Рішення № 101797388, 10.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2021 року Справа № 280/9585/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області списати безнадійний податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн.;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис щодо встановлення обтяження №33652621 від 11.10.2019 згідно з актом опису майна №3/08- 01-55-08 від 09.10.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу №2156/14/08- 01-55-05 від 09.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5355/19 від 08.01.2020 задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 34000 грн. 15.06.2020 року за вказаним рішенням видано виконавчий лист. Проте, відповідачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання відмовлено. Зазначає, що під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3 пункту 101.2. статті 101 Податкового кодексу України). Тобто, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню. Таким чином, з урахуванням моменту виникнення мого податкового боргу (26.05.2018), 1095 денний строк, визначений у статті 102 Податкового кодексу України сплинув, що зумовлює визнання означеного боргу «безнадійним». Вважає, що сума податкового боргу поза межами 1095 днів становить 34000,00 грн. Просить позов задовольнити.

ГУ ДПС у Запорізькій області подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення строку давності, передбаченого ст..102 ПК України, цей податковий борг не підпадає під визначення “безнадійного”, що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5, 101.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України. Просить у задоволенні позову відмовити. Крім того, просить справу розглянути за правилами загального позовного провадження.

Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Порядок вирішення клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження визначений в статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги якого не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.

Дана адміністративна справа згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до справ незначної складності, тому клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 12.02.2018 по 16.02.2018, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №278 від 31.01.2017 фахівцями контролюючого органу проведено невиїзну позапланову документальну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування за період 28.07.2016 по 25.01.2018.

За результатами перевірки складено Акт від 23.02.2018 №124/08-01-13-05/ НОМЕР_1 , в якому зафіксовані встановлені порушення, зокрема ч. 12 ст. 14, абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі – Закон №481/95-ВР), на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення:

-від 10.04.2018 №0004754001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000 грн. за роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим без наявності ліцензії (у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн.) ;

-від 10.04.2018 №0004764001, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000 грн., за зберігання, транспортування фальсифікованих алкогольних напоїв (у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 грн.).

Податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були.

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення коштів за податковим боргом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5355/19 від 08.01.2020 задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 34000 грн. (тридцять чотири тисячі гривень) на користь УК у Василівському районі/Орлянське/21081500, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП),код отримувача ЄДРПОУ 38025519, МФО 899998.

Рішення суду набрало законної сили 23.04.2020 року.

15.06.2020 року за вказаним рішенням видано виконавчий лист.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання відмовлено.

Вказаний податковий борг станом на час розгляду справи позивачем не погашено (не сплаче но).

Відповідно до Довідки про податковий борг ОСОБА_1 у розмірі 34000,00 грн., підписаної начальником Василівського управління ДПС у Запорізькій області, датою виникнення податкового боргу є 26.05.2018. Така ж сама дата виникнення податкового боргу позивача зазначена і в Розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 станом на 25.10.2019.

Крім того, у зв`язку із наявністю у позивача вказаного податкового боргу ГУ ДПС у Запорізькій області 11.10.2019 року відповідно до положень ст.ст. 88, 89 Податкового кодексу України було зареєстровано податкову заставу (номер запису про обтяження: 33652621) на належне позивачу нерухоме майно, а саме: магазин продовольчих товарів загальною площею 121,2 кв. м (1 поверх), «А-2» - житлове приміщення загальною площею 160,0 кв. м (2 поверх), «Г» - котельня, «Д» - навіс, «І» - замощення, 3 огорожа за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 786770423209).

Підставою для державної реєстрації цієї податкової застави були акт опису майна №3/08-01-55-08 від 09.10.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу №2156/14/08- 01-55-05 від 09.10.2019, видані Василівським управлінням ГУ ДПС у Запорізькій області. Обтяжувачем було визначено Головне управління ДПС у Запорізькій області.

26.08.2021 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Запорізь кій області із заявою про списання безнадійного податкового бо ргу позивача в розмірі 34000,00 грн. та звільнення на лежного йому нерухомого майна з податкової застави, зареєстрованої на підставі акта опису майна №3/08-01-55-08 від 09.10.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу №2156/14/08-01-55-05 від 09.10.2019.

Листом від 24.09.2021 №59460/6/08-01-13-01-10 відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви та зазначив, що, зважаючи на наявність у позивача джерел для погашення існуючого податкового боргу, відсутні об`єктивні підстави для списання боргу як безнадійного, а звільнення майна з податкової застави можливе лише за умови погашення пода ткового боргу в повному обсязі.

Позивач вважаючи, що має право на списання вищенаведеної заборгованості як безнадійної, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У спірному випадку встановлено та не заперечується позивачем те, що за позивачем обліковується податковий борг у розмірі 34000,00 грн.

Згідно з підпунктами 101.2.1- 201.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

У спірному випадку, як на підстави для визнання податкової заборгованості безнадійною, позивач посилається на те, що відносно вказаного податкового боргу минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З аналізу вищевикладених норм права випливає, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходи з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5, 101.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

У спірному випадку встановлено та не заперечувалось позивачем те, що в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг зі сплати штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 34000 грн.

Податковий борг виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом за результатами проведеної перевірки.

Самостійно позивач податковий борг не сплачував, тому заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну була стягнута у судовому порядку, в межах строку давності, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 по справі 280/5355/19, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що згідно з п.п. 101.2 ст. 101 ПК України в сукупності із п.102.4 ст.102 ПК України податковий борг позивача зі сплати штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у розмірі 34000 грн. не може вважатись “безнадійним” незважаючи на те, що після його нарахування пройшло 1095 днів, адже він стягується за рішеннями суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або до визначення боргу безнадійним у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5, 101.2.6 пункту 101.2 статті 101 ПК України.

Суд зазначає, що положеннями п.102.4 ПК України прямо передбачено те, що якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. При цьому, положення вказаної норми права не містять будь-яких застережень відносно встановлення правила погашення податкового боргу, у тому числі щодо необхідності завершення контролюючим органом усієї процедури погашення податкового боргу у межах строків, визначених ст.102 ПК України.

Також, положення п.102.4 ПК України не містять застережень щодо їх застосування в залежності від підстав виникнення податкового боргу.

При цьому суд зазначає, що невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, протягом тривалого часу не може бути підставою для звільнення від обов`язку платника податків виконати судове рішення та сплатити суму боргу, у зв`язку із чим позовні вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області списати безнадійний податковий борг ОСОБА_1 в розмірі 34000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис щодо встановлення обтяження №33652621 від 11.10.2019 згідно з актом опису майна №3/08- 01-55-08 від 09.10.2019 та рішення про опис майна у податкову заставу №2156/14/08- 01-55-05 від 09.10.2019, суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки у задоволені позову про списання боргу, як безнадійного відмовлено.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)– відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 10.12.2021.

Суддя О.В. Конишева