Рішення № 101788762, 10.12.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12280/21

Провадження № 2/750/2676/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді – Маринченко О.А.,

секретар судового засідання – Шилова Ж.О.,

розглянув у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

25 жовтня 2021 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить припинити стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що були стягнуті на підставі судового наказу Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2021 року в справі № 750/11140/20.

Обґрунтовано позов тим, що на підставі судового наказу Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2021 року в справі № 750/11140/20 з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час син сторін - ОСОБА_3 проживає з позивачем та знаходиться на його утриманні, у зв`язку з чим підстав для сплати аліментів відповідачу немає, а тому позивач має бути звільненим від їх сплати.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження; визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

В установлений судом строк відповідач відзив на позов не подала.

Позивач та його представник у підготовче засідання не з`явилися, при цьому представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, зазначивши, що позивач позовні вимоги підтримує.

Відповідач у підготовче засідання не з`явилася, подала заяву про визнання позову та просила справу розглянути за її відсутності.

Пунктом 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2021 року в справі № 750/11140/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 грудня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13-14).

Позивач зазначив, що їх з відповідачем син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час проживає з ним за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на його утриманні.

Вказані обставини підтвердила відповідач у поданій заяві про визнання позову.

Згідно із частиною першою статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частиною четвертою статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову, а також те, що неповнолітній ОСОБА_3 на даний час проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні, що свідчить про зміну обставин, які впливають на визначені розміри платежів, а тому суд знаходить підстави для задоволення позову та звільнення позивача від сплати аліментів, стягнутих з нього на користь відповідача.

Також, згідно з положенями частини першої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною третьою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд на підставі вимог частини першої статті 141 та частини першої статті 142 ЦПК України приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а іншу частину витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про припинення стягнення аліментів – задовольнити повністю.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які були стягнуті судовим наказом Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2021 року в справі № 750/11140/20.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Управлінню Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Київська, 9, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 38054398) повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) 454 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції від 06.11.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя