24.09.2019 №349 підписаний відповідачем без зауважень та вручений останньому 24.09.2019, про що свідчить підпис директора Нікітіної Т.Л. на вказаному акті.

Зважаючи на те, що подальша експлуатація будівлі житлового будинку, комплексне обслуговування якого здійснює ТОВ "Профжилкомфорт", створює безпосередню загрозу для життя та здоров`я людей, з метою попередження настання негативних наслідків, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі-Закон №877).

Частиною 1 ст. 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Водночас, жодних фактичних, документальних доказів на підтвердження усунення порушень, зазначених в акті перевірки, відповідачем надано не було.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, на переконання суду, зазначені вище порушення у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно із ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

Станом на дату розгляду цієї адміністративної справи, починаючи з вересня 2019 року порушення, які були виявлені та стали підставою для звернення позивача у подальшому з даним позовом про застосування заходів реагування, відповідач не усунув та не спростував документально відсутність факту їх вчинення та існування.

Суд наголошує, що за встановлених позивачем під час перевірки порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки та недотримання законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки становить загрозу мешканцям та відвідувачам, зокрема утворює ризики завдання шкоди життю та здоров`ю людей, отримання травм, може призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна.

Не усунення виявлених перевіркою порушень підвищує ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки в будинках.

В свою чергу, виявлені порушення вимог законодавства, зазначені в акті перевірки, створюють ризики пожежі чи надзвичайної ситуації в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що порушення, які вказані в акті перевірки дійсно створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.

При цьому, суд наголошує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Щодо посилань відповідача на те, що на даний час за вказаною адресою створено ОСББ, договір про надання послуг з відповідачем не укладався, а відтак, належним відповідачем по справі є саме ОСББ, суд вважає їх необґрунтованими та зазначає наступне..

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку регулюються ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 9 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 цього Закону, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

У той же час, ТОВ "Профжилкомфорт" стверджує у відзиві на позовну заяву, що товариство є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . корпус 1-4, перебуває на спрощеній системі оподаткування (З група, 5%) та діяльність якого не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тобто, відповідач не заперечує, що надає послуги з управління зазначеного будинку, забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

На виконання вимог ухвали суду від 09.11.2021, якою витребувано від ТОВ "Профжилкомфорт": рішення співвласників будинку АДРЕСА_1 щодо надання їм послуг з управління вказаним багатоквартирним будинком Товаристом з обмеженою відповідальністю "Профжилкомфорт"; договір про надання ТОВ "Профжилкомфорт" послуг з управління багатоквартирним будинком № 15 Д по вул. Шолуденка у м.Вишгороді; статут ТОВ "Профжилкомфорт"; інформацію про створення Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку № 15 Д по вул. Шолуденка у м.Вишгороді, та докази на підтвердження цього, відповідачем надано лише статут та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо реєстрації ОСББ.

Однак, суд вважає, що оскільки відповідачем не заперечувався факт надання послуг за зазначеною адресою, будь яких доказів, які б підтверджували факт припинення надання послуг за цією адресою суду також не надано, є підстави вважати, що саме управляюча компанія ТОВ "Профжилкомфорт" має бути належним відповідачем у даній справі.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації багатоповерхового житлового будинку ТОВ "Профжилкомфорт" за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15 Д, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті планової перевірки від 24.09.2019 №349.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.