Вирок № 101794641, 10.12.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/56/2021

Справа № 537/3912/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Фадєєвої С.О.,

за участю прокурорів Ібрагімової В.М., Ольховського Б.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Гармаша А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

при секретарях судового засідання Посмітній О.М., Супруненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12020175110000270за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-06.10.2004 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ст. 104 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-31.03.2005 Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.ч.2,3 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 19.12.2006 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 1 день;

-16.09.2009 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 186, ст. 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання;

-08.12.2017 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

-15.09.2017 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

-15.02.2018 Глобинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

-01.10.2018 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

-18.02.2019 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі;

-31.07.2020 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 309, ч.1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:

07.09.2020 близько 15 год. 00 хв. ОСОБА_2 , який раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, перебуваючи на території ДНЗ № 5, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Халаменюка, 10А, побачив велосипед марки «Ардіс» моделі «Вікторія», після чого у останнього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою, повторно таємно шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «ARDIS» моделі «Victory» вартістю 2314 грн., належний потерпілій ОСОБА_1 , спричинивши останній матеріального збитку на вказану суму. Після скоєного ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, так як обвинувачений таємно повторно викрав чуже майно.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні встановленого судом кримінального правопорушення, повторному таємному викрадені чужого майна, не визнав. На місці скоєння правопорушення вказав, що не був. Суду при дослідженні протоколу слідчого експерименту вказував на те, що оговорив себе на слідчому експерименті через застосування до нього фізичного та психологічного насильства працівниками поліції. Працівник поліції написав на папірці, що йому, ОСОБА_2 , треба говорити, він давав пояснення відповідно до написаного. Напередодні проведення слідчого експерименту до нього застосовували фізичну силу. Надаючи показання під час допиту вказав, що оговорив себе, боячись, що працівники поліції будуть застосовувати до нього насилля. Крім того, просив взяти до уваги, що слідчий експеримент проведено у нічний час, після 22 години, без адвоката, понятими були працівники поліції. Зазначив, що потерпілу він раніше ніколи не бачив, вперше побачив у суді, чому вона оговорила його пояснити не може, можливо, її намовили працівники поліції. Зі свідком ОСОБА_3 він працював раніше на одному підприємстві, але ОСОБА_3 працював неофіційно. Можливо, свідок дає неправдиві покази, оскільки він, ОСОБА_2 , зайняв більш прибуткову посаду. Крім того, свідок ОСОБА_3 веде бродячий спосіб життя, на що в суді вказував прокурор, перебував під впливом поліції, бо є алко- та наркозалежним та раніше судимим. Чому його оговорює свідок ОСОБА_4 пояснити не може. Зазначив, що був постійним клієнтом ломбарду з 2017 року, у 2020 році у ломбарді не був. Оскільки раніше загубив свій паспорт та отримав новий, не міг здати велосипед у ломбард у 2020 році за старим паспортом.

Всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, є доведеною.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим та його захисну версію, вина ОСОБА_2 у вчиненні повторно крадіжки підтверджується сукупністю належних доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

12.04.2021 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області повідомлено ТУ ДБР, розташоване у місті Полтава, про викладені обвинуваченим обставини застосування до нього насильства під час проведення досудового слідства та доручено вжити заходів, передбачених КПК України. 27.04.2021 суду повідомлено про початок досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62021170010000078. 10.08.2021 на адресу суду надійшло повідомлення, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021170010000078 від 27.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, закінчено, 30.07.2021 ст.слідчим першого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУДБР, розташованого у м. Полтаві, Кривобок Ю.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу злочину в діях поліцейських ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області. Виходячи з цього не знайшли своє підтвердження обставини, на які вказував обвинувачений, щодо застосування відносно нього насильства працівниками ВП № 1 КРУП ГУНП в Полтавській області.

Потерпіла ОСОБА_1 , допитана в судовому засіданні, суду показала, що приблизно у вересні 2020 року у денний час вона перебувала у в дитячому садку, де вона працює. Територія садку огорожена забором, має один вхід-вихід. Вийшовши з будівлі вона на відстані близько 1,5-2 метри побачила незнайомого чоловіка, який говорив щось по телефону про ключі. Маски на обличчі у нього не було. В обідню пору на території дитсадка сторонніх бути не повинно, всіх батьків вихованців вона знає в обличчя. На її питання відповів, що приніс ключі, а тому вона повернулася у будівлю. Вийшовши через приблизно 30 хвилин побачила, що немає її жіночого велосипеду моделі «Вікторія» червоно-чорного кольору з білою корзиною без рами . Велосипед вона залишала навпроти кабінету біля стінки у непримітному місці не пристебнутим. Вона зрозуміла, що велосипед вкрадений та викликала поліцію. При цьому в судовому засіданні впевнено вказала, що саме обвинуваченого ОСОБА_2 вона бачила на початку вересня 2020 року на території ДНЗ.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_3 суду показав, що на початку вересня минулого року в обідній час по вул.. Першотравневій в м. Кременчуці біля музею космонавтики він чекав свого друга, сидячи у дворах та помітив, як на територію дитячого садка, вхід до якого розташований приблизно в 15 метрах, зайшов чоловік, який через кілька хвилин виїхав з території на дамському велосипеді без планки, здається, чорно-красного кольору. Раніше він бачив цього чоловіка на території відділку поліції, коли ходив туди на реєстрацію під час адміністративного нагляду. Запам`ятав, бо чоловік їхав на жіночому велосипеді. Сам він про цей факт поліцію не повідомляв.

Допитаний судом свідок ОСОБА_4 суду показав, що він працює у ломбарді ПТ «Соколенко і КО», розташованому по вул.. Небесної Сотні, 13 в м. Кременчуці, працював там також і у вересні 2020 року. ОСОБА_2 знає давно як постійного клієнта, який періодично здає речі у ломбард, може щось і купити. Оскільки з 7 вересня 2020 року пройшов тривалий час, він вже не пам`ятає, чи здавав якісь речі у ломбард ОСОБА_2 цього ж дня, але на досудовому слідстві давав правдиві покази Квитанцію про здачу майна видали працівникам поліції з електронної бази, оскільки після реалізації товару письмова квитанція утилізується, тому на цій квитанції відсутній підпис особи, яка здала майно. Інформація про клієнтів вноситься до електронної бази для отримання фінансового кредиту та включає в себе інформацію про водійське посвідчення, паспорт громадянина України чи закордонний паспорт. Постійні клієнти також показують паспорт, перевіряються прізвище, ім.»я, по батькові, дата народження, але серія, та номер паспорту перевіряються, якщо клієнт повідомляє про заміну, тоді відповідні зміни вносяться і в електронну базу. Він не міг записати, що майно здавав ОСОБА_2 , якщо воно здавалося іншою особою.

Оцінюючи показання потерпілої та свідків суд виходить з того, що вони не суперечать одне одному, узгоджуються з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження. Суд вважає такі показання належними, допустимим та достовірними. Щодо посилання обвинуваченого та його захисника на залежність свідка ОСОБА_3 від працівників поліції та надання внаслідок цього неправдивих свідчень, суд вважає, що цей факт не підтверджений доказами. Перебування особи під адміністративним наглядом не свідчить про надання нею неправдивих свідчень внаслідок залежності від працівників поліції. Як вбачається з ЄДРСР ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.02.2020 щодо ОСОБА_3 дійсно встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік, про що він самостійно повідомив суд, як і повідомив про те, що обвинуваченого, який йому малознайомий, бачив у відділку поліції. В суді ОСОБА_3 не заперечував, що колись працював на підприємстві «Кленовий лист», проте не згадав, що там працював і обвинувачений. Відомості про те, що вони працювали на підприємстві в один і той же час відсутні. Про будь-які конфлікти свідок ОСОБА_3 між ним та обвинуваченим не повідомляв, як не повідомляв і про те, що на нього здійснювався будь-який тиск працівниками поліції. Добровільність дачі показань свідком не спростована. Дійсно, вказував у судовому засіданні, що він самостійно про подію, свідком якої став, працівників поліції не повідомляв, звідки їм стало відомо він не знає. При цьому свідчення свідка ОСОБА_3 узгоджуються з показами потерпілої, в тому числі щодо місця, часу, предмету злочину тощо.

З дослідженого в суді протоколу слідчого експерименту та відеозапису до нього від 06.10.2020 вбачається, що ОСОБА_2 показав, де заходив на територію дитячого садка, вказав напрямок та пояснив, де саме стояв велосипед, як був розташований. Як вбачається з письмового протоколу проведення слідчого експерименту та з відеозапису слідчий експеримент розпочато о 19.33 годині, а закінчено о 19.38 годині, тому суд не сприймає як достовірні твердження обвинуваченого щодо проведення слідчої дії у нічний час. Щодо посилання обвинуваченого на відсутність понятих та адвоката при проведенні слідчого експерименту, то судом береться до уваги наступне. Згідно ч.7 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи; винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 06.10.2020 під час проведення цієї слідчої дії застосовувався безперервний відеозапис, а тому залучення понятих не було обов`язковим. Клопотання про залучення захисника Махлайчуком С.О. заявлено було після надходження обвинувального акту до суду, за ухвалою суду до участі в кримінальному провадженні залучено захисника. Будь-яких доказів того, що з клопотанням про залучення захисника ОСОБА_2 звертався під час досудового слідства до слідчого чи прокурора суду не надано.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.09.2020 та довідки до нього вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 за кольором волосся, формою брів, носу, губ, підборіддя, формою обличчя впізнала ОСОБА_2 як чоловіка, з яким спілкувалася 07.09.2020 близько 15 години на території ДНЗ № 5 м. Кременчука, після відходу якого зник її велосипед.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2020 та довідки до нього свідок ОСОБА_3 за загальними рисами обличчя, формою підборіддя, носа, густотою і розміщенням брів, очними впадинами впізнав ОСОБА_2 як маловідомого чоловіка, який 07.09.2020 виїхав з території ДНЗ №5 на велосипеді червоно-чорного кольору із рамою жіночого зразка.

Фотокарткою велосипеду та копією паспорту до нього підтверджується виготовлення велосипеду «Victory» 31.01.2014 року.

Згідно висновку експерта від 02.10.2020 ринкова вартість бувшого у використанні велосипеду «ARDIS Victory», виготовленого 31.01.2014 року, без пошкоджень, на момент вчинення кримінального правопорушення могла становити 2314 грн.

Описом (квитанцією про прийом) заставленого майна № 1171000072287 підтверджується, що ОСОБА_2 07.09.2020 передав у заставу велосипед «ARDIS» жіночий, червоно-чорний, касир-приймальник ОСОБА_4 . Згідно показань в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 суду надано роздруківку опису з електронної бази, письмовий оригінал знищується після реалізації майна, що здається в заставу.

Згідно довідки директора ПТ «Соколенко і КО» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 19.01.2007 Автозаводським РВ у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області, з метою отримання фінансового кредиту заклав 07.09.2020 спортивний велосипед «ARDIS» червоно-чорного кольору, залогове майно було інкасовано та реалізовано невідомій особі.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.09.2020 та довідки до нього вбачається, що свідок ОСОБА_4 за характерними рисами та формою обличчя впізнав ОСОБА_2 як чоловіка, який 07.09.2020 заклав велосипед «ARDIS» до ломбарду.

Суд вважає, що покази свідка ОСОБА_4 узгоджуються з зазначеними вище письмовими доказами в справі, будь-якої його зацікавленості у наслідках вирішення справи судом не встановлено. Ним надано докладні та послідовні покази стосовно того, що серія, та номер паспорту особи перевіряються, якщо клієнт повідомляє про його заміну, тоді відповідні зміни вносяться і в електронну базу. При цьому свідком підтверджено, що він особисто знає ОСОБА_2 як постійного клієнта. Вибуття паспорту серії НОМЕР_1 з володіння ОСОБА_2 підтверджується виключно його заявою. З цих підстав суд вважає, що посилання сторони захисту на непричетність ОСОБА_2 до кримінального правопорушення через зазначення у описі заставленого майна № 1171000072287 серії та номеру недіючого паспорту громадянина України ОСОБА_2 не є належним.

Інші докази, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, які досліджені судом, в тому числі копія паспорту ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , копія трудової книжки ОСОБА_2 не спростовують висновків суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за обставин, встановлених судом.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд визнає ОСОБА_2 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він таємно повторно викрав чуже майно.

Згідно з ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженеим, так і іншими особами. Призначаючи покарання суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким злочином, а також особу винного, який раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, неодружений, утриманців немає, тобто не має міцних соціальних зв"язків, не працює, на обліку в наркологічному і психонерологічному диспансерах не перебуває, вчинив злочин під час іспитового строку.

Судом не встановлені обставини, що пом"якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

З цих підстав та з метою виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів, суд приходить до висновку про доцільність застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі.

З метою належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіганню ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи недостатність застсоування більш м"яких запобіжних заходів, суд вважає за доцільне обрати до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 273, 274 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.07.2020 та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_2 з 10.12.2021.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення експертиз у сумі 653 грн. 80 коп.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: С.О.Фадєєва