Ухвала суду № 101791373, 11.11.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3985/18

1-кп/310/522/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участі секретаря судового засідання Зозулі В.Ю.,

прокурора Кривцун О.А.,

представника потерпілого Степченкова В.Д.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого ОСОБА_1 – адвоката Ганчевої М.А.,

представника потерпілого РКП «Маяк» - адвоката Щасливого О.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Полянчук С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні при розгляді матеріалів об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345, ч.ч. 1, 2 ст. 364-1 КК України та ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України, клопотання директора РКП «Маяк» ОСОБА_4 про знищення або зміну порядку зберігання речовихдоказів,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання директора РКП «Маяк» ОСОБА_4 про знищення або зміну порядку зберігання речових доказів.

В судовому засіданні представник потерпілого РКП «Маяк» адвокат Щасливий О.Р. підтримав заявлене письмове клопотання директора РКП «Маяк» ОСОБА_4 про знищення або зміну порядку зберігання речових доказів (а.с. 96-97 т. 8), просив його задовольнити.

Прокурор Кривцун О.А. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки речові докази у даному кримінальному провадженні судом на даний час не досліджувались, тому вважає, що клопотання директора РКП «Маяк» ОСОБА_4 є передчасним. Зазначене питання повинно бути вирішено під час остаточного рішення по даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_2 , захисник адвокат Полянчук С.О. заперечували проти задоволення клопотання. Просили в задоволенні клопотання відмовити. Зокрема послалися на те, що відповідно до ч. 3 ст. 350 КПК України таке клопотання може бути заявлено лише учасниками кримінального провадження, зокрема потерпілим, а не просто директором РКП «Маяк» ОСОБА_4 . На зберігання риби було укладено цивільно – правовий договір, яким врегульовано всі необхідні питання та на підставі якого можуть вирішуватися всі можливі спори. Оскільки зазначена риба є речовм доказом в даному кримінальному провадженні, задоволення клопотання не є можливим.

Інші учасники провадження просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, судом встановлено наступне.

Постановою слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 08.02.2018 у кримінальному провадженні № 12018080130000358 в якості речового доказу визнано рибу «тюлька» вагою 3190 кг та 2 особини риби «азовський калкан», які передано відповідно до накладної № 849 від 07.02.2018 року на відповідальнезберіганняна склад ТОВ «Бриз». В зв`язку з банкрутством ТОВ «РП «Бриз» в 2019 році були передані на зберігання до ПП «РП Маяк».

Постановою слідчого СВ Примоського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області від 27.02.2019 у кримінальному провадженні № 12019080340000070 в якості речового доказу визнано тюльку свіжоморожену вагою 3411 кг. які передано відповідно до акту приймання-передачі 26.02.2019 на зберіганняна ПП "РКП "Маяк" через головного державного інспектора Відділу рибоохоронного патруля №1 Азовського рибоохоронного патруля Зеленського О.М.

Ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду від 01.03.2018 року клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Євстаф`єва Д.В. від 08.02.2018 року задоволено. Накладено арешт на рибу «тюлька» у кількості 3 190 кілограм та дві особини риби «Азовський калкан», які вилучено 07.02.2018 року із забороною володіння, користування та розпорядження нею з метою збереження речових доказів. Арешт не скасовано.

Крім того, з ухвали слідчого судді від 28.03.2019 по справі 326/284/19 вбачається, що згідно протоколу обшуку від 26.02.2019, проведеного на земельній ділянці, розташованій за адресою: вул. Кабельників, будинок № 1а, м. Бердянськ Запорізької області, яка перебуває в оренді у ТОВ «Почерк», та де розташований рибоприймальний пункт приватного підприємства «Групанауково-промисловихдосліджень», а також у нежитловій будівлі, яка розташована на зазначеній земельній ділянці та належить на правіприватної власності ТОВ «Почерк», на підставі ухвали Приморського районного суду від 26.02.2019 року про надання дозволу на проведення обшуку, з метою відшукання і вилучення, зокрема водних живих ресурсів, які виловлені з порушенням чинного законодавства та мають значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні, вбачається, що в ході проведення обшуку було виявлено та вилучено, зокрема у складському приміщенні у коридорі 25 ящиків з тюлькою, у морозильній камері №2 - 262 ящика з тюлькою, у камері охолодження №7 - 20 ящиків з тюлькою. Вказана тюлька була додатково зважена на напільних електронних вагах та її загальна вага становила 3411 кг. Поняття речових доказів та їх зберігання врегульовано статтями 98,100 КПК України.

Так, згідно ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.100 КПК України передбачено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучен іслідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання. Так, згідно з ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля. Відповідно до п. 5 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року, умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речовихдоказі в вумовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульовано "Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду", затвердженої спільним наказом ГПУ, МВС, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДержавноїсудовоїадміністраціїУкраїнивід 27.08.2010 року №51/401/649/471/23/125. За змістом положень п. 12 Інструкції, під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об`єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям). Отже, у відповідності до ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. За змістом положень ст. 374 КПК України, саме вироком суду вирішується питання щодо речових доказів і документів у кримінальному провадженні. Враховуючи викладене, стадію судового розгляду й той факт, що судовий розгляд зазначеного кримінального провадження триває, докази по справі не досліджено судом, суд вважає, що вищевказаний речовий доказ не може бути знищений, а також зміна його порядку зберігання не може бутибез шкоди кримінальному провадженню та порядок зберігання речового доказу врегульовано цивільним договором про зберігання, сторою, якого є заявник. Таким чином суд дійшов до переконання, що клопотання є передчасним та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки підлягає вирішенню під час ухвалення остаточного рішення, яким закінчується кримінальне провадження. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 369-372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання директора РКП «Маяк» ОСОБА_4 про знищення або зміну порядку зберігання речових доказів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 16.11.2021 о 16.00 год.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Білоусова