Ухвала суду № 101793211, 10.12.2021, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/2062/21

Провадження по справі 2/276/1141/21

У Х В А Л А

10 грудня 2021 року смт. Хорошів

Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, охорони здоров`я та соціально-культурної сфери Іршанської селищної ради Житомирської області та Іршанського ліцею Житомирської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: директор Іршанського ліцею Житомирської області – Плисак Л.В.,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним і скасувати наказ №140-к/тр про відсторонення від роботи від 08.11.2021 та поновити її у виконанні трудових обов`язків за посадою учителя зарубіжної літератури Іршанського ліцею Житомирської області з 08.11.2021 року; стягнути з Відділу освіти охорони здоров`я та соціально-культурної сфери Іршанської селищної ради Житомирської області на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.11.2021 року по дату ухвалення рішення суду включно; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її у виконанні трудових обов`язків за посадою учителя зарубіжної літератури Іршанського ліцею Житомирської області та у частині стягнення середнього заробітку з Відділу освіти охорони здоров`я та соціально-культурної сфери Іршанської селищної ради Житомирської області в межах суми стягнення за місяць та стягнути з відповідача на її користь усі судові витрати, які сплачені та/або підлягають сплаті нею у зв`язку з розглядом справи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 року за № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).

При цьому суд зазначає, що відсторонення працівника від роботи слід розуміти, як один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. У разі відсторонення від роботи за працівником зберігається робоче місце. Дія трудового договору не припиняється. У той час, як поновлення на роботі має місце при звільненні працівника з займаної посади.

Позивач, окрім визнання незаконним, скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення її у виконанні трудових обов`язків, ставить питання про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період її відсторонення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Разом з тим, заявляючи позовні вимоги майнового характеру, які підлягають грошовій оцінці - про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, позивачем не зазначено ціну позову, прохальна частина позовної заяви не містить конкретної суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, не наведено обґрунтованого розрахунку цієї суми.

Слід зазначити, що на суд не покладено обов`язку здійснення розрахунку заборгованості по заробітній платі, або середньої заробітної плати, а вказане віднесено до виключних прав позивача щодо визначення меж позовних вимог.

Встановлено, що позивачем ціну позову не визначено та судовий збір на виконання вимог пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» не сплачено, водночас у позовній заяві нею зазначено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав працівника про поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Тому, в даному випадку, посилання позивача на п.1 ч.1ст.5 Закону, як на підставу її звільнення від сплати судового збору, не ґрунтується на вимогах законодавства.

Таким чином позивач не звільняється від сплати судового збору щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, оскільки такі вимоги не тотожні поновленню на роботі звільненого працівника.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, згідно ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тому за подання позову в частині скасування наказу і поновлення позивача у виконанні трудових обов`язків та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає сплаті судовий збір за двома вимогами, немайновою згідно ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» в сумі 908 гривень та майновою відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року (908 грн. 00 коп.), та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн.).

Реквізити для сплати судового збору:

Володарсько – Волинський районний суд,

ГУК у Житомирській області

/ТГ смт.Хорошів/22030101

р/р UA538999980313101206000006751,

код ЄДРПОУ 37976485, ККД 22030101

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Враховуючи вищевикладене, пред`явлена позовна заява подана з порушенням ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме:

- не зазначено ціну позову;

- не вказано розмір середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яку просить стягнути позивач з відповідача;

- до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, або передбачені законом підстави звільнення від його сплати.

Оскільки встановлено невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до відділу освіти, охорони здоров`я та соціально-культурної сфери Іршанської селищної ради Житомирської області та Іршанського ліцею Житомирської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви терміном десять днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. ст.177, 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу освіти, охорони здоров`я та соціально-культурної сфери Іршанської селищної ради Житомирської області та Іршанського ліцею Житомирської області про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення працівника у виконанні трудових обов`язків та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: директор Іршанського ліцею Житомирської області – Плисак Л.В. - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення відмічених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.О. Бобер