Рішення № 101784342, 07.12.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1100/2021

130/2708/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Барткової В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області в особі служби у справах дітей Жмеринської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом в якому просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме 27/50 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель в АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позицій позивача.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок позивач є власником 27/50 частини житлового будинку, загальною площею 106,9 кв. м, житловою площею 58,9 кв. м з відповідною часткою господарських будівель в АДРЕСА_1 . На даний час у належній позивачу частині будинку зареєстрована відповідач з малолітнім сином ОСОБА_3 , які ніколи в будинку не проживали.

Відповідач разом з сином та чоловіком проживають за іншою адресою в АДРЕСА_2 . На прохання позивача добровільно знятись з реєстрації з належної йому на праві спільної часткової власності частини будинку разом з сином відповідач відмовляється. Реєстрація відповідача з сином викликає у позивача труднощі щодо реалізації свого права власності, це не дозволяє йому оформити субсидію.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

30.09.2021 ухвалою судді відкрито провадження у справі.

Відповідачу ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за її фактичним місцем проживанням за адресою: АДРЕСА_2 .

Від відповідача на адресу суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.40).

Згідно з положеннями частини 7 та 8 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.

Відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів у відсутність відповідача та третьої особи.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд не вбачає.

Відповідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 являється одноособовим власником 27/50 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 , що стверджується копіями: свідоцтва про право власності; витягу про державну реєстрацію прав; витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.8-10).

Відповідно до копії довідки Управління містобудування та архітектури від 13.10.2014 вул. Литвиненко та АДРЕСА_1 (а.с.11).

Як вбачається з копій довідок про склад сім`ї та копії домової книги відповідач ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 зареєстровані, проте не проживають та ніколи не проживали у частині житлового будинку, що належить позивачу по АДРЕСА_1 (а.с.12-17).

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської міської ради Вінницької області від 12.08.2020 №2012/09-11/04 субсидія ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 не призначена з 01.05.2019, адже розмір субсидії має нульове значення (а.с.18).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають по АДРЕСА_2 без реєстрації, що підтверджено відповідною довідкою КП «Жмеринкакомунсервіс» від 30.10.2019 № 5614 (а.с.19).

Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони містять інформацію про предмет доказування.

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно частин 1, 2 і 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Як визначено частиною 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши наявні у справі докази у відповідності до статей 77, 78, 79, 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, які свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_3 не проживає в належній позивачу частині будинку, приходить до висновку, що право власника даного житла - позивача ОСОБА_1 порушене, тому відповідно до вимог ст. 391 ЦК України підлягає захисту, а відповідно позов задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на корить позивача слід стягнути сплачену позивачем суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 11-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , 1981 р.н., та малолітнього ОСОБА_3 , 2015 р.н. такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме 27/50 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне: АДРЕСА_2 ), Виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області (місцезнаходження: Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна,4, код ЄДРПОУ 34227893).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 10.12.2021