Рішення № 101790649, 09.12.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/1920/21

Справа №235/5543/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої - судді Величко О.В.,

при секретарі Комарової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного договору б/н від 14.09.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1700грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Внаслідок порушення умов договору станом на 31.07.2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 45885,06 грн., яка складається з :

заборгованості за кредитом- 1334,31 грн.;

заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 37589,56 грн.;

заборгованість за комісією 4300грн.

штраф ( фіксована частина)- 500 грн., штраф (процентна складова)- 2161,19 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 45885,06 грн. за кредитним договором б/н від 14.09.2010 року та понесений судовий збір.

Відповідачка ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких зазначила, що заборгованості по кредиту не має, сума кредиту, який вона отримала від позивача становить 1500 грн. В заяві про перегляд заочного рішення також зазначила, що кредит був наданий з відсотковою ставкою 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Строк дії картки, яку вона отримала в банку ,закінчився 09.2013 року , інших карток вона не отримувала, позові пред`явлено до суду у 2017 році, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. ( а. с. 60,109).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без його участі ( а. с. 107,108).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, просила справу слухати без її участі ( а.с. 109).

Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2010 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

Зазначена анкета-заява відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» не містить даних про отримання кредиту від банку у вигляді кредитної картки з відповідним кредитним лімітом, встановленої процентної ставки, умови погашення кредиту.

В наданих письмових поясненнях ( а. с. 60) відповідачка визнала про факт отримання нею від банку кредиту в розмірі 1700 грн., з відсотковою ставкою на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строк дії картки. ( а. с. 60).

Згідно наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 13.01.2021 року відповідачка перед банком має заборгованість в розмірі 45885,06 грн., яка складається з :

заборгованості за кредитом- 1334,31 грн.;

заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 37589,56 грн.;

заборгованість за комісією 4300грн.

штраф ( фіксована частина)- 500 грн., штраф (процентна складова)- 2161,19 грн.(а.с.4-5)

Банком надано довідку від 26.08.2021 року про надання позивачу наступних кредитних карток: № НОМЕР_1 – терміном дії до 31.10.2014 року ; № НОМЕР_2 – терміном дії до 31.10.2014 року ; № НОМЕР_3 – до 31.10.2015 року.

У довідці про умови кредитування ( на а. с. 7) визначена базова ставка в місяць – 2,5% ( нарахування на залишок непростроченої заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів на рік).; строк внесення щомісячних платежів – до 25 числа місяця, наступного за звітним ; розмір щомісячних платежів - - 7% від заборгованості, але не менш 50 грн і не більше залишку заборгованості. ( а. с. 7).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім заборгованості за кредитом в розмірі 1334,31 грн., стягнути, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 37589,56 грн., суму пені та комісії – в розмірі 4300 грн., та штрафні санкції в сумі 2661,19 грн.

При цьому, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення суми заборгованості, позивач крім самого розрахунку заборгованості за договором від 14.09.2010 року посилався на Умови і правила надання банківських послуг та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт « Універсальна», які є невід`ємними частинами спірного договору.

Відповідачка не визнала позовні вимоги, зокрема вказала, що отримувала лише одну картку строком дії до вересня 2013 року та зазначила про застосування строків позовної давності.

Як зазначалось вище, строк внесення щомісячних платежів – до 25 числа місяця, наступного за звітним, останній платіж був здійснений 25.07.2014 року, до суду позивач звернувся 26.10.2017 року.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами)

Відповідно до ст. ст. 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до частини другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно заяви від 08.07.2021 року відповідачка зазначає про застосування строків позовної давності ( а.с. 60).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Таким чином, встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 03 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.

Отже, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.

Такі висновки узгоджуються із висновками щодо застосування норм матеріального права, висловленими Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Таким чином, стягнення заборгованості за кредитним договором щодо несплачених періодичних платежів у цій справі є неможливим, оскільки не охоплюється межами трирічного строку позовної давності, який передував зверненню до суду з цим позовом.

При цьому автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов`язання, а є способом подовження виконання зобов`язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 22 жовтня 2014 року у справі № 6-127цс14).

Що стосується стосується доводів ПАТ КБ «Приватбанк» щодо надання відповідачці нових карток за даним договором строком дії до 31.10.2014 року і до 31.10.2015 року, та у зв`язку з цим відсутністю підстав для застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.

За змістом п. п. 2. 3, 2.4,3.3 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою НБУ від 30.04.2010 року № 223 ( у редакції , що діяла станом на 26 березня 2011 року- дату видачі картки № НОМЕР_1 (31.10.2014 р.) спеціальний платіжний засіб є власністю емітента і може передаватись у власність або надаватися в користування клієнту відповідно до умов договору. Договір укладається в письмовій формі. Умови договору мають бути викладені державною мовою. Укладення договору іншою мовою здійснюється за домовленістю емітента та клієнта відповідно до законодавства України. Один примірник зберігається в емітента, а другий примірник договору емітент зобов`язаний надати клієнту під підпис. Емітент зобов`язаний під час видачі спеціального платіжного засобу надати клієнту договір, правила використання спеціального платіжного засобу і тарифи банку.

Кредитна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії. Кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком на визначений термін і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкривається під спеціальні платіжні засоби, установлюється договором. Банк зобов`язаний після виконання взаємних зобов`язань або в разі розірвання чи закінчення терміну дії договору на користувача видати йому довідку про повернення платіжного засобу, крім випадків передавання його користувачу у власність, кредиту та процентів за користування ним.

Таким чином, у разі закінчення строку дії кредитної лінії для продовження кредитних відносин між банком та клієнтом, що виникли внаслідок видачі попередньої кредитної картки, має переукладатися кредитний договір на таких самих умовах, на яких він був укладений, з видачою нової платіжної картки під підпис позичальника про її отримання.

Аналогічні норми закріплені в Постанові НБУ № 705 від 05.11.2014 року « Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».

Так, згідно Постанови НБУ договір укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Електронна форма договору має містити електронний підпис клієнта (представника клієнта) та уповноваженої особи банку відповідно до вимог, установлених Законами України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.

Договір може укладатися шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору (оферта), розміщеної у загальнодоступному для клієнта місці в банку та на його офіційному сайті в мережі Інтернет.

Згідно п. 8 Постанови Банк зобов`язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачу в спосіб, визначений банком та користувачем, примірники:

1)договору, що дає змогу встановити дату його укладення; 2) правил користування електронним платіжним засобом; 3) тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу, що діяли на дату укладення договору.

В наданих поясненнях ОСОБА_1 заперечувала пролонгації договору і отримання нею наступних платіжних карток.

Письмового договору між банком та ОСОБА_1 про встановлення кредитного ліміту на платіжну картку № 5577212919166747 від 14.09.2010 року ( заява анкета від 14.09.2010 року) матеріали справи не містять.

Отже, обставини щодо надання нових карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 не встановлені ( за відсутності надання суду належних доказів – відповідного договору), а тому доводи Банку про закінчення строку кредитування до 31.10.2015 року судом не приймаються.

Отже, в даному випадку, враховуючи той факт, що кредит був укладений 14.09.2010 року, строк закінчення кредитування внаслідок автоматичного перезапуску платіжних карток не встановлено ( не надано відповідних договорів щодо видання платіжних карток), фактично відповідачка зобов`язана була щомісячно погашати заборгованість по тілу кредита та процентам, тобто погашення заборгованості відбувалось щомісячними платежами, останній платіж був здійснений 25.07.2014 року, що не спростовано сторонами по справі, наступний платіж повинен був сплачений 25.08.2014 року, а з позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося 26.10.2017 року, суд приходить до висновку про пропуск позивачем позовної давності, що з урахуванням заяви відповідача про її застосування, відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257,261,526,530, 625,629,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 12,13 , 18, 141, 229, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне Товариство Комерційний Банк « Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4

Суддя: