Вирок № 101786747, 10.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12405/13-к

Провадження № 1-кп/344/24/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді: Деркач Н.І.,

з участю секретаря: Струк Л.М.,

прокурорів: Данищука Д.М.,

Романів Г.Є.,

Калинчук Л.В.,

захисника: Яша П.К.,

представника потерпілого: Шайди С.М.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив необережне тяжке тілесне ушкодження.

Злочин вчинено за наступних обставин.

22 травня 2013 року близько 16.00-16.15 год ОСОБА_2 , з метою проведення перевірки технічного стану, перебував за кермом автобуса марки «Setra-215 HD», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився в приміщенні ремонтної майстерні приватного підприємця ОСОБА_3 , що у АДРЕСА_2 . Маючи на меті вийти з автобуса, в якому працював двигун та було вимкнене стоянкове гальмо, ОСОБА_2 з власної необережності, не передбачивши можливі наслідки, проявивши злочинну недбалість, зачепив важіль коробки передач та ввімкнув передачу переднього ходу, унаслідок чого автобус поїхав вперед та вчинив наїзд на ОСОБА_1 , при цьому придавивши останнього до стіни. Унаслідок вказаних дій потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми тазу з переломом крила та даху ацетабулярної западини правої клубової кістки зі зміщенням уламків, ушкодження правої клубової артерії, за очевидною гематомою, гематомою м`яких тканин тазу з поширенням на калитку та ділянки правого стегна, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №139/109/91-Д/2Д від 30.12.2015 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними в момент заподіяння чи такі, що в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав. Цивільний позов не визнав. Пояснив суду, що в день події знаходився на робочому місці в гаражному приміщенні в АДРЕСА_2 , де здійснював технічне обслуговування автобуса “Setra”. На той час працював водієм у приватного підприємця ОСОБА_4 , здійснював рейсові пасажирські перевезення. В день події - 22 травня 2013 року він прийшов на роботу близько 10 години, робив деякі ремонтні роботи. Потерпілий ОСОБА_5 у цей день не працював, прийшов в гараж ближче до обідньої перерви. Перед ремонтом ходив з потерпілим в магазин, недалеко від гаражу, на прохання потерпілого придбав йому пляшку горілки та деруни. Пішли разом в сторону гаражу, він алкоголю не вживав та не бачив як вживав алкоголь потерпілий. На той час ще був ОСОБА_6 як вони з потерпілим розмовляли. Спочатку він працював на подвір`ї, а біля 15 години заїхав у гаражне приміщення. Заїхав автобусом в бокс, під колеса автобуса поставив гальмівні башмаки, після чого розпочав регулювання гальмівної системи автомобіля. Здійснюючи ремонт, вважав, що у боксі нікого, крім нього, не було. Він в середині боксу потерпілого не бачив та не бачив ОСОБА_7 . Виходив з автобуса через пасажирські двері, оскільки водійські двері незручні, виходив з автобуса при працюючому двигуні та невключеному стоянковому гальмі, зачепив з необережності важіль коробки передач, внаслідок чого автобус різко проїхав декілька метрів вперед, переїхав задніми колесами через установлені для фіксації «башмаки», підкладені під колеса. Проламавши стіну боксу, автобус зупинився. Почув крик потерпілого ОСОБА_8 , що був під автобусом і кричав, що пошкоджено його ногу. До 5 хвилин приїхала невідкладна медична допомога, ОСОБА_8 госпіталізували. Він приходив до потерпілого, приносив 500 гривень та пропонував відшкодування. Йому відомо, що ОСОБА_4 відшкодовував витрати потерпілого на лікування. Заперечує свою вину, просить винести виправдувальний вирок.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що на час події він працював у приватного підприємця ОСОБА_4 водієм автобуса. 22.05.2013 року прийшов на вул. Мазепи у м. Івано-Франківську в гараж близько 10 години ранку щоб прибрати в закріпленому за ним автобусі. Заперечує,що в цей день вживав спиртне. На робочому місці був ОСОБА_2 , він проводив ремонтні роботи в закріпленому за ним автобусі. Близько 15 год ОСОБА_2 заїхав своїм автобусом у бокс і там його ремонтував. У той час він з ОСОБА_9 разом стояли в боксі, розмовляли. ОСОБА_2 їх бачив. ОСОБА_9 працював сторожем, у боксі була його шафа де він переодягався. Він стояв перед передньою частиною автобуса з правої сторони, двигун автобуса був заглушений, автобус різко рушив з місця, звуку заведення двигуна не чув. Він стояв біля стіни близько 1 метра до автобуса. ОСОБА_2 був за кермом на місці водія, праві пасажирські двері були відкриті, а двері водія були закритими. ОСОБА_9 знаходився з лівої сторони автобуса і встиг відскочити. Автобус його збив , він отримав травми. Його швидка допомога забрала швидко, десь за 5 хв., госпіталізували в ЦМКЛ у м. Івано-Франківську, потім перевели в ОКЛ. ОСОБА_4 допомагав коштами, надав грошову допомогу в розмірі приблизно 10 000 грн., ОСОБА_2 один раз відвідав його в лікарні, приніс 500 грн. Просить задовольнити цивільний позов в повному обсязі. Не погодився із зміною обвинувачення із ч.2 ст.286 КК України на ст.128 КК України, та підтримав кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України. Щодо покарання обвинуваченому покладається на розгляд суду.

Представник потерпілого в судовому засіданні пояснив суду, що потерпілий підримує раніше пред`явлене обвинувачення за ст.286 ч.2 КК України та вважає, що за вказаним обвинуваченням вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена дослідженими доказами.

Представник ПраТ «СК» ПРОВІДНА» в судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи у відсутності представника страхової компанії.

ОСОБА_4 пояснив суду, що він приватний підприємець, надає послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Водіями у нього працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . На підставі відповідних договорів , з ними було проведено інструктажі з охорони праці та інструктажі з питань охорони праці на робочому місці. Інструктажі проводив ОСОБА_10 . Облік праці здійснювався згідно табеля виходу на роботу. В день події потерпілий ОСОБА_11 не працював, не може пояснити чого в той день він приходив до гаражного боксу. На час події в гаражі не перебував, про обставини події йому нічого не відомо, все знає зі слів обвинуваченого, потерпілого та інших працівників. Не визнає цивільний позов. Він надавав потерпілому матеріальну допомогу під час лікування, допомагав ліками, продуктами харчування. Не може надати суду документів, які б підтверджували такі витрати. Заперечує щодо задоволення цивільного позову.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що 22 травня 2013 року близько 16 години він прийшов за адресою вул. Г.Мазепи, 175 В в м. Івано-Франківську, там знаходилася майстерня. На той час в приміщенні був ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Коли він зайшов, то ОСОБА_2 сидів за кермом автобуса, а ОСОБА_12 сидів навпроти автобуса. Вони з потерпілим розмовляли, він там передягався, бо там є його шафка з робочим одягом. Обвинувачений їх бачив. Двері в гараж були відкриті. Раптово автобус поїхав вперед , він відстрибнув в бік, на нього впали обломки стіни, в результаті чого йому було нанесено тілесні ушкодження руки. Також в результаті наїзду потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Вина обвинуваченого у вчиненому доводиться сукупністю досліджених письмових доказів, які в сукупності з іншими доказами поза всяким розумним сумнівом доводять вину обвинуваченого.

Проведеним слідчим експериментом з обвинуваченим ОСОБА_2 від 30.07.2013 встановлено, що останній у приміщенні боксу ремонтував автобус. Під час ремонту поставив коробку передач на нейтральне положення, в подальшому вийшов із автобуса та поставив під задні колеса страхувальні “башмаки”, в автобусі мотор не вимикав. Потім зайшов знову в автобус, зняв його з ручного гальма. Виходячи з автобуса, зачепив ногою важель передач, в результаті чого автобус різко зрушив із місця, проламав стіну, внаслідок чого притиснув ОСОБА_1 (т.1. а.п.175-177).

Згідно протоколу огляду місця події від 22.05.2013 року з додатками, земельна ділянка по вул. Мазепи, 175 В в м. Івано-Франківську обгороджена, вхід здійснюється через металеві ворота та хвіртку. На даній території знаходиться двохповерхова цегляна будівля. В даній будівлі на відстані трьох метрів від паркана в стіні є отвір шириною 3 метра, висотою – 5 метрів. На вулиці біля даного отвору знаходяться цегляні уламки, уламки штукатурки, деякі цеглини знаходяться в цілісному вигляді та з`єднанні між собою. За стінним отвором знаходиться приміщення типу «бокс» шириною 6 метрів, довжиною 20 метрів, по боках біля стін приміщення - різного роду будівельний матеріал та автомобільні інструменти. Всередині боксу знаходиться автобус сірого кольору марки «Setra 215 HD», д.н.з. НОМЕР_1 , з механічними ушкодженнями його передньої частини: вм`ятина переднього бампера, тріщини переднього лобового скла, лобове скло зміщене всередину салону автобуса. В`їзд до даного боксу здійснюється із протилежної від стінного отвору сторони через двосторчасті металеві двері (т.1 а.п.179-184).

ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В00 №472646 від 26.05.2003 (т.1 а.с.185), має ліцензію серії АГ №590984 від 11.07.2011 на здійснення перевезення пасажирів автобусами (т.1 а.п.186), є платником єдиного податку згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 з 01.01.2012 (т.1 а.п.187), відповідно до трудових договорів від 28.04.2014 (т.1 а.п.193) та від 22.01.2013 (т.1 а.п.195) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно зобов`язані виконувати роботу водія з дотриманням правил техніки безпеки руху та повною матеріальною відповідальністю за надані цінності.

Відповідно до договору №86 від 02.06.2012, укладеного між ПП ОСОБА_4 та підприємцем ОСОБА_10 , останній як виконавець зобов`язаний забезпечити медичний контроль, інструктаж водіїв замовника, стоянку, щоденний контроль технічного стану та технічного обслуговування автомобілів, в тому числі транспортного засобу марки “Setra”, д.н.з. НОМЕР_1 . Договір продовжено до 02.06.2013 (т.1 а.п.196).

Відповідно до копій журналів реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (т.1 а.п.190-192) та інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (т.1 а.с.188-189), 28.04.2012 ОСОБА_1 , 22.01.2013 ОСОБА_2 пройшли вступний інструктах з питань охорони праці, а також проходили періодично повторні інструктажі з питань охорони праці на робочому місці: ОСОБА_1 - 02.01.2013 року та 29.03.2013 року, ОСОБА_2 - 22.01.2013 року та 19.04.2013 року.

Відповідно до табеля обліку робочого часу за травень 2013 року, у ОСОБА_1 22.05.2013 був вихідний день, у ОСОБА_2 - робочий день (т.1 а.п.194).

Власником транспортного засобу “Setra”, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т.1 а.п.197).

Нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 підприємець ОСОБА_4 орендував у ПП ОСОБА_3 для використання під ремонтну майстерню згідно договору оренди нерухомого майна №1 від 01.01.2013 року з актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду (т.1 а.п.198-201).

З протоколу проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_9 від 30.07.2013 року слідує , що 22.05.2013 року ОСОБА_9 з ОСОБА_1 знаходився в боксі по вул. Мазепи,175 В у м. Івано-Франківську. Автобус “Setra”, д.н.з. НОМЕР_1 , різко почав свій рух, ОСОБА_9 відскочив на вулицю до паркану, вказавши при цьому на місце, а ОСОБА_1 притиснуло до стіни, яку автобус зруйнував, а ОСОБА_1 опинився на вулиці на бетонному покритті (т.1 а.п.207-210).

Згідно висновку експерта №592 від 25.07.2013 (на підставі медичних документів), у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: відкритий перелом обох кісток правої гомілки з наявністю синдрому позиційного здавлення, рани гомілки, ускладнений некрозом м`язів гомілки, що викликало необхідність проведення некректомії м`язів гомілки та ампутації правої нижньої кінцівки на рівні колінного суглоба; перелом правої клубової кістки з переходом на праве крижово-клубове зчленування, пошкодженням правої клубової вени; гематома в ділянці калитки. Вказані вище тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну вказаному в постанові і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що викликали втрату органу. Характер та розташування тілесних ушкоджень, пошкоджень автобуса, руйнування стіни приміщення та покази свідків свідчать про те, що мало місце стиснення потерпілого між стіною приміщення та автобусом, коли ОСОБА_1 знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні (т.1 а.п.211-213).

З висновків експерта №91 від 11.08.2013, №109/91-Д від 10.10.2014 у зв`язку з ненаданням затребуваних документів, надати достовірні відповіді на поставлені запитання немає можливості (т.2 а.п.7-11, 23-36).

Відповідно до висновку експерта № 139/109/91-Д/2Д від 30.12.2014 року: згідно наданих медичних документів у ОСОБА_1 можна згідно об`єктивних даних встановити наступні тілесні ушкодження: закриту травму тазу з переломом крила та даху ацетабулярної западини клубової кістки зі зміщенням уламків, ушкодженням правої клубової артерії, за очеревинною гематомою, гематомою м`яких тканин тазу з поширенням на калитку та ділянки правого стегна. Зазначена травма утворилася 22.05.2013 року до 16 год 15 хв. Згідно п.п.2.1., 2.1.1. «а», 2.1.2., 2.1.3. «о», «п» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» зазначена вище закрита травма тазу відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння/завдання/чи такі, що в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища. В зв`язку з тим, що жодні рентгенограми кісток правої гомілки для проведення судово-медичної експертизи не надані, описи таких рентгенограм в наданих медичних документах відсутні, опис зовнішніх тілесних ушкоджень в ділянках правої гомілки в наданих документах недостатній, після проведення ампутації правої нижньої кінцівки патологоанатомічне дослідження даної кінцівки в лікувальному закладі не здійснено (невідомий патоморфологічний стан кісткових структур, судинно-нервових стовбурів, стан м`яких тканин, глибина та природа їх ураження і т.д.) надати відповідь з судово-медичної точки зору щодо характеру ушкоджень в ділянці правої гомілки, а відповідно і встановити ступінь тяжкості їх немає можливості. В зв`язку з тим, що медико-криміналістичне дослідження одягу не проводилося, а на даний час його провести немає можливості через його втрату, в протоколах огляду місця події та транспортного засобу не відображено будь-яких даних, які б мали значення для судово-медичної експертизи, встановити положення потерпілого в момент утворення тілесних ушкоджень, як і достовірний механізм їх утворення немає можливості. Беручи до уваги дані карти виїзду швидкої медичної допомоги № 34013 від 22.05.2013 року, слід вказати, що медична допомога потерпілому на догоспітальному етапі надавалася в терміни та в обсязі, який повинен надаватися, згідно діючих нормативних документів МОЗ України, потерпілим з травматичними ушкодженнями. В зв`язку з тим, що після проведення ампутації правої нижньої кінцівки патологоанатомічне дослідження даної кінцівки в лікувальному закладі не здійснено, надати відповідь з судово-медичної точки зору щодо характеру ушкоджень в ділянці правої гомілки, а відповідно і будь-яких причинно-наслідкових зв`язків внаслідок чого здійснена така ампутація, а відповідно і встановлювати правильність обсягів у діагностиці, лікуванні травматичних ушкоджень в лікувальних закладах — МКЛ №1 та ОКЛ немає можливості. Одночасно комісія експертів у цьому висновку зазначила, що зважаючи на факт наявності ушкодження правої клубової артерії, що згідно записів у медичних документах супроводжувалося артеріальною недостатністю правої нижньої кінцівки, та було встановлено на етапі перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в МКЛ №1, беручи до уваги час травмування (приблизно 16.00 22.05.2013) та час відновлення кровопостачання правої нижньої кінцівки (23.05.13 205-610), слід вказати, що в даному випадку термін гострої гіпоксії тканин кінцівки складає = 10-14 годин. Виходячи з патоморфологічних процесів, які відбуваються у тканинах організму, які піддаються гіпоксії, за такого терміну її тривалості призводить до важких незворотних деструктивних процесів (в тому числі і на неуражених ділянках), які в кінцевому випадку викликають розвиток та прогресування ішемічних гангрен уражених кінцівок, однак в зв`язку з причинами, які вище вказані, достовірно підтвердити чи заперечити можливість розвитку таких патологічних процесів у правій нижній кінцівці нема можливості (т.2 а.п.46-52).

ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку в ОКПНД та ОНД не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, транспортні засоби та нерухоме майно за ним не зареєстровані (т.1 а.п.160-171).

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до умов трудового договору від 22.01.2013 року (т.1 а.п.195), укладеного з ОСОБА_4 , виконував роботу водія (т.1 а.п.167) та здійснював пасажирські перевезення на автомобілі, марки «Setra 215 HD», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 (т.1 а.п.152-153, 197).

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, які є належними та допустимими, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ст.128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує дані, що характеризують обвинуваченого, його вік, стан здоров`я.

Суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити у виді обмеження волі в межах санкції ст.128 КК України.

Вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обвинуваченому судом роз`яснювалося його право на можливість закриття кримінального провадження за його клопотанням на підставі ст.49 КК України, від чого обвинувачений відмовився, просить винести виправдувальний вирок.

Суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 вимоги ч.5 ст.74 КК України, оскільки злочин, передбачений ст.128 КК України, ОСОБА_2 вчинив 22.05.2013 року, вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.

Відповідно до ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, три роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

Цивільний потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 та цивільного відповідача ОСОБА_4 слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до представлених суду доказів, потерпілий ОСОБА_1 витратив кошти на придбання ліків в сумі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) гривень 26 копійок, що підтверджено чеками на придбання ліків.

Згідно із ч.1 ст.1197 ЦК України, розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров`я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до довідки про доходи №3 від 24.12.2013 року (т.1 а.п.121) нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за період квітень — травень складає 1927,56 грн. Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 є меншою п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а отже розмір втраченого заробітку (доходу) слід обчислювати, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 становить 80%. Тобто, втрачений середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого становить 4 872 грн. (1218 грн x 5 = 6090 грн; 6090 грн х 80%= 4872 грн) і ця сума підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_4 на користь потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Враховуючи те, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач став людиною з обмеженими можливостями, які виражаються у соціальній недостатності, внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров`я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги, суд вважає доцільним та справедливим, і таким, що відповідає інтересам позивача, який став інвалідом 2-ї групи, стягнути з ОСОБА_4 в користь позивача ОСОБА_1 суму відшкодування одноразово за три роки за період 22.05.2013 року до 21.05.2016 року в розмірі 175392,0 грн (4782грн*36 міс.=175392,0 грн.), а з 22.05.2016 року - у вигляді щомісячних платежів у розмірі 4 872 грн без обмеження їх конкретним періодом.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Від дій обвинуваченого потерпілий отримав тілесні ушкодження, зазнав фізичного болю, певних незручностей, порушено його нормальний спосіб життя, змушений був лікуватися, страх, переживання. Однак, розмір моральної шкоди, що вказаний потерпілим є завищений не відповідає шкоді, що спричинена та наслідкам, що настали. Тому до часткового задоволення підлягає позовна вимога потерпілого про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_4 в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «Setra 215 HD», д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «ПРОВІДНА». Однак, право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-2808цс15).

За таких обставин суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_13 та ОСОБА_4 про солідарне відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в частині вимог, пред`явлених до відповідача ОСОБА_4 (роботодавця ОСОБА_2 , що є власником джерела підвищеної небезпеки), а в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.

Щодо вимог потерпілого про стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу, то суд вважає, що в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, оскільки потерпілим суду не було надано жодних на те підтверджуючих оригіналів документів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.

На підставі ч.5 ст.74 КК України, звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання у виді обмеження волі на підставі ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання щодо ОСОБА_2 - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_4 на користь потерпілого – 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні втраченого середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого починаючи з 22.05.2016 року, 1 814 (одну тисячу вісімсот чотирнадцять) гривень 26 копійок витрат на лікування, 175 392 (сто сімдесят п`ять тисяч триста дев`яносто дві) гривні на відшкодування втраченого заробітку внаслідок зменшення професійної працездатності одноразово за три роки за період з 22.05.2013 до 21.05.2016 та 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Речовий доказ: автобус марки «Setra 215 HD», д.н.з. НОМЕР_1 , вважати повернутим власнику ОСОБА_4 .

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Наталія ДЕРКАЧ