Рішення № 101786882, 09.12.2021, Яремчанський міський суд

Справа № 354/525/20

Провадження по справі № 2/354/213/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Кулик В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконуючого обов`язки генерального директора «Івано-Франківського обласного спеціалізованого(спеціального) кістково-туберкульозного санаторію «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» Косило Михайла Васильовича про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 29 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконуючого обов`язки генерального директора «Івано-Франківського обласного спеціалізованого(спеціального) кістково-туберкульозного санаторію «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» Косило Михайла Васильовича про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Скасовано наказ Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» №11-К від 17 березня 2020 року «Про звільнення з роботи», яким звільнено ОСОБА_1 з посади молодшої медичної сестри(санітарки-палатної) з 31 березня 2020 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та поновлено ОСОБА_1 на посаді молодшої медичної сестри(санітарки-палатної) Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради». Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01 квітня 2020 року по 29 листопада 2021 року включно у сумі 49420(сорок дев`ять тисяч чотириста двадцять) гривень 80 коп. із врахуванням установлених законодавством України податків, зборів та обов`язкових платежів та судовий збір у користь держави у сумі 1681,60 грн.

Вказаним рішенням суду одночасно було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09 грудня 2021 року на 09 год. 30 хв. за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гайтанюк М.М., яка до закінчення судових дебатів повідомила про те, що у п`ятиденний строк нею буде подано додаткові докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу.

02 грудня 2021 року від представника позивача адвоката Гайтанюк М.М. надійшла заява, відповідно до якої остання просить стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. На підтвердження чого долучено остаточний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу та акт виконаних робіт від 30 листопада 2021 року за договором №13 від 02 червня 2021 року. Розгляд даної заяви просила провести у її відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1

06 грудня 2021 року від представника відповідача КНП «ІФ ОСКТС «Смерічка» ІФОР» адвоката Ридай Н.В. надійшла заява про відмову у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу мотивована тим, що відповідач категорично не погоджується із поданою заявою та вважає її необґрунтованою. Зазначено, що у наданому представником позивача акті виконаних робіт міститься інформація про надання усної консультації з вивчення документів, правовий аналіз, вивчення останніх рішень, оформлення 6 адвокатських запитів, складання позовної заяви, оформлення заяв і клопотань по суті справи, відповіді на відзив, клопотання про долучення письмових доказів, клопотань про витребування доказів, виклик свідків, проте всі ці процесуальні документи підписані особисто позивачем, а тому представником позивача не доведено факту надання послуг зі складання процесуальних документів, що ставить під сумнів фактичні обсяги наданої адвокатом Гайтанюк М.М. правової допомоги. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові від 22.01.2020 року у справі №311/2813/17. Також адвокатом не долучено документів, які свідчать про оплату за надання правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, а тому підстави для задоволення вказаної заяви відсутні.

09 грудня 2021 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гайтанюк М.М. надійшли заперечення на заяву представника відповідача та заява про виправлення описки у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначено, що представником позивача помилково вказано дату договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 -02.06.2021 року, замість вірної дати -02.06.2020 року. В обґрунтування поданих заперечень щодо заяви представника КНП «ІФ ОСКТС «Смерічка» ІФОР» адвоката Ридай Н.В. зазначено, що повноваження адвоката Гайтанюк М.М. як представника позивача посвідчувалися ордером, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та копією договору про надання правової допомоги №13 від 02.06.2020 року, які були подані до суду у серпні 2020 року та знаходяться у матеріалах справи. Попередній(орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу разом із оригіналами квитанцій про оплату послуг з надання правової допомоги, а саме: квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 03.06.2020 року, №4 від 10.09.2020 року та №6 від 05.10.2020 року долучено до матеріалів справи. Після прийняття судом рішення суду подано акт виконаних робіт за договором №13 від 02.06.2020 року, при цьому сума понесених витрат збільшена не була. Всі зазначені документи оформлені у встановленому законом порядку, а тому позивачкою документально підтверджено понесені нею судові витрати на правову допомогу. Також нею були підготовані усі процесуальні документи, які подавались позивачем та були особисті підписані всі адвокатські запити. Попередньо із позивачем було погоджено, що ОСОБА_1 особисто підписує підготовані адвокатом документи та особисто приймає участь у судових засіданнях, а тому заперечення представника відповідача у цій частині не заслуговують на увагу. Із врахуванням наведеного просить стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн., судове засідання провести у відсутності позивача та її представника.

Згідно ч.4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув заяву у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.

Судом установлено, що 02.06.2020 року між адвокатом Гайтанюк М.М. та Іванків О.Ф. укладено договір про надання правової допомоги №13 відповідно до п.3.1 якого за надання адвокатом правничої допомоги замовник зобов`язаний виплатити винагороду(гонорар) у розмірі 4000 грн. (т.1 а.с.107-109).

На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів справи долучено також ордер серії ІФ №096648 від 18.08.2020 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №000994 від 26.09.2014 року (т.1 а.с.105, 106).

08.10.2020 року представником позивача адвокатом Гайтанюк М.М. подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого позивачем понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., а саме: усна консультація з вивченням документів, правовий аналіз наказу по звільненню та поданих документів(1 год.)-200 грн.; вивчення останніх рішень/судової практики, постанов Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду з аналогічних спорів(1 год.)-200 грн.; оформлення адвокатських запитів(2 год.)-800 грн., складання позовної заяви(2 год.)-1000 грн., оформлення заяв і клопотань по суті справі; клопотань про долучення та витребування доказів, виклик і допит свідків(3 год.)-600 грн.; представництво інтересів позивача в суді-1200 грн.(т.1 а.с. 157-159), а також долучено квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 03.06.2020 року на суму 500 грн.; №4 від 10.09.2020 року на суму 1000 грн., №6 від 05.10.2020 року на суму 2500 грн.(т.1 а.с. 160-162).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Гайтанюк М.М. надано:

- акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №134 від -02.06.2020 року, з якого вбачається, що на виконання умов договору адвокатом надано наступні послуги: надано усні консультацію з вивченням документів, правовий аналіз наказу по звільненню та поданих документів; вивчено рішення/судову практику, постанови Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду з аналогічних спорів; оформлено 6 адвокатських запитів; 1 позовну заяву; 7 клопотань про долучення письмових доказів до матеріалів справи; 3 клопотання про виклик і допит свідків; 4 клопотання про витребування доказів; 1 відповідь на відзив на позовну заяву; здійснювалось представництво позивача у суді у підготовчих судових засіданнях та судових засіданнях з розгляду справи по суті. Вартість виконаних робіт станом на 29.11.2021 року становить 4000 грн.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши та оцінивши долучені до неї матеріали, приходить висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 6 ч.1 ст.264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

За приписами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову- на відповідача.

Згідно з п.4,9,6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Частиною 6 ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та відсутність доказів на їх підтвердження.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу – це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, правова допомога може включати у себе надання відповідних правових консультацій. Той факт, що частина процесуальних документів у справі підписана безпосередньо позивачем, на думку суду не впливає на обсяг наданої представником позивача правничої допомоги, оскільки зважаючи на складність та обсяг наявних у матеріалах справи процесуальних документів та відсутність у позивача фахової освіти у суду не виникає сумнівів у тому, що усі наявні процесуальні документи, подані стороною позивача та підписані особисто ОСОБА_1 були підготовані та складені безпосередньо представником позивача в межах укладеного договору про правову допомогу.

Також представником позивача долучено належно оформлені документи, які підтверджують обсяг та об`єм виконаних робіт та отримання відповідної оплати за надані послуги.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню у розмірі 4000 грн., оскільки підтверджуються доказами надання адвокатом правничих послуг у справі, заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Таким чином, у силу вимог ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача КНП «ІФ ОСКТС «Смерічка» ІФОР» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 265, 270, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №354/525/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконуючого обов`язки генерального директора «Івано-Франківського обласного спеціалізованого(спеціального) кістково-туберкульозного санаторію «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» Косило Михайла Васильовича про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський обласний спеціалізований(спеціальний) кістково-туберкульозний санаторій «Смерічка» Івано-Франківської обласної ради» юридична адреса: 78595, вул. Д. Галицького, 65а, смт. Ворохта, Надвірнянський район Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 01993210.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук