Ухвала суду № 101795049, 10.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

10 грудня 2021 р. Справа № 120/15914/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог.

Ухвалою від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: уточнення змісту заявлених позовних вимог; надання копії оскаржуваного рішення від 28.02.2021 №Ф-7207-17; надання доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн.; надання заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

06.12.2021 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, так на виконання вимог ухвали від 22.11.2021 надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908 грн., позовну заяву в новій редакції (уточнену), в прохальній частині якої представник позивача просить витребувати у відповідача копію вимоги від 28.02.2021 №Ф-7207-17.

Крім того, в уточненій позовній заяві позивач, серед іншого, просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12.07.2021 №Ф-7207-17.

Щодо пропуску строку звернення до суду з цим позовом представник позивача, вказує, що причиною пропуску строку для звернення до адміністративного суду є суперечлива судова практика щодо строків оскарження вимоги про сплату ЄСВ. Посилаючись на правову позицію, висловлену ВС у постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19, представник звертає увагу суду, що закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. З огляду на наведене, представник позивача зауважив, що на його думку, строк судового оскарження вимог про сплату ЄСВ у цій справі пропущений з поважних причин.

Надаючи оцінку підставам для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

При цьому за змістом частини третьої статті 2 вказаного Кодексу основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем.

Відповідно до частини першої, другої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням та сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Підставами для визнання причин пропуску строку звернення із даним позовом поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач вказує, що оскаржувані вимоги відповідача від 06.12.2018 №Ф-7207-17, від 28.02.2021 №Ф-7207-17, від 16.06.2021 №Ф-7207-17 не отримував, про факт порушення своїх прав дізнався 06.10.2021 з відповіді на адвокатський запит.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Отже, спеціальним законодавчим актом, що визначає строки звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску, є саме Закон № 2464-VI.

Оцінюючи обставини щодо дотримання позивачем визначеного спеціальним законодавчим актом строку звернення до суду, необхідно звернути увагу на таке.

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

При цьому положення абзацу 5 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом, зокрема у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 19 березня 2020 року у справі № 140/1757/19, від 11 лютого 2021 у справі №580/3380/19.

У позовній заяві, позивач вказує, що оскаржувані вимоги відповідача від 06.12.2018 №Ф-7207-17, від 28.02.2021 №Ф-7207-17, від 16.06.2021 №Ф-7207-17 не отримував, про факт порушення своїх прав дізнався 06.10.2021 з відповіді на адвокатський запит.

З огляду на наведене, суд вказує, що за умови невикористання позивачем адміністративного порядку для оскарження вищезазначених рішень суб`єкта владних повноважень, 10- денний строк на звернення до суду слід обраховувати саме, з 07.10.2021 (з наступного дня після отримання відповіді на адвокатський запит).

Втім, позовну заяву про визнання протиправною та скасування вказаної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску позивач подав до суду лише 16.11.2021, тобто після закінчення 10-денного строку, встановленого законом.

Оцінюючи доводи заявника наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, суд зважає на позицію ВС, висловлену у постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19.

Так, у постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, за умови попереднього використання позивачем процедури адміністративного оскарження такої вимоги, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.

Таким чином, правова позиція висловлена ВС у постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 підлягає до застосування за умови використання платником попереднього використання позивачем процедури адміністративного оскарження вимоги про сплату ЄСВ.

При цьому у межах цієї справи позивачем не надано доказів адміністративного оскарження оскаржуваних вимог про сплату ЄСВ. В свою чергу, долучений до матеріалів позовної заяви лист ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.10.2021 №23723/6/02-32-3-03-17 не може бути розцінений судом як рішення за результатами розгляду скарги позивача.

Відповідно до частини 4 статті 25 ЗУ №2464 скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником. Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

Позивачем доказів поважності причин, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду з даним позовом у 10- денний строк, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та/або оскарження вимог в адміністративному порядку до податкового органу вищого рівня не надано.

Таким чином, враховуючи те, що про існування оскаржуваних вимог позивач дізнався не пізніше як 06.10.2021, а до суду адміністративний позов подано лише16.11.2021, приходжу до висновку, що позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду, визначений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Крім того, звертаю увагу представника позивача, що його аргументи щодо суперечливої судової практики щодо строків оскарження вимоги про сплату ЄСВ не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом в розумінні КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Відповідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду, а у клопотанні про поновлення строку звернення не наведено обґрунтованих обставин на підтвердження поважності причин його пропуску, приходжу до висновку про наявність підстав повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування вимог разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович