Рішення № 101794572, 09.12.2021, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/535/21

2/530/256/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

09.12.2021 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Пилипенка Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Зіньків справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", юридична адреса: м. Київ, вулиця Олени Теліги, буд.6 літ В, адреса для листування: м. Київ, вулиця Леонтовича, 9, корп.1 оф.301 до ОСОБА_1 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ПАТ "Страхова компанія "Уніка" звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача, ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 33912,98 грн., а також понесені по справі судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 18.02.2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Hyundai" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 . На момент ДТП діяв договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1402943 від 20.03.2018 року укладеного ПАТ "Страхова компанія "Уніка" за умовами якого застраховано майнові інтереси пов`язані з експлуатацією автомобіля "Hyundai" д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідач самовільно залишив місце ДТП. Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 14.03.2019 року у справі № 554/1573/19, яка набрала законної сили 25.03.2019 року було підтверджено факт залишення відповідачем місця ДТП та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4,ст 124 КУпАП. 20.01.2020 року до ПАТ "Страхова компанія "Уніка" звернулось ПАТ Страхова компанія "АРКС" яка відшкодувала матеріальний збиток заподіяний автомобілю "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 за договором страхування наземного транспорту, з заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу. Позивач відповідно до умов полісу № АМ/1402943 від 20.03.2018 року в межах ліміту здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 33912 грн 98 коп.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.04.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано п"ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення копії ухвали та додатків до неї.

Представник позивача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», адвокат Сечко С.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений, надіслав суду відзив в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на необгрунтованість.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, прийнявши до уваги клопотання представника позивача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», адвоката Сечко С.В., дослідивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна зі сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цивільного процесуального кодексу України.

Як передбачено нормою ст. 3 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.02.2019 року близько 19:08 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Hyundai" д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці П. Орлика в порушення п. 10.1,10.9 ПДР, заднім ходом не впевнився в безпеці виконання свого маневру та скоїв наїзд на автомобіль "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 14.03.2019 року у справі № 554/1573/19, яка набрала законної сили 25.03.2019 року було підтверджено факт залишення відповідачем місця ДТП та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4,ст 124 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу ( а.с.4).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль "Mazda" д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, що підтверджується страховим актом від 07.07.2020 року (а.с.18).

Згідно із страховим полісом АМ 1402943 від 20.03.2018 року цивільно-правову відповідальність власника автомобіля "Hyundai" д.н.з. НОМЕР_1 застраховано у ПрАТ «СК «Уніка» (а.с.5).

Визнавши дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, ПрАТ «СК «Уніка» сплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 33912 грн. 98 коп.( а.с.17) (наказ №00341612 від 07.07.2020 року).

На підставі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Уніка» сплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 33912 грн. 98 коп.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Визначення страхового випадку міститься в ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Отже, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право на отримання від ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Відповідач не надав суду доказів на спростування позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка».

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що на момент розгляду справи ОСОБА_1 не відшкодував позивачу кошти, суд вважає, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підтверджуються наданими суду доказами, які є належними та допустимими, в зв`язку з чим підлягають задоволенню, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в сумі 33912 грн. 98 коп.

Відповідно до ч. 1,п.1 ч.2ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вище викладене, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 19,81, 141, 142, 200, 247,258, 263, 264, 265, 268,279 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1188, 1191,1192, 1994 ЦК України, ст. ст. 9, 22, 37,39,41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", юридична адреса: м. Київ, вулиця Олени Теліги, буд.6 літ В, адреса для листування: м. Київ, вулиця Леонтовича, 9, корп.1 оф.301 до ОСОБА_1 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд 6 В, п/р НОМЕР_3 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805 ) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 33912 ( тридцять три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд 6 В, п/р НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 380805 ) судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко