Ухвала суду № 101794974, 10.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

10 грудня 2021 р. Справа № 120/17567/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів, стягнення компенсації втрати частини доходів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не невиплати ОСОБА_2 нарахованих сум пенсії за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019;

- стягнути на користь ОСОБА_2 нараховані та невиплачені частини пенсій за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019 у загальній сумі 61 354,64 грн.;

- стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" у розмірі 53 575,62 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Заявлені вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №120/3511/19-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ та Рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (11)/19 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) з 25.04.2019 року по 30.06.2019 року з врахуванням проведених виплат.

Крім того, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №120/1373/20-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громад які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 до 02.08.2014 у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

На виконання вищевказаних судових рішень відповідач листом від 09.11.2021 №13384-13033/Я-02/8-0200/21 було здійснено перерахунок пенсії позивача на підстав оновленої довідки. Сума доплати за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 складає 16753,53 грн., сума доплати нарахованої за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 складає 44601,11 грн. Крім того, відповідач зазначив, що нараховані кошти включені до Реєстру судових рішень та виплата буде здійснена в порядку черговості.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо виплати йому нарахованої на виконання рішень суду пенсії в сумі 61354,64 грн., а тому звернувся до суду з цим позовом про примусове стягнення з відповідача відповідної заборгованості.

Отже як видно, спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із неналежним виконанням, на думку відповідач, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №120/3511/19-а, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12.02.2020 у справі №120/1373/20-а, що набрало законної сили.

Так, відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Виконання судового рішення може відбуватися у добровільному та примусовому порядку, а судовий контроль за виконанням рішення суду здійснює суд, що його ухвалив.

Як зазначає позивач, на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №120/3511/19-а, від 12.02.2020 у справі №120/1373/20-а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснило перерахунок пенсії позивача ОСОБА_2 за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 та з 01.01.2014 по 02.08.2014. Внаслідок проведення такого перерахунку позивачу донараховано пенсію у розмірі 16753,53 грн. та 44601,11 грн.

При цьому, варто звернути увагу, що вказаними судовими рішеннями відповідача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивача, а також виплатити перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Тобто питання виплати позивачу недоплаченої пенсії в сумі 16753,53 грн. та 44601,11 грн. охоплюється рішеннями суду у справах №120/3511/19-а та №120/1373/20-а і належить до предмета їх виконання.

Однак позивач, не погоджуючись з повнотою виконання цих рішень, звернувся до суду з новим позовом, фактичною підставою якого є незгода позивача з діями та бездіяльністю пенсійного органу щодо виконання рішення суду від 18.12.2019 у справі №120/3511/19-а, від 12.02.2020 у справі №120/1373/20-а в частині виплати пенсії в сумі в сумі 16753,53 грн. та 44601,11 грн., нарахованої у зв`язку з проведенням її перерахунку за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019 на виконання судового рішення.

За приписами ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Так, зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18.

Аналізуючи предмет спору у цій справі доходжу до висновку, що позов ОСОБА_2 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо не невиплати ОСОБА_2 нарахованих сум пенсії за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019 та стягнення на користь ОСОБА_2 нарахованих та невиплачених пенсій за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019 у загальній сумі 61 354,64 грн.; фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №120/3511/19-а, від 12.02.2020 у справі №120/1373/20-а.

Відтак варто зазначити, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача, вчинених (допущеної) при виконанні рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

З огляду на викладене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відтак вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яка допущена на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не можуть розглядатися.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.12.2020 у справі № 826/13146/18, вирішуючи подібний спір пов`язаний із виконанням судового рішення, у цій справі поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За вказаних обставин зазначаю, що ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки стосується вимог про зобов`язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинне рішення суду від 18.12.2019 у справі №120/3511/19-а, від 12.02.2020 у справі №120/1373/20-а.

З огляду на зазначене доходжу висновку, що спір у справі, що розглядається щодо визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо невиплати нарахованої пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019 та стягнення заборгованості з виплати пенсії в сумі в сумі 16753,53 грн. та 44601,11 грн., є тотожним спору у справі №120/3511/19-а та у справі №120/1373/20-а, що розглянув Вінницький окружний адміністративний суд, однак на стадії виконання судового рішення.

Тобто, якщо позивач ОСОБА_2 вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі №120/3511/19-а та у справі №120/1373/20-а, порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно ст. 378 КАС України, а не пред`являти новий адміністративний позов.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.

Відповідно до пункту 2 частини першої статі 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, враховуючи, що між сторонам новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами та стосується того ж основного предмету і підстав, оцінка яким уже надавалася судом при розгляді справи №120/3511/19-а та справи №120/1373/20-а,, однак лише на стадії виконання судового рішення, тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Керуючись ст.ст. 170, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не невиплати нарахованих сум пенсії за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019 та стягнення нарахованої та невиплаченої пенсії за періоди з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 30.06.2019 у загальній сумі 61 354,64 грн.

Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Томчук Андрій Валерійович