Рішення № 101787449, 06.12.2021, Міловський районний суд Луганської області

Справа № 418/2935/21

2/418/128/21

РІШЕННЯ

Іменем України

(повний текст)

06 грудня 2021 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді: Шовкуна В.О.,

за участю секретаря: Бутенко О.А.,

учасники справи (сторони):

позивач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міловської селищної ради про продовження строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить визначити йому додатковий строк у 2 місяці, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ..

В обґрунтування позову зазначає, що 12.09.2001 року ОСОБА_2 на його користь склав заповіт яким заповів все належне майно позивачу. У вересні 2019 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 помер, та він одразу звернувся до нотаріуса з заявою про сприяння спадщини, де й дізнався, що заповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у Станично - Луганському районі Луганської області. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вказує, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки ОСОБА_2 майже 10 років тому виїхав з села Мусіївка Міловського району, та де він мешкав останні роки позивачу невідомо. Спадкодавець не є його родичем, з його рідними та сім`єю позивач також не знайомий у зв`язку з чим не знав про смерть ОСОБА_2 . Померлому належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,2000 га. Від спадкування позивач не відмовляється та бажає прийняти спадщину. Вважає, що строк ним пропущено з поважних причин.

Аргументи учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Пояснив, що про складення на його користь заповіту йому було відомо, та оригінал заповіту знаходиться у нього. Про наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину йому також відомо. Дійсно у вересні 2019 року він дізнався про смерть ОСОБА_2 .. До суду звернувся тільки через 2 роки, через свою халатність. Клопотань суду не заявляв.

Представник Відповідача Міловської селищної ради у судове засідання не з`явився, однак просили розглянути справу без участі представника ради. Відзив на позовну заяву не подали.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Короткий зміст фактичних обставин справи

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 12.02.2007 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 8,2000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 7)

Відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) від 23.12.1996 року, ОСОБА_2 належить право на земельну частку у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Більшовик», розміром 11,38 га. (а.с.9)

Згідно копії паспорту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній є громадянином України. (а.с.8)

Відповідно до копії заповіту від 12.09.2001 року, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося - ОСОБА_1 . (а.с.6)

Згідно копії роз`яснення приватного нотаріуса Міловського районного нотаріального округу Луганської області Нєдовєсової Н.М. щодо порядку спадкування, від 25.09.2019 року № 1891, вбачається, що ОСОБА_1 пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину. За вирішенням цього питання рекомендовано звернутися до суду. (а.с.5)

Мотиви з яких виходить суд і застосовані норми права

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При перевірці наявності спадкової справи стосовно спадкодавця ОСОБА_2 , судом було встановлено, що 02.10.2017 року приватним нотаріусом було заведено спадкову справу, та 25.12.2017 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 8,2000 га.

Таким чином, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , є ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину. Тобто, Міловська селищна рада є неналежним відповідачем у даній справі.

У зв`язку з встановленням даної обставини, суд своєю ухвалою суду від 02.11.2021 року визнав явку позивача ОСОБА_1 у судове засідання обов`язковою. Позивачу ОСОБА_1 , було надано можливість ознайомитися з матеріалами справи, у зв`язку з чим суд відкладав розгляд справи. Однак, після ознайомлення з матеріалами справи позивач клопотань про залучення до участі у справі співвідповідача чи заміну первісного відповідача належним, не заявив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно позиції Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду викладеній у постанові від 28.04.2021 року, справа № 707/2-1006/2011, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з тим, що його пред`явлено до неналежного відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1269, 1270, 1272 ЦК України ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міловської селищної ради про продовження строку для прийняття спадщини - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду, який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.12.2021 року.

Суддя: В.О.Шовкун