Рішення № 101797240, 10.12.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 грудня 2021 року Справа № 280/9482/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул. Незалежності України, буд. 90; код ЄДРПОУ 37834773),

Шевченківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області (69068, м.Запоріжжя, вул. 9 Березня, буд. 31; код ЄДРПОУ 37834773)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області (далі – відповідач 1), Шевченківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області (далі – відповідач 2), відповідно до якого позивач просить суд:

- зобов`язати відповідача 1 у подальшому здійснити паспортний облік позивача згідно «Положення про паспорт громадянина України», яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІ1 (ред. 2020 року), а саме: виключно за прізвищем, іменем та по батькові (згідно норм статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України);

- зобов`язати відповідача 2 видати (без використання засобів ЄДДР України) позивачу у зв`язку зі зміною прізвища з Перехрест (до одруження) на ОСОБА_2 (після одруження), паспорт громадянина України раніше встановленого зразка, у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена постановою Верховної Ради України №2503 від 26.06.1992 (ред. - 2020 року) та у подальшому здійснити її паспортний облік згідно «Положення про паспорт громадянина України» від 02.09.1993.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначено, що згідно норм діючого законодавства вона має законне право отримати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки у зв`язку з укладеним шлюбом та зміною прізвища. Так, абзацом 1 пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 визначено, зокрема, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проте, на своє звернення щодо оформлення паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки, позивач отримала відповідь, згідно якої отримання паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки можливе лише при наявності рішення суду. У зв`язку з наведеним, позивачем звернулась до суду із цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 12.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін та проведення судового засідання.

Представником відповідачів 09.11.2021 надано до суду відзив на адміністративний позов (вх.№65146), в якому зазначено, що керуючись частиною 5 розділу IX Тимчасового порядку №456 позивачу було відмовлено в оформленні паспорта, у зв`язку з подачею не повного переліку документів, а саме відсутнє рішення суду. З огляду на це, доводи позивача щодо того, що відділ не хоче видавати паспорт, є безпідставними. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог

Також, 18.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№67671), в якій із посиланням на висновки Верховного суду, викладені у постанові по справі №806/3265/17, зазначає про безпідставність позиції відповідача.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

23.06.2021 позивач, ОСОБА_4 , звернулась до Шевченківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.

Рішенням Шевченківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області від 20.07.2021 №2316-1300/2316.1-21 відмовлено у задоволенні заяви із посиланням на подачу не повного переліку документів, а саме відсутнє рішення суду.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону №2235-III постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Водночас, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно зі статтею 13 Закону №5492-VI, документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.

Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону №5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Таким чином, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача видати неповнолітній дочці законного представника позивача паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.

З огляду на суб`єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову, а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17.

Так, 26.03.2018 Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі №806/3265/17.

Верховний Суд, ухвалюючи вказане рішення, зазначив, що ознаками типової справи є:

позивач - фізична особа, який територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

відповідач - територіальні органи ДМС України;

предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно із пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.

Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17-а.

Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду зразкової справи №806/3265/17-а, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.

У зазначеному рішенні Верховний Суд констатував, що норми Закону №5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.

На переконання Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було «встановлене законом»), не є «необхідним у демократичному суспільстві». Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Як зазначено у рішенні Верховного Суду від 26.03.2018, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі «книжечки», з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Верховного Суду, які викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача права на отримання паспорту у формі «книжечки».

Таким чином, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Шевченківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області видати (без використання засобів ЄДДР України) позивачу у зв`язку зі зміною прізвища з Перехрест (до одруження) на ОСОБА_2 (після одруження), паспорт громадянина України раніше встановленого зразка, у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена постановою Верховної Ради України №2503 від 26.06.1992 (редакція 2017 року).

Згідно пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктом 3 Постанови №302 визначено, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Що стосується вимог про зобов`язання у подальшому Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області здійснити паспортний облік позивача згідно «Положення про паспорт громадянина України», яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІ1 (ред. 2020 року), а саме: виключно за прізвищем, іменем та по батькові (згідно норм статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України) та зобов`язання Шевченківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області у подальшому здійснити паспортний облік позивача згідно «Положення про паспорт громадянина України» від 02.09.1993, суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, які підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати, в т.ч. і судовий збір, підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул. Незалежності України, буд. 90; код ЄДРПОУ 37834773), Шевченківського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області (69068, м.Запоріжжя, вул. 9 Березня, буд. 31; код ЄДРПОУ 37834773) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Шевченківський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області видати (без використання засобів ЄДДР України) ОСОБА_3 у зв`язку зі зміною прізвища з Перехрест (до одруження) на ОСОБА_2 (після одруження), паспорт громадянина України раніше встановленого зразка, у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена постановою Верховної Ради України №2503 від 26.06.1992 (редакція 2017 року).

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.12.2021.

Суддя М.С. Лазаренко