Рішення № 101791491, 09.12.2021, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2701/21

Провадження №: 2/332/1429/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сінєльніка Р.В.,

при секретарі - Васильченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа: Публічне акціонерне товариство «НАСК «ОРАНТА» (місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7-Д) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

20.07.2021 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач в позовній заяві мотивував свої вимоги тим, що 18 березня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю KiaRioд.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та автомобілю ЗАЗ DAEWOO д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2021 року по справі № 332/1162/21 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Про настання страхового випадку було повідомлено ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА».

Протоколами огляду транспортного засобу від 19.03.2021р. р. та від 08.04.2021 р. був встановлений перелік пошкоджень отриманих автомобілем ЗАЗ DAEWOO н.з. НОМЕР_3 у результаті ДТП, копії відповідних протоколів надаю суду.

На підставі даних протоколів ПАТ «НСК«ОРАНТА» складений страховий акт № ОЦВ-21-08-48295/1 та проведено оцінку колісного транспортного засобу від 12.04.2021р. СПД ОСОБА_3 та встановлено суму страхового відшкодування в розмірі 121852,68грн. На рахунок позивача були перераховані 64343,60грн., що підтверджується банківською квитанцією.

Однак, як вбачається з актів калькуляції від 26.04.2021 р. вартість ремонту пошкодженого автомобіля KiaRioд.н.з. НОМЕР_1 складає 12185,68 грн. Отже, ОСОБА_1 має понесені значно більші витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, аніж отримані страхові відшкодування. Невідшкодованими залишилися 57509.08грн.

Окрім того, Позивачем. понесені додаткові витрати - послуги по проведенню незалежної оцінки в розмірі 2000,00грн. , що підтверджується копією акту № 225/21від 12.04.2021р.

Позивач зазначає, що автомобіль KiaRioд.н.з. НОМЕР_1 до дорожньо-транспортної пригоди перебував у задовільному стані, вчасно проведеними ТО, без будь-яких пошкоджень.

При зверненні до ПАТ «НСК«ОРАНТА» позивачу було повідомлено, що різниця у вартості ремонту та страхових виплатах полягає в тому, що при розрахунку виплати враховується коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, а при здійсненні ремонту деталі міняються на нові, а отже і різниця в понесених ОСОБА_1 витратах підлягає стягненню саме з відповідача, як безпосереднього винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про слухання справи у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами, зазначивши, що позивач підтримує позов у повному обсязі та наполягає на його задоволені.

Третя особа подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти позовних вимог не заперечувала.

Відповідач до суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою проживання, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов та клопотань суду не надав. На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалась у зв`язку з неявкою всіх учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18 березня 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю KiaRioд.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та автомобілю ЗАЗ DAEWOO д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2021 року по справі № 332/1162/21 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 ,Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Про настання страхового випадку було повідомлено ПАТ «НАЦІОНАЛЬНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА».

Протоколами огляду транспортного засобу від 19.03.2021р. р. та від 08.04.2021 р. був встановлений перелік пошкоджень отриманих автомобілем ЗАЗ DAEWOO н.з. НОМЕР_3 у результаті ДТП.

На підставі даних протоколів ПАТ «НСК«ОРАНТА» складений страховий акт № ОЦВ-21-08-48295/1 та проведено оцінку колісного транспортного засобу від 12.04.2021р. СПД ОСОБА_3 та встановлено суму страхового відшкодування в розмірі 121852,68грн. На рахунок ОСОБА_1 були перераховані 64343,60грн., що підтверджується банківською квитанцією.

Однак, як вбачається з актів калькуляції від 26.04.2021 р. вартість ремонту пошкодженого автомобіля KiaRioд.н.з. НОМЕР_1 складає 12185,68 грн. Отже, позивач має понесені значно більші витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, аніж отримані страхові відшкодування. Невідшкодованими залишилися 57509.08грн.

Окрім того, ОСОБА_1 понесені додаткові витрати - послуги по проведенню незалежної оцінки в розмірі 2000,00грн., що підтверджується актом № 225/21від 12.04.2021р.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у справі № 756/2632/17 від 22.04.2020 року, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, що становить 12185,68 грн . - 64343,60.грн. =57509.08грн

Окрім того, відповідач відшкодовує позивачу понесені додаткові витрати - послуги по проведенню незалежної оцінки в розмірі 2000,00грн. та за відшкодування витрат (Франшиза) - 1500,00 грн.

Також , позивачем заявлена вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. При вирішення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача, спричиненої останньому моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. У ч.1 ст.1167 ЦК України, відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

На думку суду безспірним є той факт, що дії відповідача знаходилися в причинному зв`язку з тим, що позивач зазнав моральних страждань за те, що належне йому майно внаслідок ДТП було пошкоджено. Пошкодження автомобіля завдало позивачу душевних страждань, хвилювань, що безпосередньо витікає лише з самого факту вчинення ДТП, вона змушена витрачати час та змінити певним чином свій звичайний розпорядок дня.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із вимог ст. 1167 ЦК України з врахуванням роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 10000 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди в розмірі 61009 грн.08коп. , моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. та судові витрати в розмірі 1816,00 грн судового збору

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 10.12.2021р.

Суддя Р.В. Сінєльнік