Рішення № 101797606, 17.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2021 р. справа № 300/1077/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.,

секретар судового засідання Пиріг Х.І.,

за участю: представників позивача Дутки Р.В., Галущак Л.О.,

представника відповідача Шпитального Р.Р.,

третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника третіх осіб Булавинця М.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Калуської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування розпорядження за №17-Р від 23.10.2020 року та рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

22.03.2021 ОСОБА_5 (надалі – позивач, ОСОБА_5 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуської міської ради (надалі – відповідач) про визнання протиправними та скасування розпорядження за №17-Р від 23.10.2020 року та рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю розпорядження голови Боднарівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області (надалі - Боднарівська сільська рада) за №17-Р від 23.10.2020, яким скликано позачергову сорок першу сесію даної сільської ради, та рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020, прийнятим на даній сесії. На переконання позивача вказані розпорядження та рішення є незаконними, як такі, що ухвалені з порушенням норм чинного законодавства України, без належного повідомлення депутатів та громади. Зокрема виняткового випадку для скликання позачергової сесії не було, а також процедура прийняття оскарженого рішення порушена. Відтак позивач просив суд визнати протиправним та скасувати вищезазначені розпорядження та рішення.

30.03.2021 відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 16.04.2021 представник відповідача подав заяву про продовження строку на подання відзиву, однак правом на подання відзиву на позов не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

15.04.2021 на адресу суду надійшла заява адвоката Булавинця М.М. про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 даних осіб було залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 18.05.2021 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду.

31.05.2021 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення представника третіх осіб, в яких останній вказав, що оскарженими розпорядженням сільського голови та рішенням Боднарівської сільської ради права та інтереси позивача жодним чином не порушені.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 витребувано в Калуського районного відділу поліції належним чином засвідчену інформацію щодо результатів та наслідків кримінального провадження по факту зловживання службовим становищем щодо винесення розпорядження за №17-Р від 23.10.2020 та рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 та інформацію щодо вилучених документів. Витребувана інформація 21.09.2021 надійшла на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

29.09.2021 представником третіх осіб подано заяву про закриття провадження у даній адміністративній справі в частині визнання протиправним та скасування рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду. Протокольною ухвалою від 29.09.2021 суд постановив вирішити дану заяву при прийнятті рішення.

18.10.2021 на електронну адресу суду від представника третіх осіб надійшла заява про закриття провадження у даній адміністративній справі. Протокольною ухвалою від 19.10.2021 суд постановив вирішити дану заяву при прийнятті рішення.

Протокольною ухвалою від 19.10.2021 постановлено допитати в якості свідка ОСОБА_10 .

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Зазначили, що депутата Боднарівської сільської ради ОСОБА_5 про скликання та проведення позачергової сорок першої сесії даної сільської ради повідомлено не було, а відтак він не був присутній під час вказаної сесії. Вказали, що процедура прийняття оскарженого рішення порушена. Зауважили, що проект оскарженого рішення депутатам Боднарівської сільської ради вручено не було. Крім того звернули увагу суду, що ініціаторами скликання позачергової сесії Боднарівської сільської ради причин її скликання вказано не було. Представники позивача просили суд визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Боднарівської сільської ради за №17-Р від 23.10.2020 року та рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що виняткові обставини для скликання позачергової сесії Боднарівської сільської ради були наявні. Зазначив, що оскарженим рішення виділено 203 земельні ділянки з 280, при цьому депутатами було врегульовано конфлікт інтересів під час голосування. Вважає, що процедурних порушень при прийнятті оскаржених рішень допущено не було. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що в 2018 році звернулась до Боднарівської сільської ради із заявою про видачу земельної ділянки, яка розглянута рішенням за №384-41/2020 від 24.10.2020 року. Звернула увагу суду, що для прийняття оскарженого рішення необхідна кількість депутатів Боднарівської сільської ради була наявна, рішення прийнято на її думку згідно приписів чинного законодавства України.

Представник третіх осіб в судовому засіданні пояснив, що доводи позивача про порушення його прав оскарженими розпорядженням та рішенням є безпідставні. Звернув увагу суду, що порушення процедури прийняття рішення підставою для його скасування бути не може. Вказав, що ефективним захистом прав позивача є відновлення порушеного права, проте ОСОБА_5 статусу депутата вже немає. Просив суд закрити провадження у справі, адже оскарженими розпорядженням сільського голови та рішенням Боднарівської сільської ради права та інтереси позивача жодним чином не порушені, окрім цього не може бути відновлено порушені права ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що в період прийняття оскаржених розпорядження та рішення працював головою Боднарівської сільської ради. Вказав, що розпорядження за №17-Р від 23.10.2020 підписував особисто. Зазначив, що в період з 2015 по 2020 роки земельні ділянки громадянам не виділялись, за винятком учасників антитерористичної операції, тому виникла нагальна потреба вирішення численних заяв громадян з цього приводу. Зауважив, що реєстрацію заяви депутатів про скликання позачергової сесії сільської ради здійснював секретар. Звернув увагу суду, що він, як голова Боднарівської сільської ради, та депутати даної ради розраховували на створення окремої об`єднаної територіальної громади, однак рішенням суду у її створенні було відмовлено. Суду пояснив, що підставою для скликання позачергової сесії слугувало припинення повноважень Боднарівської сільської ради, у зв`язку з приєднанням до Калуської міської ради. На запитання суду чи повідомлявся депутат Боднарівської сільської ради ОСОБА_5 про позачергову сесію відповів що не пам`ятає. Свідок додатково зазначив, що повідомлення депутатів Боднарівської сільської ради про позачергову сесію перед початком її проведення не перевіряв, а відтак йому не відомо чи був повідомлений позивач про проведення позачергової сесії Боднарівської сільської ради.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши вступні слова, представників позивача, відповідача та третіх осіб, показання свідка, подані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних мотивів.

Судом встановлено, що станом на день прийняття оскаржених розпорядження та рішення, ОСОБА_5 був депутатом Боднарівської сільської ради, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення за №6 від 09.11.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на заяву десяти депутатів, розпорядженням голови Боднарівської сільської ради Драгомирецького М.С. за №17-Р від 23.10.2020, скликано 24.10.2021 о 19:00 год позачергову сорок першу сесію даної сільської ради з метою розгляду заяв громадян.

З матеріалів справи слідує, що 24.10.2021 Боднарівська сільська рада Калуського району Івано-Франківської області сьомого демократичного скликання на сорок першій позачерговій сесії прийняла рішення №384-41/2020 «Про розгляд заяв громадян», яким серед іншого вирішено питання виділення громадянам земельних ділянок в с. Боднарів.

В судовому засіданні встановлено, що депутат Боднарівської сільської ради ОСОБА_5 на сорок першій позачерговій сесії Боднарівської сільської ради був відсутній. Дана обставина згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягає, як така, що визнається учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

Не погоджуючись із вказаними розпорядженням та рішенням позивач, з метою захисту свої порушених прав, звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії, конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі - Закон України №280/97) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закон України №280/97 органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно частиною 1 статті 5 Закону України №280/97 система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону України № 280/97 сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

За приписами частини 4 статті 46 Закону України №280/97 сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Пунктом 8 частини 4 статті 42 Закону України №280/97 передбачено, що сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

У відповідності до частини 10 статті 46 Закону України №280/97 рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Приписами ч. 8 ст. 59 Закону України №280/97 визначено, що сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Частиною 14 статті 46 Закону України №280/97 визначено, що не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Пунктом 3.2 Регламенту Боднарівської сільської ради передбачено, що сільський голова, зокрема, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради та видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження за №17-Р від 23.10.2020, яким було скликано сорок першу позачергову сесію Боднарівської сільської ради, було видано у строк, визначений ч.10 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - за день до сесії, воно містило зазначення часу скликання сесії, відомості про місце проведення сесії та перелік питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Таким чином, на переконання суду, голова Боднарівської сільської ради видаючи розпорядження за №17-Р від 23.10.2020, скликаючи сорок першу позачергову сесію цієї ради діяв у відповідності до своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також суд вважає, що даним розпорядженням жодним чином права ОСОБА_5 не порушені. Недоведення даного розпорядження до відома позивача не переконання суду не є обставиною, яка свідчить про незаконність цього розпорядження.

За таких обставин позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування розпорядження голови Боднарівської сільської ради за №17-Р від 23.10.2020 до задоволення не підлягає.

Однак позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 є підставною і підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-IV (надалі – Закон №93-IV) депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Згідно з ст.3 Закону №93-IV депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

У відповідності до ч.2 ст.49 Закону України №280/97 депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (ч.4 ст.49 Закону України №280/97).

Частиною 6 статті 49 Закону України №280/97 встановлено, що депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою чи за її дорученням постійними комісіями ради або надсилаються на розгляд підзвітним і підконтрольним їй органам та посадовим особам, які зобов`язані розглянути ці пропозиції і зауваження у строки, встановлені радою, і про вжиті заходи повідомити депутатові та раді (ч.9 ст.49 Закону України №280/97).

Статтею 19 Закону №93-IV визначені права депутата місцевої ради у раді та її органах.

Депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень. Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу (ч.1 ст.19 Закону №93-IV).

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону №93-IV депутат місцевої ради серед іншого має право: офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах; пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні; виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування; оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об`єднань, якщо вони мають суспільне значення.

Згідно з частиною 3 даної статті депутат місцевої ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.

Як вже зазначено судом, відповідно до частини 10 статті 46 Закону України №280/97 рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

З системного аналізу наведеної норми слідує, що депутати ради в обов`язковому порядку повинні бути повідомлені відповідною радою у разі прийняття рішення про скликання сесії ради, для забезпечення його реальної участі у діяльності ради.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в порушення ст. 77 КАС України відповідачем факт повідомлення депутата Боднарівської сільської ради ОСОБА_5 про скликання позачергової сесії ради не доведений та не підтверджується жодними письмовими чи іншими доказами, які містяться в матеріалах справи. Обставина неповідомлення позивача про скликання позачергової сесії Боднарівської сільської ради підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_10 .

Суд констатує, що неповідомлення ОСОБА_5 беззаперечно порушує права останнього офіційно представляти виборців у раді, брати участь в її роботі та ряд інших прав, якими позивач як депутат Боднарівської сільської ради наділений в силу приписів ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, позачергова сорок перша сесія Боднарівської сільської ради, за результатами якої було прийнято оскаржуване рішення, була проведена 24.10.2020 з 19:00 год, тобто за 5 годин до закінчення повноважень даної ради. На даній сесії вирішено більше 280 питань протягом часу, який не можна вважати розумним строком, особливо з урахуванням того, що згідно показань свідка ОСОБА_10 кожне з розглянутих питань вирішувалось окремо. На переконання суду наведене свідчить про формальний характер проведення такої сесії та як наслідок прийняття рішення не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Також суд приймає до уваги те, що відповідач не довів наявності правових підстав для скликання сорок першої позачергової сесії Боднарівської сільської ради.

Одночасно суд вважає, що заяви представника третіх осіб про закриття провадження у даній адміністративній справі до задоволення не підлягають з огляду на нижченаведене.

Так суд приймає до уваги те, що за змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі №18-рп/2004 термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд зазначає, що позивач звернувся до Івано-Франківського окружного суду як депутат Боднарівської сільської ради.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

За змістом частини 1 - 3 статті 15 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат має право вимагати усунення порушення законності, тобто у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

Депутат має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів, а місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

Аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що відповідні ради, а не окремі депутати, згідно статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу передбачених законодавством випадках на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Слід зазначити, що цією нормою регламентовано право депутата місцевої ради порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради.

Право депутата на звернення до відповідних органів державної влади у випадку виявлення порушень законодавства України в даному випадку також може бути реалізовано відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 по справі №0840/3196/18.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Таким чином, даний спір стосується процедурних питань, в тому числі, неповідомлення депутата ОСОБА_5 про скликання позачергової сесії Боднарівської сільської ради, що в свою чергу унеможливлює реалізацію позивачем прав передбачених ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Одночасно суд враховує те, що рішення відповідача, як суб`єкта владних повноважень, в жодному разі не має бути свавільним, а прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю.

Так вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган державної влади зобов`язаний виправдати свої дії чи бездіяльність, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення від 01.07.2003р. у справі «Суомінеен проти Фінляндії» № 3780001/97, п. 36).

Наведення мотивів ухваленого рішення є об`єктивною і формальною гарантією, якої вимагає пункт 45 Висновку № 1 КРЄС.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання суду, факт скасування рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 і є належним способом відновлення прав депутата Боднарівської сільської ради ОСОБА_5 .

З огляду на наведене, оскільки права позивача порушені, то вони підлягають відновленню шляхом скасування рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 року.

Суд відхиляє як безпідставні твердження представника третіх осіб, що в даній адміністративній справі має місце спір про право, та зазначає, що в даному випадку має місце порушення не матеріальних, а процесуальних прав ОСОБА_5 , як депутата Боднарівської сільської ради.

Крім цього суд відхиляє як безпідставні, посилання представника третіх осіб на висновки Верховного Суду, оскільки обставини відповідних адміністративних справ є відмінними від обставин цієї адміністративної справи.

Таким чином в задоволенні заяв представника третіх осіб про закриття провадження у даній адміністративній справі слід відмовити.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в загальному розмірі 4540 грн. згідно квитанції від 19.03.2021 за №89.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуської міської ради 908 грн. на користь позивача частину сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статей 19, 55, 129-1 Конституції України, статей 2, 5, 24, 42, 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 2, 3, 15, 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», керуючись статтями 2, 5, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Боднарівської сільської ради за №384-41/2020 від 24.10.2020 року.

В задоволенні іншої позовної вимоги відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуської міської ради на користь ОСОБА_5 908 (дев`ятсот вісім) грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Калуська міська рада, код ЄДРПОУ 04054300, вул. Івана Франка, 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 ;

ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_8 ;

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_9 .

Рішення суду складене в повному обсязі 10.12.2021 року.

Суддя Гундяк В.Д.