Рішення № 101797479, 10.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2021 року Справа № 280/9425/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування рішення та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення № 00097210715 від 15 липня 2021 року Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

визнати протиправним та скасувати Вимогу № Ф- 53294-13 від 20.09.2021 року Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Ухвалою суду від 11.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 08.11.2021 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін

Від представника відповідача надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво.

Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе здійснити процесуальне правонаступництво, а саме: замінити Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 43143945) на Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20. пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, пункту 52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 2 ч.1 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-17 та на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.05.2021 року № 1165-П, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.06.2015 по 30.09.2019.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 4352/08-01-07-15/ НОМЕР_1 від 04.06.2021 року, яким встановлено порушення:

пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 177.10 ст. 177 ПК України, у зв`язку із незабезпеченням зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контрою;

ч. 4, ч. 7, ч. 9 пп. 298.3.3, п. 298.2 ст. 298 ПК України, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не перейшов на сплату інших податків та зборів, визначених ПК України, при здійсненні видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного внеску;

п. 177.2 ст. 177 ПК України, в частині заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 242939.31 грн. у т.ч. за 2019 рік-242939,31 грн.;

підпункту 1.3 пункті 16-1 підрозділу 10 ПК України, в частині заниження військового збору на загальну суму 20244.94 грн. у т.ч. за 2019 р.-20244,94 грн.;

п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8, п. 8 ст. 9 Закону України « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-У1 (зі змінами та доповненнями), а саме заниження сум єдиного внеску нарахованого з чистого оподаткованого доходу на загальну суму 156988,26 грн., у т.ч. за 2019 р. – 156988,26 грн.

У зв`язку із неявкою ОСОБА_1 на підписання акту перевірки контролюючим органом було складено акт що засвідчує факт відмови від отримання примірника акта документальної позапланової перевірки або неможливості його вручення та підписання від 04.06.2021 №1377 /08- 01-07-15/ НОМЕР_1 , який разом з актом документальної виїзної перевірки від 04.06.2021 №4352/08-01-07-15/ НОМЕР_1 направлений ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

На підставі Акту документальної позапланової перевірки від 04.06.2021 №4352/08-01-07- 15/ НОМЕР_1 були прийняті:

вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00097200715 від 15.07.2021 на суму 156988,26 грн.;

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00097210715 від 15.07.2021 на суму 31397,65грн

Вимога та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення 15.07.2021 та отримані особисто ОСОБА_1 17.07.2021.

Не погодившись з винесеним рішенням від 15.07.2021 № 00097210715 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 188385,91 грн. ОСОБА_1 направлено скаргу до ДПС України, щодо скасування рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.07.2021 №00097210715.

Рішенням ДПС України від 24.09.2021 №8349/М/99-00-06-02-09 залишено скаргу без задоволення.

Позивач вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00097200715 від 15.07.2021 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00097210715 від 15.07.2021 протиправними, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить наступного.

Актом перевірки встановлено у тому числі порушення платником податків, п.2 ч.1 ст.7, п.5 ст.8, п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ (із змінами та доповненнями), а саме в частині заниження сум єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 156988,26 грн. грн., у т.ч. по періодам за 2019рік в сумі 156988,26 грн..

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у зв`язку з отриманням інформації від Державного реєстратора, щодо рішення платника податків ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, на його податкову адресу засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення направлено Запит від 23.03.2021 №17990/6/08-01-07-15-09 про надання інформації та її документального підтвердження щодо нарахування та сплати єдиного внеску за період з 02.06.2015 по 30.09.2019, щодо здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 30.09.2019, та надати: книги обліку доходів; договори на підставі яких здійснювалися господарські операції; інформацію, щодо власних та орендованих приміщень які використовувалися при проведенні підприємницької діяльності; інформацію, щодо власних та орендованих транспортних засобів які використовувалися при проведенні підприємницької діяльності; видаткові накладні (акти виконаних робіт) на придбання товару (послуг); документи підтверджуючі оформлення трудових відносин з найманими робітниками, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви працівників про застосування податкової соціальної пільги; інформацію про кредиторську та дебіторську заборгованість станом на початок та кінець періоду, що перевіряється; матеріали інвентаризації товарно- матеріальних цінностей, у т.ч. зняття залишків товарно-матеріальних цінностей в розрізі найменувань товару станом на початок та кінець періоду, що перевіряється; дозвільні документи (свідоцтва, ліцензії та т.і.); рух коштів по розрахунковим рахункам; інформацію щодо проведення навантажувальних робіт покупцям товарно - матеріальних цінностей за перевіряємий період; інформацію щодо проведення зважування товарно - матеріальних цінностей для реалізації під час завантажувальних робіт; інформацію щодо площі складу де зберігаються товарно - матеріальні цінності; товарно-транспортні накладні за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 по постачальникам та покупцям; інші документи, які мали безпосередній вплив на показники декларацій наданих позивачем за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

У відповідь на запит ГУ ДПС у Запорізькій області від 23.03.2021 №17990/6/08-01-07-15-09 позивачем надано письмове пояснення від 05.04.2021 №1 (вх. від 12.04.2021 №33405/6) у якому було зазначено про те, що ведення обліку, зберігання вище зазначених первинних документів для платників єдиного податку другої групи не передбачено п.296.1 та п.296.2 ст.296 ПК України та не має відношення до обліку доходів фізичної особи – підприємця платника єдиного податку другої групи та не надав жодних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій (реалізації товару та його походження).

На початок перевірки 24.05.2021 позивач надав письмові пояснення (вх. від 24.05.2021 №45080/6), щодо неможливості надання документів, які підтверджують господарську діяльність у зв`язку із зайнятістю та повідомив, що документи будуть направлені поштою до 28.05.2021 (останній день перевірки).

Відповідачем було складено акт про не надання документів необхідних для здійснення документальної виїзної перевірки від 24.05.2021 №1289/08-01-07- 15/2905820438.

Позивачеві 28.05.2021 було вручено запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 27.05.2021 №32005/6/08-01-07-15-09, в якому міститься перелік документів, які станом на 27.05.2021 не були надані для проведення перевірки , а саме: книги обліку доходів; договори на підставі яких здійснювалися господарські операції; інформацію, щодо власних та орендованих приміщень які використовувалися при проведенні підприємницької діяльності; інформацію, щодо власних та орендованих транспортних засобів які використовувалися при проведенні підприємницької діяльності; видаткові накладні (акти виконаних робіт) на придбання товару (послуг); документи підтверджуючі оформлення трудових відносин з найманими робітниками, відомості нарахування та виплати заробітної плати, заяви працівників про застосування податкової соціальної пільги; інформацію про кредиторську та дебіторську заборгованість станом на початок та кінець періоду, що перевіряється; матеріали інвентаризації товарно- матеріальних цінностей, у т.ч. зняття залишків товарно-матеріальних цінностей в розрізі найменувань товару станом на початок та кінець періоду, що перевіряється; дозвільні документи (свідоцтва, ліцензії та т.і.); рух коштів по розрахунковим рахункам; інформацію щодо проведення навантажувальних робіт покупцям товарно - матеріальних цінностей за перевіряємий період; інформацію щодо проведення зважування товарно - матеріальних цінностей для реалізації під час завантажувальних робіт; інформацію щодо площі складу де зберігаються товарно -матеріальні цінності; товарно-транспортні накладні за період з 01.01.2017 по 30.09.2019 по постачальникам та покупцям; інші документи, які мали безпосередній вплив на показники декларацій наданих позивачем за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

Станом на 28.05.2021 (останній день перевірки) позивачем до перевірки не надано жодних первинних документів (акти приймання - передачі ТМЦ, видаткові накладні на придбання та реалізацію ТМЦ, господарські договори на підставі яких здійснювалися господарські операції, банківські виписки, платіжні доручення, квитанцій про оплату за придбаний та / або реалізований товар (надані послуги), товарно-транспортні накладні, акти закупівель ТМЦ), які підтверджують здійснення господарських операцій (реалізації товару та його походження).

Відповідачем було складено акт про не надання документів необхідних для здійснення документальної виїзної перевірки від 28.05.2021 №1340/08-01-07- 15/2905820438.

Позивачем після закінчення терміну проведення перевірки було надано відповідь листом від 26.05.2021 (вх. від 31.05.2021 №47106/6), та зазначено, що заяву на отримання виписок надано до банку 26.05.2021, проте станом на дату складання відповіді до податкового органу виписки від фінансової установи не отримано та надано до перевірки книгу обліку доходів яка зареєстрована у Михайлівському відділенні Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.06.2015 №553 та копію декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2018рік, копію декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2019рік.

Статтею 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані: вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. (пункт 44.1 ПК України); забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 ПК України).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.6 цієї статті визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Обов`язок платника податку надавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів передбачено п.п.16.1.5 п.16.1 ст. 16 ПК України.

Водночас такий обов`язок платника податків надати документи на письмовий запит контролюючого органу кореспондується із правом контролюючого органу запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи» (п.п. 20.1.6. п 20.1 ст.20 ПК України).

Водночас норми п. 85.2. ст. 85 ПК України визначають обов`язок платника податку надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки».

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункт 85.4 статті 85 ПК України.

Наведене правове регулювання відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених в Постановах від 06.08.2019 у справі N 160/8441/18, від 29 травня 2020 року у справі N 826/27811/15, від 11 лютого 2021 року у справі N 820/10136/15, від 14.06.2021 у справі №140/893/19.

Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондується з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів.

Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Ці норми ПК кореспондуються із нормою частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), згідно з якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені норми вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила – виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, суду при розгляді цієї справи необхідно звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм ПК України Верховним Судом, як судом касаційної інстанції, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Підсумовуючи наведене, коли платник не надає документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим п. 44.7 ст.44 ПК України, у контролюючого органу виникають законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих платником сум (дана позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі N 160/8441/18, постанові КАС Верховного Суду від 14.06.2021 по справі №140/893/19).

Отже, відповідно наданої до перевірки лише книги обліку доходів не можливо здійснити висновок щодо правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, підтвердити доходи від провадження діяльності, зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку та неможливо визначити спосіб проведення розрахунків під час здійснення діяльності на другій групі єдиного податку, без надання до перевірки первинних документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, а саме: банківських виписок по розрахункових рахункам відкритих в банківських установах, видаткових накладних (актів виконаних робіт) на придбання та реалізацію товару, договорів постачання (транспортування) товарів та інших документів, зазначених у акті перевірки.

Таким чином, з урахуванням вимог п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44 ПК України позивач зобов`язаний був надати для проведення перевірки первинні документи, які підтверджують дані звітності, проте, до перевірки, та в ході її перевірки позивач не надав жодних первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, що унеможливлює підтвердити отримані доходи від провадження діяльності, зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, відповідно за відсутності банківських виписок неможливо визначити спосіб проведення розрахунків, що є порушенням вимог ч.4, ч.7, ч.9 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

Враховуючи вищенаведене та те що відповідно до наданої до перевірки книги обліку доходів, позивач в 1 кварталі 2017 отримав дохід в сумі 85000грн. та у зв`язку з тим що відсутні первинні документи, які підтверджують отримані доходи від провадження діяльності, зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, а саме: Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин, ППФО ОСОБА_1 повинен був перейти на загальну систему оподаткування з 01.04.2017, що ним зроблено не було, чим порушено ч.2 п.291.4 ст.291, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, що в свою чергу призвело до заниження сум: податку на доходи фізичних осіб в сумі 242939,31грн. у т.ч. за 2019р. – 242939,31грн.; військового збору в 20244,94грн. у т.ч. за 2019р.- 20244,94грн.; єдиного внеску нарахованого з чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 156988,26грн., у т.ч. по періодам за 2019р. в сумі 156988,26грн.

Крім того, за результатами документальної виїзної перевірки задекларований позивачем обсяг доходу від здійснення виду діяльності -46.21- Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин в сумі 1 449 810,26грн в т.ч. за 2017р. в сумі – 89 427,69грн грн., за 2018р. -0грн., за 2019р.- 1 360 382,57грн. підтвердити не можливо, у зв`язку з не наданням до перевірки первинних документів в т.ч. банківських виписок, які підтверджують отримані доходи від провадження діяльності, зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку та спосіб розрахунків за отриманий та відвантажений товар (надані послуги).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ «Платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ «Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року N 909- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2015 році" (далі - Закон N 909), яким, внесено зміни Закону України від 08 липня 2010 року N 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) . Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотка визначеної статтею 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону N 2464).

Відповідно до п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ «Єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до пп. 3 п.2 р.7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 20.04.2015 року № 449 за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від податкового органу або в якому він подав звітність, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, де зазначено такі донараховані суми…». Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

Таким чином, відповідно до ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та на підставі п.п. 3 п.2 р.7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 20.04.2015 року № 449 визначено ставки штрафної санкції та визначено суму штрафної санкції в розмірі 31397,65грн., в т.ч.:- за 2019 рік 20% (2 періоди по 10% починаючи з 2020- строк подачі звітності за 2019рік по 2021- дата акту перевірки), відповідно сума штрафної санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску становить 31397,65грн.(156988,26грн *20%=31397,65грн.)

Щодо зазначення позивачем, що відповідачем не відправлено належним чином Акт перевірки №4352/08-01-07-15/2905820438 від 04.06.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Судом встановлено, що акт документальної позапланової виїзної перевірки № 4352/08-01-07-15/2905820438 від 04.06.2021 складено у межах строків встановлених у статті 86 ПК України.

У зв`язку з неможливістю вручення та підписання акту документальної позапланової виїзної перевірки складено акт що засвідчує факт відмови від отримання примірника акта документальної позапланової перевірки або неможливості його вручення та підписання від 04.06.2021 №1377 /08- 01-07-15/2905820438, який разом з актом документальної виїзної перевірки направлений позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення 07.06.2021 (поштове відправлення за № 6900510569442) та повернуто поштою з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Так, рекомендованим листом № 6900510569442 підтверджується відправлення акту перевірки. Крім того до відзиву відповідачем додано довідку про причини повернення/досилання та опис вкладення до листа № 6900510569442, що в повній мірі підтверджують відправлення належним чином акту перевірки.

Крім того, згідно долученого позивачем в якості доказу листа від 16.08.2021 року за № 1853-М-2021080310268-В Укрпошта повідомила, що поштове відправлення «Укрпошта Стандарт» № 6900510569442 надійшло 09.06.2021. Оскільки за одержанням поштового відправлення № 6900510569442 ніхто не звернувся, його було повернуто за зворотною адресою 23.06.2021 за закінченням терміну зберігання.

Отже, листом від 16.08.2021 року № 1853-М-2021080310268-В Укрпошта підтвердила відправку контролюючим органом рекомендованим листом із повідомленням про вручення акту перевірки.

Відповідно до п. 42.2. ст.42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Пункт 42.4 статті 42 ПК України наголошує: « У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків. їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення».

Вказане, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитися до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень від податкових органів. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання негативних наслідків.

Суд звертає увагу, що поштове відправлення № 6900510569442 направлено позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , 07.06.2021 рекомендованим листом з описом вкладення, що підтверджується копією Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення до листа №6900510569442, а відтак з дотриманням вимог п.42.2 ст.42 ПК України, у зв`язку з чим твердження позивача є безпідставними.

Щодо зазначення позивачем, що в рішенні про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.07.2021 № 00097210715 вказано Акт №4352/08-01-07-15/290820438 від 28.05.2021, тобто зовсім інший акт, суд вважає за необхідне зазначити, що як свідчать обставини справи та докази надані до суд, за результатами проведення документальної позапланової перевірки позивача прийнято акт № 4352/08-01-07-15/2905820438 від 04.06.2021.

Відповідач Листом №51627/6/08-01-07-15-09 від 26.08.2021 року, повідомив позивача, що при складанні податкових повідомлень-рішень та рішення допущена технічна помилка, а саме зазначена дата це останній день перевірки 28.05.2021, а не дата реєстрації акту перевірки 04.06.2021.

Суд зазначає, що вказана помилка ніяк не впливає на суму визначення контролюючим органом податкового зобов 'язання позивачу.

Щодо періоду діяльності платника податків за який було проведено перевірку, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації- контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), крім випадків, вичерпний перелік яких визначено цим же пунктом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивач жодним чином не спростував висновків контролюючого органу щодо встановленого порушення, викладеного в Акті перевірки. Так до позовної заяви не надано жодного первинного документа, на підставі якого сформовані показники податкової звітності.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП44118663)– відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.12.2021.

Суддя О.В. Конишева