Постанова № 101796116, 10.12.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2565/21

Провадження № 2-а/444/54/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Олещук М. М.,

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сибаль О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 474666 від 09.08.2021 року,-

встановив:

27.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії БАВ № 474666 від 09.08.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.08.2021 р. інспектором СРПП ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Місечком Віталієм Андрійовичем було винесено постанову серії БАВ № 474666 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме - за те, що він керував транспортним засобом, у якого були несправності зовнішніх світлових приладів, а саме - постійно горів задній хід.

Позивач зазначає, що стороною відповідача не надано жодних доказів (письмових речових, електронних, висновків експерта, показань свідків тощо) на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, що свідчить про порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 77 КАС України щодо обов`язку доказування правомірності свого рішення.

Таким чином, оскільки відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 23 вересня 2021 року поновлено позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

17.11.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача. У відзиві відповідач зазначає, що не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №474666 від 09.08.2021 року позивач здійснив рух у темну пору доби на т.з., у якого були несправності зовнішніх світлових приладів, а саме постійно горів задній хід, чим порушив п.31.4.3 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Відповідач посилається на ч. 1 ст. 121 КУпАП відповідно до якої керування водієм транспортними засобами, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладання штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У відзиві зазначає, що відповідно до розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Разом з тим, у графі «копію постанови мною отримано» ставиться підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання постанови про накладення адміністративного стягнення в ній робиться відповідний запис.

Беручи до уваги вищенаведене, відповідач стверджує, що підстав вважати оскаржувану постанову незаконною немає.

До відзиву відповідачем надано диск із відеозаписом.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, однак у поданому на позовну заяву відзиві відповідач просить розглядати справу за відсутності сторони відповідача.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Зважаючи на прохання представника відповідача у відзиві про розгляд справи без представника, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі останнього.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвоката Сибаль О.Б. в судовому засіданні просив врахувати, що в оскарженій постанові в графі «до постанови додаються» не зазначено, що до такої постанови долучається відеозапис чи будь-який інший доказ, а тому поданий до відзиву диск із відеозаписом і сам відеозапис не може бути належним та допустимим доказом у даній справі. Крім того, в оскарженій постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat в с. Думичі по вул. Центральній, однак згідно з поданою стороною позивача довідкою вул. Центральна в с. Думичі відсутня. Також стверджує, що ОСОБА_1 не було надано можливість належним чином реалізувати право написати пояснення. Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Сибаль О.Б. зазначає, що в даній справі відсутні докази того, що чітко не знято та не задокументовано за допомогою відеозасобу те, що є несправності зовнішніх світлових приладів, а саме, що постійно горів задній хід. Стверджує, що в діях позивача не було вини у формі умислу, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить позов задовольнити та оскаржену постанову скасувати.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно 09.08.2021 року пізно ввечері керував транспортним засобом Volkswagen Passat в с. Думичі і був зупинений працівниками поліції, які не пред`явили йому своє службове посвідчення. ОСОБА_1 стверджує, що він завжди перевіряє справність автомобіля перед тим як їхати, в цьому випадку ним теж перевірено справність всіх габаритів і жодних несправностей не виявлено. Зазначає, що працівники поліції не надали йому докази про те, що в транспортному засобі, яким він керував, була несправність зовнішніх світлових приладів, а саме, що постійно горів задній хід. До матеріалів справи позивач надав диск із записом події, яка мала місце за його участі 09.08.2021 року. Просить позов задовольнити та оскаржену постанову скасувати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника – адвоката Сибаль О.Б., оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, оглянувши надані позивачем та відповідачем відеозаписи, суд дійшов наступного висновку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення серії БАВ № 474666 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пунктом 1.9. Розділу 1 Правил дорожнього руху визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що 09.08.2021 року інспектором СРПП ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Місечком Віталієм Андрійовичем винесено постанову серії БАВ № 474666 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.08.2021 року о 23 год. 40 хв. в с. Думичі, по вул. Центральна, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в якого були несправності зовнішніх світлових приладів, чим порушив п. 31.4.3 А ПДР України, а саме постійно горів задній хід (арк. спр. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Дане адміністративне правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно з пунктом 31.4.3.а ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Позивач ОСОБА_1 у своїх поясненнях наполягає на відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та посилається на відсутність належних доказів вчинення ним такого адміністративного правопорушення. Зазначає, що з наданого відповідачем відеозапису не встановлено чіткого порушення зовнішніх світлових приладів.

Суд враховує, що ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що, він дійсно 09.08.2021 року 23:40 год. керував в с. Думичі, транспортним засобом Фольксваген Пасат, реєстраційний номер НОМЕР_1 , і був зупинений працівниками поліції, однак, працівники поліції не пояснили йому причину зупинки його транспортного засобу.

Як встановлено із наданого відповідачем відеозапису події 09.08.2021 року за участі водія ОСОБА_1 коли працівники поліції зупинили транспортний засіб, яким він керував, то зазначили, що в нього постійно світить задній хід, та запропонували ОСОБА_1 поглянути на такий факт, на що водій ОСОБА_1 пояснив, що це не є перешкодою йому для керування транспортним засобом та не є причиною зупинки транспортного засобу, та пояснив що може це полагодити.

Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Оглянувши в судовому засіданні долучений відповідачем диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, а також оглянувши диск із відеозаписами, який наданий позивачем, судом встановлено, що причиною зупинки була несправність зовнішніх світлових приладів транспортного засобу Volkswagen Passat, яким 09.08.2021 року керував ОСОБА_1 .

Також, як встановлено судом із відеозапису з нагрудної камери поліцейських, який наданий до матеріалів справи, причиною зупинки транспортного засобу Фольксваген Пасат, яким 09.08.2021 року керував ОСОБА_1 є те, що він здійснює рух у темну пору доби на т.з., у якого були несправності зовнішніх світлових приладів, а саме постійно горів задній хід. Із наданого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не заперечує такого факту, однак вважає, що це не є причиною зупинки транспортного засобу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про правомірність зупинки транспортного засобу Volkswagen Passat, яким 09.08.2021 року керував ОСОБА_1 .

Оглянувши в судовому засіданні долучений відповідачем диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, а також оглянувши диск із відеозаписами, який наданий позивачем, судом встановлено, що працівником поліції після зупинки транспортного засобу було пояснено ОСОБА_1 причину зупинки та технічну несправність зовнішніх світлових приладів.

Із наданих відеозаписів також встановлено, що працівником поліції складено оскаржену позивачем постанову та надану йому таку для ознайомлення і зачитано її зміст.

Твердження позивача в судовому засіданні про те, що відсутні докази несправності зовнішніх приладів і це не може бути причиною зупинки, не підтверджується жодними доказами, та спростовується відеозаписом з місця події, який наданий відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Судом встановлено, що відповідачем при винесенні постанови про адміністративне правопорушення встановлено фактичні дані справи, постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, натомість доводи позивача не знайшли свого підтвердження при перегляді відеозапису з місця події, наданого відповідачем.

За змістом статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №826/11623/16 (провадження №К/9901/50453/18), окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Сибаль О.Б. в судовому засіданні посилається на певні не відповідності в оскарженій постанові, однак, з урахуванням наведеного вище, такі не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач не долучив доказів, які б спростовували факт наявності в його діях адміністративного правопорушення, зафіксованого працівниками поліції у постанові серії БАВ № 474666від 09.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , відтак постанову серії БАВ № 474666 від 09.08.2021 року належить залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 20, 44, 77, 241, 243-246, 271, 286 КАС України, ст.ст. 126, 268, 283 КУпАП, суд, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 474666 від 09.08.2021 року- залишити без задоволення.

Постанову серії БАВ № 474666 від 09.08.2021 рокупро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором СРПП ВП №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Місечком Віталієм Андрійовичем - залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Відділ поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області (юридична адреса: 80300, м. Жовква, вул. С. Бандери, будинок № 13, Львівської області, код ЄДРПОУ 40108833.

Повний текст рішення суду складено 10.12.2021 року.

Суддя М. М. Олещук