Рішення № 101785921, 09.12.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8868/21

(2-а/199/120/21)

РІШЕННЯ

іменем України

09.12.2021 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

за участю секретаря судового засідання Подварченко А.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Догонова Владислава Віталійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що постановою БАА №488184 інспектора УПП в Дніпропетровській області Догонова В.В. від 02.11.2021 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.: відповідно до постанови водій керував транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком у темну пору доби, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України. На переконання позивача постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з того, що відповідачем -2 не з`ясовані і не доведені обставини, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, позивача не було ознайомлено з фото-відео фіксацією скоєного правопорушення та не було роз`яснено прав та обов`язків.

Позивач зазначає, що перед тим, як сісти за кермо автомобіля Hyundai Accent р/н НОМЕР_1 та розпочати рух, 02.11.2021 близько 17 години 30 хвили він візуального оглянув його на можливі наявні несправності. Освітлення задніх номерів було справне та працювало. Він розпочав рух спочатку по другорядній дорозі, де є ями та вибоїни, що могло спричинити тимчасову несправність підсвітки заднього номерного знаку, так як авто не обладнане відповідним сповіщенням про таку несправність, він не міг знати про неї. Потім позивач виїхав на головну дорогу та рухався по вул. Метробудівська, яка в темну пору доби дуже гарно освітлюється. В районі будинку №4 патрульний автомобіль з №3411 зупинив його за нібито порушення правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом в темну пору доби з не освітленими заднім номерним знаком п.п 2.9 ПДР України.

Позивач, як законослухняний водій, зупинився та увімкнув аварійку. До автомобіля підійшов інспектор та розпочав вимагати у нього посвідчення водія і звинувачувати у порушенні ПДР. На початку розмови позивач повідомив, що якщо дійсно має місце непрацююча підсвітка номерів, він згоден виправити дане порушення, купивши відповідні засоби в найближчому автомагазині, однак, відповідач категорично відмовився, не надав позивачу докази правопорушення та продовжив вимагати у нього водійське посвідчення. Позивач попросив інспектора представитися та надати для ознайомлення службове посвідчення, як це передбачено чинним законодавством, однак таке прохання було проігноровано.

Дану ситуацію для об`єктивності, позивач намагався фільмувати на свій мобільний телефон САМСУНГ J7 білого кольору з чорним чохлом, однак, телефон вирвали у нього з рук та забрали його. Потім почали ламати двері його автомобіля та витягати позивача з нього. Після повернення мобільного телефону відео було вже відсутнє. Розуміючи агресивність таких дій, позивач добровільно вийшов з авто і повідомив, що він є адвокатом, проте, його не послухали та наділи на нього кайданки і доставили до відділення поліції № 3 в м. Дніпро, за адресою: м. Дніпро вул. Павлова 3/5. У відділенні поліції позивач сказав своє прізвище, ім`я та по батькові, вимагав зняти з нього кайданки та постійно заявляв інспекторам, що хоче також використати своє право на адвоката, з яким у нього укладена відповідна угода, однак, скористатися цим правом так і не зміг. Поки позивач перебував у кайданках, відповідач-2 склав оскаржувану мною постанову.

Також позивач зауважує на тому, що відповідачем постанову винесено без урахувань вимог ст.ст. 34, 35, 256. 278. 280 КУпАП, грубо порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст.279 КУпАП, йому не було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, ст.ст.55, 56, 59,63 Конституції України, не оголошено протокол про адміністративне правопорушення, не досліджено доказів і не надано можливості заявити жодних клопотань.

Позовна заява містить вимогу про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач не скористався правом брати участь у судових засіданнях; в окремо поданій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі не скористалися правом брати участь у судових засіданнях; у відзиві на позовну заяву відповідача-1 зазначив, що оскаржувана вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №4395 від 07.11.2015, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі, про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних, технічних, пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушення дорожнього п. 2.9. «в» Правил дорожнього руху України, за вчинення якого ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, щодо водія такого транспортного засобу, яким виявився позивач.

Як зазначається у відзиві, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України і є особами, незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. Звертається увага на те, що, зазначаючи про обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій або бездіяльності, позивач не врахував, що судова практика містить правову позицію про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. І ст. 77 КАС України). КАС України встановлює, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні, вимоги, позивач надає докази. Проте, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог та спростовували б правомірність оскаржуваної постанови. Обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. На переконання відповідача-1, не має жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови, тому просів в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Як встановлено судом на підставі відповідної постанови, постановою (серія БАА №488184 від 02.11.2021) на позивача було накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Згідно з оскаржуваною постановою, водій ОСОБА_1 02.11.2021 о 17:43 год. в м. Дніпро по вул. Метробудівська, 4, керував транспортним засобом Hyundai Accent р/н НОМЕР_1 в темну пору доби з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України (а.с.4).

Правовідносини виникли із дій суб`єкта владних повноважень по притягненню особи до адміністративної відповідальності за КУпАП.

Дослідив докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.9 (в) розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу;

?не відповідає вимогам стандартів;

?закріплений не в установленому для цього місці;

?закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

?неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як свідчать матеріли справи, фактично позивача притягнуто до відповідальності за те, що в нього не працювала освітлення номерного знаку в темну пору доби.

Для умов кваліфікації порушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП з урахуванням ст. 9 КУпАП, керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби може бути допущене як умисно так і з необережності.

Так, позивач рухався з непрацюючим освітленням номерного знаку в темну пору доби, однак, в присутності інспектора позивач намагався виправити вказаний недолік та пояснив, що перед початком руху технічний стан автомобіля ним був перевірений, а несправність могла непомітно для водія виникнути під час руху транспорту.

Судом також встановлено, що відповідач-2 не виконав свого процесуального обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, не надавши на виконання ч. 2 ст. 77 КАС відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

Крім того, судом встановлено, що у відповіді на адвокатський запит, адресований до УПП в Дніпропетровській області, зазначено, що на адвокатський запит за вих. 09/11/21-1 від 09.11.2021 була надіслана інформація листом від 15.11.2021 р. №55ваз/41/19/03-2021 та надані всі наявні в Управлінні відеозаписи стосовно подій, пов`язаних з громадянином ОСОБА_1 , які мали місце 02.11.2021 р.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

Наданий доказ не може вважатися належним (на зазначене звернув увагу Верховний Суд у своїй постанові від 24.01.2019 справа №428/2769/17, адміністративне провадження №К/9901/1667/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. У даному випадку для підтвердження порушення позивачем пункту 8.4 (г) Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до статті 251 КУпАП мав би надати, зокрема, належний відеозапис події тощо (на зазначене звернув увагу Верховний Суд у своїй постанові від 26.04.2018 справа №338/1/17, адміністративне провадження №К/9901/15804/18).

Згідно ст.ст. 7, 254, 258 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин, суд вважає факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, є недоведеним. Відтак, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат (судовий збір), то на підставі ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6-10, 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, 139, ч. 1 та ч. 4 ст. 189, п. 2 ч. 1 ст. 241, ст.ст. 242-246, 250, 251, 255, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Догонова Владислава Віталійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову взводу 2 роти 4 батальйону 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Догонова Владислава Віталійовича (49000, м. Дніпро, пл. Троїцька, 2-А) серії БАА №488184 від 02.11.2021 про накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646).

Повне судове рішення складене та підписане 09.12.2021 р.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї