Рішення № 101792314, 08.12.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4499/21

Провадження № 2/210/1649/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"08" грудня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання: Перог Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами», третя особа: Металургійний відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 16 серпня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 (надалі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» (надалі – Відповідач), третя особа: Металургійний відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с. 1-3).

Позов пред`явлено за правилами альтернативної підсудності - за місцем виконання виконавчого напису (частина 12 статті 28 ЦПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 16 серпня 2021 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В.

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків (а.с.17-18).

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року заяву про забезпечення позову повернуто позивачу (а.с.20-21).

Ухвалою судді 20 серпня 2021 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 25).

Представник Відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» надав до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса № 6431, вчиненого 27.01.2020 року, просив стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 454,00 грн. та подання заяви про забезпечення позову в розмірі 227,00 грн. Також, надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді.

Відповідно до ч. 1ст. 201 ЦПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Оскільки позивач згоди на врегулювання спору за участю судді не надала та не зверталася із відповідною заявою врегулювання спору за участю судді не здійснювалося.

Від представника третьої особи Металургійного відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Пояснень на позов не надано.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позовних вимог.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис № 6431 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 в розмірі 45 541,93 грн. за кредитним договором № 003-26514-111012 від 11.10.2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», за яким на теперішній час кредитором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» на підставі договору про відступлення права вимоги № 20/01/20-1/1 від 20.01.2020 року. На підставі даного виконавчого напису 20.07.2021 року державним виконавцем Металургійного ВДВС у м. Кривому Розі ПСМУ МЮ (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 66120539, та винесено постанову від 23.07.2021 року про звернення стягнення на заробітну плату. На теперішній час приватний виконавець Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. припинив діяльність у зв`язку із анулюванням ліцензії через систематичне порушення норм законодавства.

Вважає, що даний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки у матеріалах виконавчого провадження відсутній як оригінал так і копія кредитного договору. Які для встановлення розміру та безспірності заборгованості, перевірку строків давності вимог кредитора зобов`язані були надати. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про спір про право, що унеможливлює твердження щодо безспірності заборгованості та стягнення такої на підставі виконавчого напису нотаріуса. Крім того, матеріали виконавчого провадження не містять договору факторингу, який надавав би вимоги заборгованості відповідачу, ані підтвердження надсилання та отримання боржником такого договору.

Відзив на позовну заяву не надано. Ухвала про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Державний виконавець Металургійного відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гольськов М.О. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судом.

27 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем був вчинений виконавчий напис № 6431 від 27.07.2020 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості за кредитним договором № 003-26514-111012 від 11.10.2012 року, за період 08 лютого 2018 року по 24 січня 2020 року в розмірі 45 541,93 грн., яка складається з: 24731,56 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20660,37 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією, 150,00 грн. – плата за вчинення виконавчого напису (а.с.4 зворот).

На підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» про примусове виконання рішення, державним виконавцем Металургійного відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гольськовим Максимом Олександровичем 20 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66120539 про стягнення з позивача (боржника) – ОСОБА_2 , на користь відповідача (стягувача) – ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості у розмірі 45541,93 грн. (а.с.5).

Відповідно до постанови державного виконавця Металургійного відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гольськова Максима Олександровича від 20.07.2021 року, сума заборгованості, згідно з Виконавчим написом, становить 45541,93 грн., в тому числі: основна винагорода – 4554,19 грн.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті – документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій: шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Разом з тим нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною – стягувачем.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом розділом ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

До матеріалів справи не долучено Кредитний договір № 003-26514-111012 від 11 жовтня 2012 року. Отже не зрозуміло який строк кредитування за договором, дата повернення кредиту, чи позичальник (позивач) ознайомлений з умовами споживчого кредитування банку.

Відповідач не скористався правом надання доказів безспірності заборгованості та до суду не представлено розрахунок заборгованості та його складових.

Суд враховує, що договори на отримання кредиту як правило є договорами приєднання, та передбачають погодження Умов та правил банківського обслуговування, кредитування тощо, та такі умови є мінливими, тому для доведення безспірності заборгованості Відповідач зобов"язаний довести, які саме Умови кредитування діяли на момент укладання договору, та довести що позичальник обізнаний та ознайомлений з такими умовами.

Відповідачем в підтвердження безспірності заборгованості не представлено та не надано до відзиву на позовну заяву.

Також суду не представлено доказів, що Відповідач мав право вимоги до Позивача за кредитним договором № 003-26514-111012 від 11 жовтня 2012 року та саме за цим договором відбулося неодноразове відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами за ланцюгом: ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - ТОВ «Фінансова компанія «Управління Активами» (Відповідач).

Так само і не представлено доказів належного сповіщення боржника про зміну кредитора у зобов"язанні відповідно до положень ст.ст.516-518 ЦК України.

Крім того, суд зауважує, що кредитний договір між ПАТ "Дельта Банк" та Позивачем, за яким за твердженням Відповідача відбулася зміна кредитора у зобов"язанні, був укладений 11 жовтня 2012 року, а виконавчий напис вчинено 27 січня 2020 року, в той час як строк позовної давності становить 3 роки. Доказів пролонгації дії договору, а так само і доказів переривання позовної давності Відповідачем не надано.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями позивача, про те що кредитний договір № 003-26514-111012 від 11 жовтня 2012 року не є доказом наявності безспірної заборгованості, а складові заборгованості, строки її погашення, мають встановлюватися за позовом правонаступника до боржника про стягнення заборгованості, а тому виконавчий напис вчинено за відсутності безспірної заборгованості.

Крім того, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед Відповідачем є безспірним.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено за відсутності доказів безспірності вимог банку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

До початку розгляду справи по суті відповідач визнав позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд не вбачає підстав застосовувати процедуру врегулювання спору за участі судді.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а позивач звільнений від сплати судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 908 гривень (за подання позову) та 454 гривні (за подання заяви про забезпечення позову), проте відповідач визнав позовні вимоги, тому на користь позивача з відповідача, на підставі частини 1 статті 142 ЦПК України, слід стягнути 50% судового збору за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову (що складає 681,00 гривну).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» про врегулювання спору за участю судді - відмовити.

Позов ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами», треті особи: Металургійний відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6431, вчинений 27.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» заборгованості в розмірі 45 541,93 гри. (сорок п`ять тисяч п`ятсот сорок одна гривня дев`яносто три копійки) на підставі кредитного договору № 003-26514-111012 від 11.10.2012 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» (ЄДРПОУ 35017877) на користь держави судовий збір 454,00 грн. та 227,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що разом складає: 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 08 грудня 2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 );

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління Активами» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд.9А, оф. 203);

- третя особа: Металургійний відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (50065, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.41).

Суддя: О. В. Чайкіна