Рішення № 101795918, 09.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 р. Справа№200/15801/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що 08.07.2021 року звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», між тим ним прийнято рішення від 15.07.2021 року № 056750006418 про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю мінімального страхового стажу, до якого вказаним рішенням не зараховані періоди її роботи через недоліки заповнення трудової книжки.

Вказане рішення вважала протиправним та таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.

У зв`язку з наведеним, вважаючи свої пенсійні права порушеними, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2021 року № 056750006418 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати їй до загального страхового стажу при призначенні пенсії періоди роботи з 13.08.1979 року по 27.08.1981 року, з 11.01.1982 року по 05.05.1982 року, з 05.07.1982 року по 23.03.1983 року 03.03.1986 року по 15.05.1992 року у Слов`янському комбінаті побутового обслуговування населення виконкому Слов`янської міської ради народних депутатів та призначити пенсію за віком.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства. Також вважав, що на порушив пенсійні права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 08.07.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2021 року № 056750006418 «Про відмову в призначенні пенсії» в призначенні такої пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю на час звернення необхідного страхового стажу.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до наданих документів страховий стаж заявника становить 20 років 03 місяці 23 дні, якого недостатньо для призначення пенсії віком.

Вказаним рішенням до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою, оскільки на титульній сторінці печатка підприємства не читається. В рішенні також зазначено, що періоди роботи з 13.08.1979 року по 27.08.1981 року, з 11.01.1982 року по 05.05.1982 року, з 05.07.1982 року по 23.03.1983 року 03.03.1986 року по 15.05.1992 року завірені печатками підприємств, які не читаються.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу, що визначений вказаною статтею.

Так, згідно з вказаною статтею починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, при зверненні, зокрема з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Оскарженим рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю мінімального страхового стажу, до якого вказаним рішенням не зараховані певні періоди її роботи через недоліки заповнення трудової книжки.

Судом досліджено оригінал трудової книжки позивача, що надана нею на вимогу суду, та встановлено, що дійсно, деякі печатки проставлені не зовсім чітко. Проте факт проставляння печаток має місце.

Разом з тим, всі записи в трудовій книжці позивача зроблені у відповідності до чинних у відповідний час нормативно-правових актів: Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, що затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно з вказаними Інструкціями заповнення трудової книжки проводиться роботодавцем, а не працівником.

Крім того, щодо заповнення трудової книжки суб`єктом владних повноважень не враховані положення відповідного законодавства, в тому числі п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Отже, оскаржене рішення не ґрунтується на положеннях законодавства та порушує пенсійні права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

В даному випадку суб`єктом владних повноважень виконано не всі умови, визначені законом, необхідні для правильного вирішення заяви, з якою звернулася позивач (не досліджено трудову книжку позивача із зарахуванням до стажу позивача зазначених в ній періодів роботи).

Разом з тим, суд не може підміняти державний орган рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються, вчиняючи замість нього дії, які входять до його безпосередньої компетенції та які він мав вчинити.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховний Суду від 07 лютого 2019 року в справі №813/1062/14.

З огляду на наведене порушені пенсійні права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом повного задоволення основних позовних вимог та часткового задоволення похідних вимог - шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача із зарахуванням до страхового стажу позивача періодів роботи, що відображені в її трудовій книжці (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення основних позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 908 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15.07.2021 року № 056750006418 «Про відмову в призначенні пенсії», прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2021 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до її страхового стажу періодів роботи, що відображені в її трудовій книжці.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 09 грудня 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда