Рішення № 101797698, 10.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року справа №П/320/1068/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Амер Са» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Амер Са» (далі - позивач, ПП «Амер Са») з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.10.2019 №1304868/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.10.2019 №1304872/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.10.2019 №1306819/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.10.2019 №1309113/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.10.2019 №1314796/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.10.2019 №1314800/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.10.2019 №1318507/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.10.2019 №1318508/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.11.2019 №1324185/35411741;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.11.2019 №1327061/35411741;

- зобов`язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подачі на реєстрацію наступні податкові накладні: від 25.03.2019 №18 на загальну суму ПДВ 100000,80 грн.; від 26.03.2019 №22 на загальну суму ПДВ 150000,00 грн.; від 04.03.2019 №1 на загальну суму ПДВ 150000,00 грн.; від 01.04.2019 №1 на загальну суму ПДВ 100000,20 грн.; від 28.05.2019 №35 на загальну суму ПДВ 45048,00 грн.; від 16.05.2019 №22 на загальну суму ПДВ 150000,00 грн.; від 13.05.2019 №17 на загальну суму ПДВ 175000,20 грн.; від 02.05.2019 №4 на загальну суму ПДВ 110000,02 грн.; від 03.06.2019 №1 на загальну суму ПДВ 450000,00 грн.;від 23.07.2019 №21 на загальну суму ПДВ 300000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №П/320/1068/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 24.03.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 повторно витребувано докази у справі від сторін. Зупинено провадження в адміністративній справі №П/320/1068/20 у зв`язку з необхідністю надання позивачу часу для надання доказів у справі та призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 12.05.2020.

12.05.2020 та 23.06.2020 підготовчі судові засідання у справі знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 поновлено провадження у справі №320/1068/20.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 08.09.2020.

08.09.2020 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці. Наступне судове засідання призначене на 08.10.2020.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Київській області безпідставно винесені рішення про відмову в реєстрації виданих позивачем податкових накладних, оскільки контролюючим органом необґрунтовано зупинено їх реєстрацію без чіткого зазначення конкретного критерію ризиковості платника податку або критерію ризиковості здійснення операцій. Також позивачем вказано про безпідставність висновків відповідача-1 щодо ненадання позивачем письмових пояснень на підтвердження інформації, вказаної в податкових накладних, оскільки ним подавались відповідні пояснення з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію цих накладних.

27.04.2020 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає, що посадові особи Головного управління ДПС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Відповідач-1 пояснює, що Головним управлінням ДПС у Київській області було встановлено відсутність в товарно-транспортних накладних даних про пункти розвантаження із зазначенням повної адреси. Таким чином, на думку контролюючого органу, обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку (пункт 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК), а з наданих документів неможливо з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції та їх реальність.

При цьому, відповідач-1 звертає увагу, що повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним від 04.03.2019 №17, від 13.05.2019 №17 і від 02.05.2019 №4 було розглянуто Комісією Головного управління ДПС у Київській області та прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.10.2019 №1302742/35411741, від 23.10.2019 №1313117/35411741 і від 23.10.2019 №1313116/35411741. Відповідно до інформаційних систем прийняті рішення скасовані ДПС України, останнім прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.10.2019 №1306819/35411741, від 30.10.2019 №1318507/35411741 і від 30.10.2019 №1318508/35411741.

Відповідач-2 своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

01.06.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з позицією Головного управління ДПС у Київській області, що викладена у відзиві, та наполягав на задоволенні позовних вимог. Позивач пояснює, що товарно-транспортні накладні не є документами бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Позивач вважає, що оскільки господарські операції позивача з контрагентами підтверджуються не лише зазначеними товарно-транспортними накладними, а й іншими документами, такими як договір, специфікація, видаткова накладна, підстав позбавляти його права на податковий кредит щодо придбання зазначених товарно-матеріальних цінностей на підставі неналежним чином оформленої товарно-транспортної накладної немає.

У судове засідання, призначене на 08.10.2020, сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Амер Са» (ідентифікаційний код 35411741) зареєстроване 22.10.2007 як юридична особа за адресою: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 176, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.03.2019 (том 2, а.с.55).

Судом встановлено, що ПП «Амер Са» є платником податку на додану вартість з 01.07.2017, про що свідчить витяг з реєстру платників податку на додану вартість від 30.05.2017 №17101345500397 (том 2, а.с.32).

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2018 між ПП «АМЕР СА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бджілка Печерська» укладено договір поставки №25-07-2018, який діє до 31.12.2018 з пролонгацією (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору, позивач зобов`язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар в повному обсязі на умовах та в порядку, визначених цим договором (том 1, а.с.29).

На виконання умов договору, позивачем було поставлено покупцеві наступний товар:

1. 25.03.2019 на загальну суму 100000 грн. 80 коп., в тому числі ПДВ 16666 грн. 80 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 25.03.2019 №57, товарно-транспортною накладною від 25.03.2019 №Р57, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 25.03.2019 №31 (том 1, а.с.30-32);

2. 26.03.2019 на загальну суму 150000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 25000 грн. 00 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 26.03.2019 №61, товарно-транспортною накладною від 26.03.2019 №Р61, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 26.03.2019 №30 (том 1, а.с.68-69, 71);

3. 04.03.2019 на загальну суму 150000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 25000 грн. 00 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 04.03.2019 №41 товарно-транспортною накладною від 04.03.2019 №Р41, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 04.03.2019 №12 (том 1, а.с.77-79);

4. 01.04.2019 на загальну суму 100000 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 16666 грн. 70 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 01.04.2019 №71, товарно-транспортною накладною від 01.04.2019 №Р71, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 01.04.2019 №29 (том 1, а.с.92-94);

5. 28.05.2019 на загальну суму 45048 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 7508 грн. 00 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 28.05.2019 №134, товарно-транспортною накладною від 28.05.2019 №Р134, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 28.05.2019 №1 (том 1, а.с.108-110);

6. 16.05.2019 на загальну суму 150000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 25000 грн. 00 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 16.05.2019 №121, товарно-транспортною накладною від 16.05.2019 №Р121, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 16.05.2019 №37 (том 1,а.с.142-144);

7. 13.05.2019 на загальну суму 175000 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 29166 грн. 70 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 13.05.2019 №116, товарно-транспортною накладною від 13.05.2019 №Р116, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 13.05.2019 №36 (том 1,а.с.151-153);

8. 02.05.2019 на загальну суму 110000 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ 18333 грн. 34 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 02.05.2019 №101, товарно-транспортною накладною від 02.05.2019 №Р101, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 02.05.2019 №35 (том 1, а.с.161-163);

9. 03.06.2019 на загальну суму 450000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 75000 грн. 00 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 03.06.2019 №138, товарно-транспортною накладною від 03.06.2019 №Р138, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 03.06.2019 №3 (том 1, а.с.170-172);

10. 23.07.2019 на загальну суму 300000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 50000 грн. 00 коп. Вказане підтверджується видатковою накладною від 23.07.2019 №179, товарно-транспортною накладною від 23.07.2019 №Р179, довіреністю ТОВ «Бджілка Печерська» від 23.07.2019 №11 (том 1, а.с.211-213).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями: від 25.03.2019 №628 (том 1, а.с.33); від 26.03.2019 №630 (том 1, а.с.70); від 05.03.2019 №519 (том 1, а.с.80); від 02.04.2019 №675 (том 1, а.с.95); від 28.05.2019 №1000 (том 1, а.с.111); від 24.05.2019 №972 і від 27.05.2019 №977 (том 1, а.с.145); від 13.05.2019 №916 і від 15.05.2019 №931 (том 1, а.с.154-155); від 07.05.2019 №891 (том 1, а.с.164); від 03.06.2019 №1019 (том 1, а.с.173); від 23.07.2019 №1311 (том 1, а.с.214).

За вказаними господарськими операціями з покупцем позивачем за допомогою програмного забезпечення «Арт-Звіт Pro» складено та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладнихнаступні податкові накладні:

1. від 25.03.2019 №18 на загальну суму ПДВ 100000,80 грн. (у тому числі ПДВ -16666,80 грн.) (том 1, а.с.25);

2. від 26.03.2019 №22 на загальну суму ПДВ 150000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 25000,00 грн.) (том 1, а.с.64);

3. від 04.03.2019 №1 на загальну суму ПДВ 150000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 25000,00 грн.) (том 1, а.с.73);

4. від 01.04.2019 №1 на загальну суму ПДВ 100000,20 грн. (у тому числі ПДВ - 16666,70 грн.) (том 1, а.с.88);

5. від 28.05.2019 №35 на загальну суму ПДВ 45048,00 грн. (у тому числі ПДВ - 7508,00 грн.) (том 1, а.с.104);

6. від 16.05.2019 №22 на загальну суму ПДВ 150000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 25000,00 грн.) (том 1, а.с.138);

7. від 13.05.2019 №17 на загальну суму ПДВ 175000,20 грн. (у тому числі ПДВ - 29166,70 грн.) (том 1, а.с.147);

8. від 02.05.2019 №4 на загальну суму ПДВ 110000,02 грн. (у тому числі ПДВ - 18333,34 грн.) (том 1, а.с.157);

9. від 03.06.2019 №1 на загальну суму ПДВ 450000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 75000,00 грн.) (том 1, а.с.166);

10. від 23.07.2019 №21 на загальну суму ПДВ 300000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 50000,00 грн.) (том 1, а.с.207).

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1 і від 23.07.2019 №21 прийнято, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (том 1, а.с.26, 65, 74, 89, 105, 139, 148, 158, 167, 208).

У цих же квитанціях позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Позивачем було направлено до контролюючого органу пояснення з копіями первинних документів, складених в ході здійснення господарських операцій з покупцем.

Розглянувши подані позивачем документи і пояснення щодо реєстрації податкових накладних, зокрема від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22 і від 23.07.2019 №21, Комісія Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення від 11.10.2019 №1304868/35411741, від 11.10.2019 №1304872/35411741, від 17.10.2019 №1309113/35411741, від 24.10.2019 №1314796/35411741, від 24.10.2019 №1314800/35411741 і від 11.11.2019 №1327061/35411741 про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (том 1,а.с.24, 63, 87, 103, 137, 206).

Також, розглянувши подані позивачем документи і пояснення щодо реєстрації податкової накладної від 03.06.2019 №1, Комісія Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірне рішення від 07.11.2019 №1324185/35411741 про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (том 1,а.с.165).

Також, розглянувши подані позивачем документи і пояснення, зокрема, щодо реєстрації податкових накладних від 04.03.2019 №1, від 13.05.2019 №17 і від 02.05.2019 №4, Комісія ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, що не заперечується сторонами.

Однак Комісія ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла інші рішення щодо податкових накладних від 04.03.2019 №1, від 13.05.2019 №17 і від 02.05.2019 №4, а саме: спірні рішення від 15.10.2019 №1306819/35411741, від 30.10.2019 №1318507/35411741 і від 30.10.2019 №1318508/35411741, якими відмовила у реєстрації вказаних податкових накладних, у зв`язку з ненаданням платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (том 1,а.с.72, 146, 156).

Не погодившись з вказаними рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПК України для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що для цілей обчислення податку на додану вартість датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до приписів пунктів 201.7 та 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (чинна станом на час виникнення спірних правовідносин), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або випадки, коли складена платником податків податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов`язків контролюючих органів.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Станом з 01.04.2019 по 25.07.2019 (момент подачі позивачем на реєстрацію податкових накладних від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1, від 23.07.2019 №21), критерії ризиковості платника податку були затверджені Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 (далі - Критерії).

Відповідно до пункту 1.6 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Пунктами 12 та 13 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 14 згаданого Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналогічний перелік документів, необхідний для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, визначений і в пункті 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (який набрав чинності з 01.02.2020) (далі - Порядок №1165).

Цим же пунктом Порядку №1165 встановлено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства вбачається, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого моніторингу податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям ризиковості, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі «додаткова інформація».

З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, на контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.

Відтак, контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Отже, Верховний Суд у наведених вище постановах дійшов висновку про те, що саме зупинення реєстрації податкових накладних первинно порушує права платника податків і саме обставини такого зупинення, насамперед його законність, повинні бути предметом дослідження у подібних спорах.

Судом встановлено, що спірні в цій справі рішення прийняті у зв`язку із відповідністю поданих позивачем податкових накладних критеріям оцінки ризиків, що визначені підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків відповідно до листа Державної фіскальної служби від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.

Суд звертає увагу, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 було витребувано від Головного управління ДПС у Київській області копії протоколів про віднесення позивача до переліку платників з ознаками ризиковості.

Головним управлінням ДПС у Київській області на виконання ухвали суду від 24.03.2020 було надано витяг з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо платників податків, які перебувають на обліку в Головному управління ДПС у Київській області від 05.02.2020 №1, відповідно до якого комісією прийнято рішення про відповідність ПП «Амер Са» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (том 2, а.с.81).

Проте, дане рішення датовано 05.02.2020, тобто пізніше ніж дата прийняття оскаржуваних рішень. При цьому, наведене рішення також не містить будь-яких обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Комісія лише обмежилась цитуванням положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У поданих представником відповідача додаткових поясненнях (том 2, а.с.104-107) зазначено, що платника податків - ПП «Амер Са» на засіданні комісії Головного управління ДФС у Київській області 21.06.2018 внесено до переліку ризикових платників за ознакою податкова інформація, що відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, які визначені у листі Державної фіскальної служби від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.

Так, за податковою інформацією, яка міститься в аналітичній системі «Податковий блок» та згідно з відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ПП «Амер Са» здійснює продаж:

1. Кальяну, приладдя до кальяну, вугілля ТОВ «Днейкобс», однак зазначений контрагент на виході надає послуги з виготовлення бачків розширювальних, транспортні послуги, продає будівельні матеріали;

2. Кальяну, приладдя до кальяну, вугілля ТОВ «ДЖОН МАК», однак зазначений контрагент на виході надає транспортно-експедиційні послуги, продає будівельні матеріали;

2. Кальяну, приладдя до кальяну, вугілля ТОВ «МІСТЕР ТРЕЙД», однак зазначений контрагент на виході надає послуги з будівельно-монтажних робіт.

Таким чином, за твердженням відповідача-1, здійснюючи аналіз походження, відпрацювання усіх ймовірних ланцюгів придбання та реалізацію відповідної номенклатури товарів (послуг) встановлено факт реалізації по ланцюгам іншого невідомого (відсутнього) товару (послуг).

Крім того, відповідач-1 наголошує на тому, що оперативним управлінням Головного управління ДФС у Київській області службовим листом від 07.08.2019 №4828/10-36-21-15 надано довідку про не встановлення за податковою адресою ПП «Амер Са».

Встановлені факти, на думку відповідача-1, свідчать про невідповідність даних та відсутність реального джерела (походження) товару (послуг), отже й неможливий рух по ланцюгу всіх платників податку.

Разом з тим, суд вказує, що на підтвердження своїх доводів відповідач-1 під час розгляду справи не надав ані доказів наявності вищевказаної податкової інформації, яка була покладена в основу під час прийняття Комісією рішення від 21.06.2018, ані самого протоколу засідання Комісії від 21.06.2018 про віднесення позивача до переліку платників з ознаками ризиковості.

Суд також зауважує, що вищевказані Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 «Критерії ризиковості платника податків» та не затверджені будь-яким наказом чи іншим організаційно-розпорядчим документом Державної фіскальної служби України.

Згідно з підпунктом «б» пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 (далі - Положення №731), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до пункту 6 Положення №731 державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами пункту 15 Положення №731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №К/9901/4668/19, в якій Верховний Суд, надаючи оцінку доводам касаційної скарги, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси суб`єктів господарської діяльності, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.

З урахуванням вищенаведеного, оскільки лист ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 не є нормативним актом, останній не може визначати критерії ризиковості платників податку.

Відтак, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зупинення відповідачем реєстрації податкових накладних позивача від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1, від 23.07.2019 №21 з підстав відповідності податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

При цьому, необґрунтованими є також посилання відповідача-1 у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на те, особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису), оскільки законодавством не передбачено можливості зупинення реєстрації податкових накладних з таких підстав.

В той же час, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної містять лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких, на думку Комісій, не вистачає з урахування особливостей, характеру, змісту та обсягу господарської операції; та якому саме критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, відповідає позивач.

Зміст цих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних дає підстави стверджувати, що Комісії, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовували специфіку проведеної господарської операції, не здійснили аналіз умов господарського договору, укладеного позивачем з ТОВ «Бджілка Печерська», та не визначили документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.

Водночас аналіз наданих позивачем згідно з вичерпним переліком документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву відносно реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ «Бджілка Печерська» щодо продажу на користь останнього товару, обумовленого договором від 25.07.2018 №25-07-2018. Пакет документів відповідає визначеному у пункті 14 Порядку №117 та пункті 6 Порядку №1165 переліку і був об`єктивно достатнім для прийняття рішень про реєстрацію спірних податкових накладних.

Підсумовуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що дії контролюючого органу, що виразились у зупиненні реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1, від 23.07.2019 №21, складених ПП «Амер Са», є протиправними, а рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області від 11.10.2019 №1304868/35411741, від 11.10.2019 №1304872/35411741, від 17.10.2019 №1309113/35411741, від 24.10.2019 №1314796/35411741, від 24.10.2019 №1314800/35411741, від 11.11.2019 №1327061/35411741, від 07.11.2019 №1324185/35411741, та рішення Комісії ДПС України від 15.10.2019 №1306819/35411741, від 30.10.2019 №1318507/35411741 і від 30.10.2019 №1318508/3541174, прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішень (вчинення дій), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення (дії), а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки відповідачі не довели, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Комісії регіонального рівня, яка функціонує у складі Головного управління ДПС у Київській області, всіх документів, визначених Порядком №117 та Порядком №1165, які достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідачів відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкових накладних від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1, від 23.07.2019 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі - Конвенція), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, статті 13 Конвенції зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) в справі «Чуйкіна проти України» (OF Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пункти 28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II)».

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1, від 23.07.2019 №21, складених ПП «Амер Са», є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, згідно з приписами пункту 19 та 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Беручи до уваги, що відповідачі не довели існування обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1, від 23.07.2019 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних, вимога позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

На переконання суду, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, не виконано та не доведено правомірність і законність своїх дій під час здійснення моніторингу податкових накладних складених позивачем та рішень, прийнятих за їх наслідками, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 21020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.01.2020 №193 (том 1, а.с.23).

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені повністю, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 21020,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у справі таким чином: судовий збір у сумі 14714,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме протиправні рішення комісії регіонального рівня від 11.10.2019 №1304868/35411741, від 11.10.2019 №1304872/35411741, від 17.10.2019 №1309113/35411741, від 24.10.2019 №1314796/35411741, від 24.10.2019 №1314800/35411741, від 11.11.2019 №1327061/35411741, від 07.11.2019 №1324185/35411741 призвели до спірних правовідносин, а сплачений судовий збір у сумі 6306,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України, оскільки протиправні рішення комісії центрального рівня від 15.10.2019 №1306819/35411741, від 30.10.2019 №1318507/35411741 і від 30.10.2019 №1318508/3541174 призвели до спірних правовідносин.

На користь такого висновку свідчить п.8 ст.139 КАС України, відповідно до якого у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.10.2019 №1304868/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.03.2019 №18, від 11.10.2019 №1304872/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2019 №22, від 17.10.2019 №1309113/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.04.2019 №1, від 24.10.2019 №1314796/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.05.2019 №35, від 24.10.2019 №1314800/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.05.2019 №22, від 07.11.2019 №1324185/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.06.2019 №1, від 11.11.2019 №1327061/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.07.2019 №21.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15.10.2019 №1306819/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.03.2019 №1, від 30.10.2019 №1318507/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.05.2019 №17, від 30.10.2019 №1318508/35411741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.05.2019 №4.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.03.2019 №18, від 26.03.2019 №22, від 04.03.2019 №1, від 01.04.2019 №1, від 28.05.2019 №35, від 16.05.2019 №22, від 13.05.2019 №17, від 02.05.2019 №4, від 03.06.2019 №1, від 23.07.2019 №21, подані Приватним підприємством «Амер Са» (ідентифікаційний код 35411741, місцезнаходження: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 176), датою їх фактичного надходження.

5. Стягнути на користь Приватного підприємства «Амер Са» (ідентифікаційний код 35411741, місцезнаходження: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 176) судовий збір у сумі 14714,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А).

6. Стягнути на користь Приватного підприємства «Амер Са» (ідентифікаційний код 35411741, місцезнаходження: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, буд. 176) судовий збір у сумі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.