Рішення № 101785229, 10.12.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3842/21

Провадження № 2/484/1523/21

Рішення

іменем України

10.12.2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.

секретаря судового засідання – Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю

без участі сторін

встановив

27.09.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, в якому просив визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вказаного позову зазначено, що вона постійно проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 . За даними МБТІ цей будинок належить радгоспу «Вільний», який свого часу існував на території Кінецьпільської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Дані про припинення цього підприємства та про правонаступництво в матеріалах архівів відсутні. Однак, підприємство фактично ліквідовано.

В цьому будинку вона проживає з 2005 року. До цього часу в ньому проживав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даних про її спадкоємців в неї немає. В будинку вона поселилась з дозволу сільської ради і проживає в ньому по цей день, опікується ним, утримує відповідним чином. Будинок вона не придбала, однак просто в ньому проживає та піклується про нього, оформила на себе договори на постачання електроенергії та води, сплачує податки за користування земельною ділянкою, доглядає за будинком, тобто виконує всі повноваження власника.

Вважає, що відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України набувачеві достатньо володіти чужим майном із дотриманням вимог, встановлених законом.

Вважає, що вона як особа яка добровільно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито і безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність) має право на даний житловий будинок відповідно до ст.. 344 ч. 1 Цивільного Кодексу України.

З огляду вищевикладене позивач звернувся до суду із даним позовом та просила його задовльнити.

В судове засідання позивач надала заяву про слухання справи у її відсутність, просила позов задовольнити.

Представник позивача адвокат Шаповал В.І. про слухання справи повідомлена, належним чином.

Представник відповідача до суду надав заяву про слухання справи у його відсутність, позов визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач стверджує, що з 2005 року проживає в будинку АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належить радгоспу «Вільний», який є ліквідованим підприємством. В будинку проживала ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, та їй також належить і присадибна земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Згідно довідки Кінецьпільської сільської ради Первомайського району вих№867 від 22.09.2020 року в будинку АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2 до дня її смерті проживав її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З дозволу сільської ради позивач почала проживати в будинку. З того часу позивач разом із сім`єю безперервно проживає у вищевказаному будинку.

З наведеного вбачається, що на момент вселення до будинку позивачу було достовірно відомо про те, що цей будинок їй не належить та було відомо кому саме він належить.

У аналогічній справі Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року, справа № 552/1354/18, виклав наступну, обов`язкову для застосування судами, правову позицію.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном..

Тобто, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі № 755/16913/16-ц.

Отже, з огляду на вищевикладений висновок Верховного суду у аналогічній справі, суд вважає, що доводи позивача про те, що вона більше 10 років безперервно володіє житловим будинком, до уваги прийняти не можна, оскільки ці дії позивача не свідчать про набуття нею права власності на нерухоме майно та не є підставою для набуття такого права.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю - відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя