Ухвала суду № 101794732, 10.12.2021, Новосанжарський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2021 року справа № 542/1824/21

провадження № 2/542/653/21

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дітей та звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов`язаннями, –

в с т а н о в и в :

06 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дітей та звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов`язаннями, в якій просив:

- звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , які стягуються за заочним рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01.08.2019 у справі № 542/823/19 у розмірі1/4 частки всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.07.2019 і до повноліття дитини;

- звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за виконавчим листом №542/823/19, виданим Новосанжарським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.07.2019 і до повноліття дитини, починаючи з 04.07.2019;

- судові витрати покласти на відповідача.

Дослідивши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач просив звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , які стягуються за заочним рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01.08.2019 у справі № 542/823/19 у розмірі1/4 частки всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.07.2019 і до повноліття дитини.

До позовної заяви додано копію рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 09 жовтня 2020 року про розірвання шлюбу, копію рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 01 серпня 2019 року про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 жовтня 2021 року про виключення відомостей про особу, як батька із актового запису про народження дитини.

Однак, всупереч положень ч. 5 ст. 177 ЦПК, зазначені рішення не містять відмітки про набрання ними законної сили, а також не засвідчені у порядку, встановленому законом.

При цьому, за змістом положень ч. 2-5 ст. 95 ЦПК України, Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Водночас, за правилами ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Також, позивач просив звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за виконавчим листом №542/823/19, виданим Новосанжарським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.07.2019 і до повноліття дитини, починаючи з 04.07.2019.

Проте, всупереч положень п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить викладу обставин щодо перебування у органах виконавчої служби відповідного виконавчого провадження наявності заборгованості по сплаті аліментів.

При цьому, позивачем, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та не вказано поважних причин неможливості надати такі докази.

Таким чином, позивачу слід усунути наведені недоліки.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908,00 грн.

Відповідно до квитанції № 1017679213 від 03.12.2021 позивачем ОСОБА_1 сплачено 908,00 грн судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а фактично сплачено судовий збір за одну вимогу, з чого слідує, що позивачу слід доплатити судовий збір в сумі 908,00 гривень за наступними реквізитами:

Отримувач коштівГУК у Полт. обл/тг смт Н.Санж/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959255Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)Рахунок отримувачаUA788999980313141206000016620 Код банку отримувача (МФО)899998Код класифікації доходів бюджету22030101Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву неможливо прийняти до розгляду без усунення недоліків, а тому її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд зауважує, що належна підготовка позовної заяви, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.

Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись статтями95, 175, 185 ЦПК України, –

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дітей та звільнення від сплати заборгованості за аліментними зобов`язаннями – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Роз`яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважаться неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.