Рішення № 101795390, 10.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10160/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо не зарахуванням періодів роботи до пільгового стажу; зобов`язання зарахувати періоди роботи з 27.09.2010 по 05.07.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» та з 06.07.2012 по 24.12.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 ; зобов`язання зарахувати період мобілізації на військову службу з 08.04.2014 по 09.04.2015 до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі; зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням зарахованого стажу роботи та виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарською праці» з 17.02.2021 (дата призначення пенсії).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в червні 2021 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області про зарахування всіх періодів роботи до страхового та пільгового стажу роботи та проведення перерахуноку пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» так як має більше 15 років пільгового підземного стажу на день звернення за призначенням пенсії. Проте 09.07.2021 відповідач листом №6290-4803/С-02/8-0300/21 повідомив позивача, що періоди роботи з 27.11.2003 по 04.11.2007 та з 12.12.2007 по 31.12.2009 машиністом підземних установок, гірником та прохідником підземним у ШПУ — 3 Тресту «Луганськшахтопроходка» врахований до стажу по Списку №1 на підставі архівних довідок. В цілому стаж роботи по Списку №1 позивачу зарахований як 13 років 3 місяці 11 днів, а отже і відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки у трудовій книжці, яка була надана відповідачу наявні усі необхідні записи, які виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів на підставі яких вони внесені та немає підстав для сумніву у їх правильності чи неточності.

Також позивач зазначив, що в період роботи на шахті відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 року «Про часткову мобілізацію», наказом №82 від 09.04.2015 позивача було направлено для зарахування на військовий облік до Нововолинського ОРВК Волинської області. Так, довідкою №217 від 09.03.2021 підтверджується той факт, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу в Збройних Силах в період мобілізації з 08.04.2014 по 09.04.2015. При цьому довідкою №б/н від 2014 року, виданою військовою частиною В3938 підтверджується той факт, що в період з 15.06.2014 по 31.08.2014 позивач безпосередньо брав участь в антитерорнстичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (Донецькій та Луганській областях).

Зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства час проходження служби, упродовж якого особа брала участь в антитерорнстичній операції, зараховується на пільгових умовах — один місяць служби за три.

З наведених підстав та в врахуванням заяви про уточнених позовних вимог (а.с.107) позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) (а.с.104).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.10.2021 №0300-0802-5/40911, який надійшов на адресу суду 13.10.2021 за вх. №47293/21 (а.с.109-111) позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 17.02.2021 позивачу призначено пенсію по III групі інвалідності, відповідно статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003. Страховий стаж позивача становив 52 роки 07 місяців 07 дні, в тому числі стаж роботи за Списком №1 — 13 років 03 місяців та 11 днів. Відповідно до відомостей електронної пенсійної справи до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, не включено періоди роботи у Філія ТОВ «Луганськошахтострой» з 25.01.2010 по 26.09.2010 та з 10.11.2011 по 05.07.2012, оскільки згідно витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 в розділ «Відомості по спеціальному стажу» періоди роботи з 25.01.2010 по 26.09.2010 та з 10.11.2011 по 05.07.2012 страхувальником Філія ТОВ «Луганськшахтострой» не внесені. Отже, відповідач не мав підстав для зарахування вказаних періодів роботи до пільгового стажу роботи позивача.

Також відповідач вважає безпідставну вимогу щодо зарахування до пільгового стажу період мобілізації позивача на військову службу з 08.04.2014 по 09.04.2015 в потрійному розмірі, оскільки при поданні документів про призначення пенсії для підтвердження його участі в антитерористичній операції позивач надав лише довідку про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески №82 від 17.01.2020, на підставі цієї довідки до пільгового стажу зараховано період військової служби з 12.06.2014 по 30.09.2014. В даній довідці також вказано, що в період з 01.10.2014 по 09.04.2015 грошове забезпечення не надавалось та не виплачувалось, через те що військовослужбовець самовільно залишив частину. Крім того, довідка видана Військовою частиною В3938 без номера та дати видачі, яку Позивач ОСОБА_2 подав до суду, не була додана до документів, згідно яких призначалась пенсія. Також, слід відмітити, що названа довідка видана без підстави її видання (наказ керівника сектора «Б» від 23.07.2014 №2 не може слугувати підставою оскільки дата наказу не відповідає з датою початку і закінчення служби).

Поряд з цим відповідач зауважив, що позивач отримує пенсію на підставі ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не пенсію за вислугу років як особі, звільненій з військової служби, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування правових норм вказаного положення для розрахунку пільгового стажу позивача.

Зазначає, що приписами ст. 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, в тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцям.

Крім цього, посвідчення учасника бойових дій видане ОСОБА_3 17.11.2003, тобто в період проходження строкової військової служби, а не за участь в антитерористичній операції.

З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду від сторін справи не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у завах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку та отримує з 17.02.2021 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області про зарахування всіх періодів роботи до страхового та пільгового стажу роботи та проведення перерахуноку пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідач листом від 09.07.2021 №6290-4803/С-02/8-0300/21 повідомив позивача, що періоди роботи з 27.11.2003 по 04.11.2007 та з 12.12.2007 по 31.12.2009 машиністом підземних установок, гірником та прохідником підземним у ШПУ — 3 Тресту «Луганськшахтопроходка» врахований до стажу по Списку №1 на підставі архівних довідок. В цілому стаж роботи по Списку №1 позивачу зарахований як 13 років 3 місяці 11 днів, а отже і відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с.11).

Також, судом встановлено, що рішенням Комісії від 22.04.2021 № 11/1223 про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 що зараховується до стажу для призначення пенсії зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, періодів роботи з 27.09.20210 по 05.07.2012, з 06.07.2012 по 24.12.2012 – за фактичною тривалістю з урахуванням даних щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (а.с.22.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій, з огляду на наступне.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону № 1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада, характер роботи; розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналізуючи нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд вважає, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону №1788-XII, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-XII).

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно із положеннями Закону №1058-IV підставою для призначення пенсії визначено виключно наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд враховує також те, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є, на переконання суду, виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14989/15-а.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у зарахуванні періодів роботи позивача з 27.09.2010 по 05.07.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» та з 06.07.2012 по 24.12.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» у зв`язку з несплатою страхових внесків та періодів мобілізації на військову службу з 08.04.2014 по 09.04.2015 до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі.

Водночас, як встановлено судом ОСОБА_1 у період з 27.09.2010 по 05.07.2012 та з 06.07.2012 по 24.12.2012 працював на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» що підтверджується записами 11-14 в трудовій книжці серія НОМЕР_2 . Дані фактичні обставини підтверджуються також архівними витягами з наказів №22/к від 27.09.2010 та №36/к від 06.07.2012 «Про прийняття на роботу», №154/к від 05.07.2012 та №149/к від 24.12.2012 «Про звільнення з роботи»; архівними довідками №791 та №795 від 04.12.2019 видану Трудовим архівом Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, з якої вбачається, що згідно наказів по особовому складу філії ТзОВ «Луганскшахтострой» в період з 27.09.2010 по 05.07.2012 на іншу роботу та роботу з неповним робочим днем не переводився, відпустки за власний рахунок не надавалися; архівну довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №790 та №794 від 04.12.2019, виданої Трудовим архівом Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області.

Також позивачу у період з 27.09.2010 по 05.07.2012 та з 06.07.2012 по 24.12.2012 була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується архівними довідками №793, №789/1 про заробітну плату позивача у ТзОВ «Луганскшахтострой», а також даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОК-5, долучених позивачем до позову.

Записи трудової книжки завірені печаткою підприємства, відтиск якої є нечітким та не читається не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу особи, який дає їй право на призначення пенсії, оскільки, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Аналогічна позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 та від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Також, суд звертає увагу, на те, що відсутність за даними системи індивідуальних відомостей про застраховану особу про сплату страхових внесків у спірному періоді на ТзОВ «Луганскшахтострой» не може бути підставою для не зарахування цих періодів до страхового стажу під час перерахунку пенсії позивачу, оскільки обов`язок щодо нарахування та сплати ЄСВ покладено саме на страхувальника.

Відтак, на думку суду, відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового та пільгового стажу періоду його роботи з 27.09.2010 по 05.07.2012 та з 06.07.2012 по 24.12.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой».

Вказані обставини не спростовані відповідачем, а відтак зазначені періоди роботи підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зарахувати період мобілізації на військову службу з 08.04.2014 по 09.04.2015 до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі, то суд зазначає наступне.

На підставі Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2014 «Про часткову мобілізацію» позивач був мобілізований і з 08.04.2014 по 09.04.2015 проходив військову службу. Також дані фактичні обставини підтверджуються довідкою Військової частини А1008 від 17.01.2020 №82 та довідкою Іваничівського РТЦК та СП №217 від 09.03.2021.

Також як слідує з матеріалів справи позивач у період з 15.06.2014 по 31.08.2014 брав безпосередньо участь в антитерорнстичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (Донецькій та Луганській областях), що підтверджується довідкою Військової частини В3938.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17).

Таким чином, твердження представника відповідача, про те, що до спірних правовідносин не застосовуються норми даних статтей, оскільки позивач пенсію за вислугу років як особі, звільненій з військової служби не отримує, спростовується вищевикладеним.

Відтак, враховуючи, що позивач на момент призову на військову службу працював за професією, що надавала право на пенсію на пільгових умовах, та в період з 15.06.2014 по 31.08.2014 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (Донецькій та Луганській областях), що підтверджується довідкою Військової частини В3938, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на зарахування до пільгового стажу в кратному обчисленні періоду проходження військової служби в періоди з 15.06.2014 по 31.08.2014 відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій щодо не зарахування стажу роботи до пільгового, зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи: з 27.09.2010 по 05.07.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» та з 06.07.2012 по 24.12.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 , зобов`язання відповідача зарахувати позивачу період мобілізації на військову службу з 15.06.2014 по 31.08.2014 (протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції) до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням даного стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарською праці» з дня призначення пенсії, а саме з 17.02.2021.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи до пільгового.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: з 27.09.2010 по 05.07.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой» та з 06.07.2012 по 24.12.2012 на посаді прохідника V розряду з повним робочим днем під землею у філії ТзОВ «Луганскшахтострой», згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 період мобілізації на військову службу з 15.06.2014 по 31.08.2014 (період протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції) до спеціального та пільгового стажу в потрійному розмірі.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням даного стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарською праці» з дня призначення пенсії, а саме з 17.02.2021.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський