Рішення № 101789200, 24.11.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2614/21

Провадження № 2/946/2287/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судці Пащенко Т.П.,

при секретарі - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15.02.2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. було вчинено виконавчий напис за №1340 щодо задоволення вимог ТОВ «Вердикт Капітал» у розмірі 10 848,42 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. на підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження №64781991 від 10.03.2021 року, про що позивачка дізналася в березні 2020 року з листа від ТОВ «Вердикт Капітал» та 24.03.2021 року нею був отриманий лист від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., який містив постанову про відкриття виконавчого провадження № 64781991 від 10.03.2021 року. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що позивачка підписала з ТОВ «Фінансова компанія Дінеро» кредитний договір AG7496813 від 09 травня 2019 року, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору про відступлення права вимоги за №22-08/19 та Додаткової угоди №4 від 31.10.2019 року, за яким позивачка має заборгованість у розмірі 10 848,42 грн., в тому числі: 4 292,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 5 556,42 грн. – сума заборгованості за відсотками та комісіями. Позивачка вказує, що 09.05.2019 року між нею та ТОВ «Фінансова компанія Дінеро» був укладений онлайн договір позики L7233010 на суму 11 600,00 грн. Згідно ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачкою були надані відповідні документи та заява про списання процентів, пені та штрафів. 01.08.2019 року на електронну адресу позивачки ТОВ «Фінансова компанія Дінеро» надіслало відповідь на звернення, в якому надало гарантії списання всіх нарахувань по кредиту L7233010, окрім тіла кредиту у розмірі 11 600,00 грн. Зазначене тіло кредиту було погашено позивачкою у два етапи, перший платіж було зроблено 08.06.2019 року у розмірі 4 292,00 грн., другий платіж був зроблений 07.09.2019 року у розмірі 7 308,00 грн., разом ці два платежі складають тіло кредиту у розмірі 11 600,00 грн., що означає, що боргові зобов`язання позивачки перед ТОВ «Фінансова компанія Дінеро» виконані в повному обсязі. Зазначає, що нею не було отримано жодного документа від нотаріуса про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису. До того, відповідач приватний нотаріус Личук Т.В. закреслив оригінальний номер договору L7233010 та виправив його на AG7496813. На день постановлення виконавчого напису, чинна редакція Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року в частині переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Але таких договір не міг бути наданий жодною із сторін, виходячи з того, що договір позики між позивачем та ТОВ «Дінеро» L7233010 на суму 11600 грн. був укладений онлайн. За відсутності безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису. Однак приватний нотаріус Личук Т.В. не звернув уваги на те, що ТОВ «Вердикт Капітал» вимагає повернення простроченої заборгованості за сумою 4 292,00 грн. і уточнює, що стягнення заборгованості проводиться за період з 31.10.2019 року по 22.01.2021 року, але саме ця сума вже була сплачена боржником 08.06.2019 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», тобто сплата відбулась за три місяці і 23 дні до того, як ТОВ «Вердикт Капітал» було передано право вимоги. А це означає, що ТОВ «Вердикт Капітал» вимагає повторної сплати вже сплаченої позики, що не допустимо. З огляду на вказане, позивачка просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань по справі не надав, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань по справі суду не надав.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 09.05.2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» був укладений онлайн договір позики L7233010.

15.02.2021 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинив виконавчий напис за №1340, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_2 , яка є боржником за кредитним договором №L7233010 від 09.05.2019 року, укладеним із ТОВ «Фінансова компанія Дінеро», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору про відступлення прав вимоги №22-08/19 та Додаткової угоди №4 від 31.10.2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал», суми заборгованості за кредитним договором №L7233010 від 09.05.2019 року у розмірі 9 848,42 грн., в тому числі: 4 292,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 5 556,42 грн. – сума заборгованості за відсотками та комісіями, а також 1 000,00 грн. – за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат».

10.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64781991 з примусового виконання виконавчого напису №1340, вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. від 15.02.2021 року про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_2 коштів у розмірі 10 848,42 грн. (а.с.18).

Згідно свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 , виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 , після укладання шлюбу, змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». (а.с. 21)

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вказаним Переліком передбачене стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стяґувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак, представником відповідача та третьою особою не надано суду доказів того, що при вчиненні напису, нотаріус отримував від заявника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, який зазначений у написі, є безспірними.

Згідно квитанцій, наданих позивачкою, ОСОБА_2 сплатила ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» в рахунок погашення заборгованості 08.06.2019 року – 4,313,46 грн. (посилання №060858982150 від 08.06.2019 року), 07.09.2019 року – 7 308, 00 грн. (номер посилання №925084570107 від 07.09.2019 року), отже заборгованість не є безспірною (а.с.13-14).

Враховуючи положення ст. 88 Закону України «Про нотаріат» на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису він повинен був перевірити правомірність вимог стягувача за вимогами в повному обсязі в тому числі і строки давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вищевказану правову позицію було також підтримано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 15 лютого 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

В зв`язку з зазначеним, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 16, 18, 253, 258, 261, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5,12, 13,76, 81, 141, 259, 263-265, 267, 280-289 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем за №1340 від 15 лютого 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 за кредитним договором AG7496813 від 09 травня 2019 року на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 10 848,42 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко