Ухвала суду № 101791191, 10.12.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2528/21

Провадження № 1-кс/307/1233/21

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

10 грудня 2021 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Голубка Н.І., прокурора Баника С.Ю., слідчого Магей І.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Крічфалушія І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області Магея І.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, не працює, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 та ч.2 ст.194 КК України,

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області Магей І.Ю., за погодженням із прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Баник С.Ю., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 12 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071160000387, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Вказує на те, що ОСОБА_1 , 12 липня 2021 року, близько 02 години 45 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, переслідуючи мету знищення чужого майна, згідно попередньо розробленого між ними плану та розподілених функцій, таємно, під`їхали на скутері невстановленої марки до дворогосподарства розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , після чого, ОСОБА_2 перестрибнув через паркан та зайшов на територію дворогосподарства, а ОСОБА_1 залишився на скутері очікувати ОСОБА_2 та спостерігати за місцевістю з метою уникнення викриття їх дій сторонніми особами. Після цього, ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, діючи з прямим умислом, спрямованим на знищення майна потерпілого ОСОБА_3 , облив передню частину автомобіля "BMW-320" литовської реєстрації "НОО016", який знаходився в середині дворогосподарства та який належить потерпілому ОСОБА_3 , заздалегідь підготовленою горючою сумішшю із паливно-мастильних матеріалів, після чого підпалив її. Унаслідок підпалу даний автомобіль частково вигорів в передній частині, а саме, вигоріло відділення двигуна, оскільки даний підпал був виявлений сторонніми особами, які здійснили в подальшому його гасіння. Після вчинення підпалу ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 втекли на вказаному скутері з місця злочину. Своїми діями ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 здійснили підпал даного автомобіля, чим спричинили ОСОБА_3 матеріальну шкоду сума, якої встановлюється.

Крім цього, ОСОБА_1 , 14 листопада 2021 року, близько 03 години 30 хвилин, діючи умисно, таємно, перестрибнувши через паркан, проник на територію дворогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, таємно, діючи з прямим умислом, спрямованим на знищення майна потерпілого ОСОБА_4 , шляхом підпалу, за допомогою заздалегідь заготовленої горючої суміші із паливно-мастильних матеріалів, облив нею передню частину автомобіля марки "Skoda" модель "Octavia", номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в середині дворогосподарства та який належить потерпілому ОСОБА_4 , та здійснив його підпал, в результаті чого, даний автомобіль частково вигорів в передній частині, а саме, вигоріло відділення двигуна, оскільки подальше горіння автомобіля, після виявлення, було припинено силами сторонніх осіб та пожежної охорони. Після вчинення підпалу ОСОБА_1 втік з місця злочину. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив підпал даного автомобіля, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду сума, якої встановлюється.

Отже, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 та ч.2 ст.194 КК України – тобто в пособництві на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу та в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 та ч.2 ст.194 КК України, тобто є підстави вважати, що він вчинив тяжкий злочин, який відповідно до даної норми закону карається позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів; може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином – залучення інших осіб з метою направлення органу слідства на хибний шлях.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та зазначили, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечили.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 підозрюється (підозра пред`явлена 09 грудня 2021 року) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 та ч.2 ст.194 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

За матеріалами справи підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Слідчий суддя вважає можливим погодитись із прокурором щодо наявності певного рівня ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, можливості незаконного впливу ним на свідків та експерта у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

В той же час, згідно з положеннями ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного.

З матеріалів справи вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 посередньо характеризується, має постійне місце проживання.

Крім цього, слідчий та прокурор в судовому засіданні зазначили, що конкретних доказів щодо існування вищезазначених ризиків у них не має.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Наведені у клопотанні доводи про те, що ОСОБА_1 знаходячись на волі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та експерта у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином – залучити інших осіб з метою направлення органу слідства на хибний шлях, у зв`язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є припущенням органу досудового слідства, які будь-якими фактичними даними не обґрунтовані.

За таких обставин, один лише характер діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , не може вважатися достатньою підставою для взяття його під варту, та те, що прокурор в судовому засіданні довів лише обставини, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, виходжу із того, що згідно матеріалів клопотання та пояснення ОСОБА_1 , він постійно проживає в АДРЕСА_2 .

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це; не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_2 , у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.194 та ч.2 ст.194 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з забороною покидати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_2 , у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 09 лютого 2022 року, включно.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення органом Національної поліції.

Копію ухвали для контролю за поведінкою ОСОБА_1 направити до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_1 після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Баник С.Ю.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Ніточко