Рішення № 101787451, 02.12.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справі № 418/4316/21

2-а/418/984/21

РІШЕННЯ

іменем України

"02" грудня 2021 р. Міловський районний суд Луганської області

у склад:головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Кірічевої К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання дії інспектора сержанта поліції Родченка Сергія Юрійовича не правомірними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом у якому просить визнати дії інспектора відділення поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області сержанта поліції Родченка С.Ю. протиправним. Постанову інспектора відділення поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області сержанта поліції Родченка С.Ю. від 03.11.2021 року серії ЕАО № 4983786 у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП скасувати та провадження по справі закрити.

Свій адміністративний позов обґрунтовує тим, що 03.11.2021 року інспектор відділення поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області сержант поліції Родченко С.Ю. відносно нього виніс постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАО № 4983786 у якій він визнаний винним у здійсненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 3400 гривень. Як зазначено у постанові що він керував транспортним засобом порушив п.2.1»а» Правил дорожнього руху - керував транспортним засобом не маючи права на керування таким транспортним засобом, що тягне за собою адміністративне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Відповідач під час прийняття рішення виходив з того, що 03.11.2021 року об 11:33:45 під час зупинки транспортного засобу по вулиці Шкільній смт. Мілове Луганської області він не надав посвідчення водія відповідної категорії..

Він вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є противоправною винесена з істотними порушеннями його прав, такою що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому вона підлягає скасуванню.

Як зазначено в постанові, що він в означений проміжок часу рухався на транспортному засобі, яка саме не вказано по вулиці Шкільна. Як раз це не відповідає дійсності, оскільки він не рухався на транспортному засобі а котив його по узбіччі проїжджої частини дороги до найближчої ремонтної майстерні тому, що його мопед «SABUR» знаходився в неробочому стані. В цей час на дорогу вийшла людина в чорному одязі, підійшовши ближче він побачив, людину одягнутий в форму поліцейського. Він зупинився на вимогу поліцейського як потім стало йому відомо його прізвище Родченко С.Ю. на його одязі була прикріплена відеокамера. Документи поліцейській свої не надав, причину зупинки не повідомив. Одразу розпочав вимагати в нього документи які підтверджували право власності на транспортний засіб та посвідчення водія на право керування цім транспортним засобом. Він пояснив , що транспортний засіб належить йому, посвідчення водія на керування транспортним засобом не потрібен оскільки він переміщує його до найближчої ремонтної майстерні пішки у зв`язку з несправним станом. Представник поліції не став перевіряти технічний стан транспортного засобу та виніс постанову про накладання на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксованого не в автоматичному режимі у зв`язку з тим, що я не маю при собі посвідчення водія і не маю право керувати транспортним засобом, при цьому затримавши його при складанні постанови приблизно години. Перед складання протоколу йому не були роз`ясненні права,час для підготовки для звернення за правовою допомогою йому не надавався,права не роз`яснені і після накладання адміністративного стягнення, що порушує його право на захист. Йому не відомо чи велася відео зйомка його зупинки на транспортному засобі . Він не був згодний з постановою і просив інспектора зафіксувати його свідчення та скласти протокол. Однак інспектор йому відмовив у складанні протоколу по причині того, що він не потрібен і одразу виніс постанову, яка по своєї суті є протиправною, винесену з істотним порушення його прав, такою що не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Постанова не містить посилання на докази, з якими його не ознайомлювали. Він винним себе не визнає а ненадання посвідчення водія, не може бути достатнім доказом правомірності рішення відповідача про накладання на нього стягнення.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги він підтримує.

Відповідач поліцейський СРПП відділення поліції №2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області сержант поліції Родченко С.Ю. до судового засідання не з`явився повідомив суд про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги він не визнає просить їх не задовольняти. Надав відзив на позовну заяву у якому просить у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Відзив обґрунтував тим, що у адміністративному позові позивачем не надано жодного підтвердження протиправності його дій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Адміністративну справу він розгляду стосовно ст. 222 КУпАП з приводу обставин скоєного позивачем 03.11.2021 року в порушенні вимог п.2.4 Правил дорожнього руху. 03.11.2021 року він спільно з поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області старшим сержантом поліції Овчаренко В.В. ніс службу на службовому транспорті. В цей час позивач керував мопедом іноземної марки без державного номерного знаку та з порушенням Правил дорожнього руху а саме п. 2.3 «В» без вдягнутого мотошолома. Водія ОСОБА_1 було зупинено згідно ст. 35 ч. 1 де вказано, що поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у разі п. 1 якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи було проведено на місці зупинки транспортного засобу Під час розгляду справи водія було ознайомлено зі ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Розгляд справи про адміністративне правопорушення було зафіксовано на технічний пристрій, а саме нагрудна боді камера під час спілкування та перевірки документів згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху. Згідно вказаного пункту на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені у п.2.1 а саме: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії реєстраційний документ на транспортний засіб,чинний страховий поліс . На вимоги пред`явити вище зазначені документи згідно п.2.4 Правил дорожнього руху позивач не пред`явив для ознайомлення посвідчення водія відповідної категорії яке надає водію можливість керувати транспортним засобом,реєстраційний документ на даний транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Розгляд справи було закінчено згідно ст. 36 КУпАП було об`єднано та винесено постанову за ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕАО № 4983786 від 03.11.2021 року. Після чого водія було ознайомлено зі змістом постанови, водій зробив відмітку про роз`яснення йому прав за ст.268 КУпАП та строки оскарження за ст. 289 КУпАП та за отримання копії адміністративного матеріалу. Інших доказів під час розгляду справи не виявлено у тому числі клопотання або заперечення від позивача йому не надавалось. Позивачу було роз`яснено право на оскарження постанови за допомогою можливо звернутися до безоплатної правої допомоги, а також те, що він як поліцейський не надає правової допомоги. Він вважає, що постанову по справі винесена ним відносно позивача є правомірною її зміст не суперечить нормам законодавства. До відзиву був наданий відеодиск.

Представник співвідповідача від Головного управління Національної поліції в Луганській області до судового засідання не з`явився, однак повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю. Позовні вимоги не визнає. Був наданий відзив у якому просить у задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю.

Відзив обґрунтовує тим, що Головне управління не погоджується з доводами викладеними в позовній заяві пославшись ст. 7, ч. 2 ст. 126 ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 222, ст. 245, ч. 4 ст. 258, 268 КУпАП, Наказ МВС України від 0-7.11.2015 № 1395 де було затверджено «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі», п. 9 розділу Інструкції, п. 1.3, п. 2.1, п.2.4 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII. Вказані права позивачу були доведені та порядок оскарження за ст. 289 КУпАП роз`яснено,про що мається підпис позивача у відповідній графі постанови. Крім того ним було зазначено, що законодавством про адміністративні правопорушення не передбачено обов`язок уповноваженої особи органу поліції забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності захисника при розгляді справи про адміністративне правопорушення за винятком випадків адміністративного затримання особи та застосування до особи адміністративного арешту. Позивачем під час розгляду справи самостійно залучення захисника не здійснено,клопотання про перенесення розгляду справи з метою реалізації свого права на отримання правничої допомоги у тому числі безоплатної вторинної допомоги не заявлялося. Факт скоєння позивачем вищевказаних правопорушень підтверджується відеозаписом з відео реєстратора, який перебуває на балансі відповідача та відповідно до журналу обліку видачі повернення нормативного відео реєстратора та карт пам`яті,копіювання цифрової інформації 03.11.2021 року була видана поліцейському СРПП відділення поліції №2 Старобільського РУП ГУНП сержанту поліції Родченко С.Ю. До відзиву був наданий відеодиск.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України слід, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

11.11.2021 року адміністративний позов надійшов до Міловського районного суду Луганської області.

11.11.2021 року ухвалою Міловського районного суду Луганської області було відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі а саме: копію паспорта ОСОБА_1 , копію довідки від 28 лютого 2018 року № 0000485979 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію талона на транспортний засіб та власника транспортного засобу, копію постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАО-4983786 з боку позивача, копію постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАО-4983786, копія витягу з журналу обліку видачі,повернення портативного відео реєстратора та карт п`яті станом на 03.11.2021, відеозапис поліцейського з нагрудної камери з боку сторони співвідповідача та відповідача, суд приходить до думки про задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2, ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП слід що, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно до ст. 278 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Як слід з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП слід, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінюючи надані докази керується ст. 90 КАС України з якої слід, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як слід з копії постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАО-4983786, що вона складена 03.11.2021 року 11:46:20, місце розгляду смт. Мілове вулиця Шкільна Луганської області, посадова особа яка розглядає справу поліцейський СРПП відділення поліції №2 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області сержант поліції Родченко С.Ю., особу відносно якої розглядається справу встановлено згідно паспорту, що він є ОСОБА_1 , транспортний засіб та його належність в графі не указано, інкримінуєма подія описана як порушення вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, особа керувала транспортним засобом без права керування таким транспортним засобом порушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, прийняте рішення про накладання адміністративного стягнення штраф у сумі 3400 гривень. Роз`яснена ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП про несплату штрафу протягом 15 днів а також роз`яснено право та строк на оскарження постанови, у графі до постанови додається не вказаний жодний доказ. Мається посвідчення про вручення копії постанови.

Аналізуючи відзиви та додатки до відзивів які свідчать про надання відеодисків з записами події, їх походження ні де не зафіксовано не зважаючи на те що у постанові мається відповідна графа за номер 7.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Стороною відповідача не було надано до суду належних та допустимих доказів щодо способу використання, приладів відеозапису скоєного адміністративного правопорушення яким поліцейський здійснював фіксацію руху транспортного засобу позивача на підтвердження правомірності дій як з ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так й доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

За ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання ПДР.

Вказані доводи у відзиві відповідачем Родченко С.Ю. суперечать з наявними доказами які були надані стороною позивача. З постанови про накладання адміністративного правопорушення не вбачається застосування відеотехніки, оскільки будь які ознаки за реквізитами відсутні. Однак у відзиву він послався на застосування відеозапису події та надав її відеозапис. Суд оцінює ці докази як недопустимі і не може взяти їх до уваги, оскільки вони отриманні з порушенням порядку встановленого законом. Обставини повинні бути підтверджені певними засобами доказування, і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того посилка позивача на те, що в нього був несправний транспортний засіб і він його транспортував у пішому порядку до майстерні відповідачем не перевірявся позивач міг ввести в оману відповідача. Доказів про керування позивачем транспортним засобом надано не було.

Стосовно посилання відповідача у своєму відзиву про де кілька порушень начебто скоєних позивачем та розглядав справу згідно ст. 36 КУпАП оскільки виявлені правопорушення за ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 126 КУпАП були об`єднані в одне провадження з таких підстав винесено постанову серії ЕАО № 4983786 від 03.11.2021 року, однак будь яких свідчень цьому ніде у постанові не відображено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того посадовою особою яка виносила постанову про адміністративне правопорушення стосовно позивача не було надано можливості користуватися правовою допомогою будь які відмітки про роз`яснення такого права у постанові відсутні і як на це реагував сам позивач не відомо.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП.

За правовими висновками Верховного суду які викладені у постанові від 18.02.2021 у справі №524/9827/16-а зазначає, що однозначною підставою для скасування такої постанови, є дії інспектора який порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. З таких підстав слід визнати дії інспектора про притягнення позивача до адміністративної відповідальності стосовно ч. 2 ст. 126 КУпАП протиправними.

Позивачу при подачі адміністративного позову до суду сплатив судовий збір у сумі 454 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України слід, що у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З таких підстав судові витрати становлять 454 гривні і підлягають стягненню з відповідача Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 20, 71, 77, 86, 90, 159-163, 186 КАС України, ст.ст. 222-1, 247, 251, 258, 286 КУпАП, ст.ст. 33, 55 Конституції України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати постанову про накладання адміністративного стягнення серії ЕАО № 4983786 від 03.11.2021 винесену поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області сержантом поліції Родченком Сергієм Юрійовичем стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП протиправною.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серії ЕАО № 4983786 від 03.11.2021 винесену поліцейським СРПП відділення поліції №2 Старобільського районного управління поліції ГУНП в Луганській області сержантом поліції Родченком Сергієм Юрійовичем стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 3400 гривень.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 гривні.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя: С.І. Чехов