
Справа № 172/734/21
Провадження № 1-кп/191/182/21
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Твердохліб А.В.,
при секретарі Яришевій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041420000078 від 14.07.2021 відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторони обвинувачення
- прокурора – Школярова О.В.
- обвинуваченого – ОСОБА_1
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , 11.07.2021 близько 12.00 години, проходячи повз територію домоволодіння ОСОБА_2 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , де в цей час у нього раптово виник корисливий умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням в інше приміщення. Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, через частково огороджену територію домоволодіння, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_2 , де скориставшись відсутністю власника та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, та в тому, що його дії носять таємний характер, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, та перебуваючи на території двору, виявив на ґрунті в розібраному стані холодильник, назву якого в ході досудового розслідування становити не виявилось можливим, та металеву покрівлю даху, у вигляді листів. Після чого ОСОБА_1 підійшов до вищевказаного холодильника та і металевих листів, та переконавшись в тому, що буде непомічений іншими особами, умисно, таємно, викрав холодильник, який непридатний для подальшого цільового використання та металеву покрівлю даху, у вигляді листів, які також непридатні для подальшого цільового використання. Однак, після цього ОСОБА_1 , перебуваючи на вищевказаній території, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, з проникненням в інше приміщення, підійшов до будівлі сараю, де скориставшись незачиненими на замок дверима, за допомогою сили рук відчинив вхідні двері до вищевказаної будівлі, яке являється іншим приміщенням. Після чого проник до сараю, звідки умисно, таємно, викрав розрізану навпіл металеву діжку, об`ємом 200л., яка також непридатна для подальшого цільового використання, а всього ОСОБА_1 викрав металобрухту на загальну вагу 70 кг, вартість яких оцінено як брухт чорних металів відповідно 6,50 грн. за 1 кг, а всього на загальну суму 455,00 грн. Потім ОСОБА_1 почергово викрадене виніс за територію двору та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на вищевказану суму.
Умисні, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що 11.07.2021 року він перебуваючи в с. Зоря Синельниківського району Дніпропетровської області, проник до свого сусіда у двір, за адресою: АДРЕСА_3 , де забрав холодильник і зайшов в сарай і забрав бочку. Шкоду відшкодував потерпілому, шкодує за свій вчинок.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має. Покарання просив призначити на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Суд, оцінивши показання ОСОБА_1 в сукупності з відомостями про предмет злочину і про обстановку його виявлення, прийшов до переконання в істинності встановлених вище обставин, визнаних обвинуваченим добровільно, значення змісту якого він правильно розуміє, що згідно зі ст. 18, ч. 2 ст. 95 КПК України виключає будь-які сумніви у свободі самовикриття.
Вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю. Він діяв з прямим умислом, з корисливих мотивів, таємно. Обвинувачений є суб`єктом цього злочину, оскільки є осудним та досяг відповідного віку. Кваліфікуючими ознаками пред`явленого в обвинуваченні злочину є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
В ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування збитку як обставини, що пом`якшують покарання за скоєне.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого: його соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, те, що він раніше не судимий, має тимчасові заробітки, позитивну характеристику за місцем проживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України але в мінімальному розмірі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків згідно ст.76 КК України.
Судові витрати вирішити на підставі ст. 124 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувалися
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не обирати.
Стягнути ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь судового експерта Зєлєніної Євгенії Володимирівни, р/р: 5168742212386969, витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз № 2473/21 від 14.07.2021 року в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя А. В. Твердохліб
Судове рішення № 101786610, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 10.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 172/734/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: