Ухвала суду № 101784737, 10.12.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5584/21

Провадження № 2-з/314/38/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 року м.Вільнянськ

Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Капітонов Є.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Манзенко Тетяна Леонідівна - державний виконавець Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся позивач із заявою про забезпечення позову по цивільній справі.

В обґрунтування заяви посилається на те, що позивачем до суду подано позов до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Завалієв A.A. - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу, Манзенко Т.Л.- державний виконавець Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про захист прав споживача шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

17.12.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим A.A. вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача 865482 грн., який позивач вважає неправомірним, безпідставним та таким, що не підлягає виконанню.

В заяві про забезпечення позову просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису.

Суддя дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову приходить до наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У позовній заяві заявник посилається на те, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», якою встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Суддя не вбачає наявності підстав щодо звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні позову споживачем.

Разом із цим, зі змісту заяви вбачається, що заявником оскаржується виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом про стягнення заборгованості, яка виникла за договором, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, а отже у даному випадку положення ч. 3ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосуванню не підлягають.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Таким чином, дія ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову встановлюється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.

Отже розмір судового збору, який мав сплатити заявник при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову, становить 454 грн.

Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, у зв`язку з недодержанням заявником вимог ч. 6 ст. 151 ЦПК України при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову, суддя приходить до висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику в порядку ч.10 ст. 153 ЦПК України, роз`яснивши заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічною заявою після усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 353-355 ЦПК України суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Манзенко Тетяна Леонідівна - державний виконавець Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Є.М. Капітонов

10.12.2021