Рішення № 101783974, 20.09.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8594/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Кулай О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року до Подільського районного суду м. Києва надійшов означений адміністративний позов, в якому позивач просить скасувати постанову серії 1КІ № 0000026726 від 22.05.2021 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 680,00 грн., та відшкодування матеріальної шкоди.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 22.05.2021 головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом О.Ф. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фотозйомки, серії 1КІ № 0000026726, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що 22.05.2021 він не знайшов свій автомобіль та звернувся на лінію 102, де його повідомили, що автомобіль евакуювали, в подальшому звернувся до контактного центру міста Києва 15-51 в застосунку «Київ цифровий», отримав інформацію про евакуацію його авто та електронний документ «Доказова база по адміністративному правопорушенню». Оскільки без сплати коштів повертати автомобіль йому було відмовлено охороною спецмайданчика, на якому знаходилося його авто, був змушений через застосунок «Київ цифровий» сплатити 1929,40грн. Зазначає, що матеріали справи не містять обов`язкової фотозйомки (відеозапису) згідно зі статтею 265-4 КУпАП у місцях, де його транспортний засіб порушує пункт 15.10 ПДР («Стоянка забороняється: у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів»), та на фотоматеріалах інший транспортний засіб, який не має ніякого стосунку до його евакуйованого автомобіля. Позивач вважає, що зазначена постанова не відповідає чинному законодавству України та підлягає скасуванню, оскільки постанова складена з порушенням вимог КУпАП.

Ухвалою суду від 06.08.2021 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та призначено судове засідання.

Запропоновано відповідачу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позов, а також роз`яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В установлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

22.05.2021 головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування ДТІ виконавчого органу КМР (КМДА) Обертасом О.Ф. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фотозйомки, серії 1КІ № 0000026726, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Згідно з даними, що містяться у вказаній постанові, транспортний засіб залишений для стоянки таким чином, що створює перешкоду для руху пішоходів або інших транспортних засобів, чим порушені п. 15.10. д) ПДР та вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

У позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що докази вчинення правопорушення відсутні, відповідач протиправно склав оскаржувану постанову, оскільки докази підтверджуючі вчинення адміністративного правопорушення відсутні.

Причиною спору між сторонами стало, на думку позивача, незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ст. 265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та шостою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.

Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, зокрема, розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки.

При тимчасовому затриманні транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу має бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Аналогічної правової позиції дотримується також і Верховний Суд про що останнім вказується, зокрема, у постановах від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а, від 17.03.2020 у справі № 482/83/17.

Разом з тим, положеннями вказаної норми регламентовано, що Порядок тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до приписів п. 7 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 990 у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затримання транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з розділом 7 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 № 2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з маркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування.

Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису; розглядати справи про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено; складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень, накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису); розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач залишив транспортний засіб для стоянки таким чином, що створює перешкоду для руху пішоходів або інших транспортних засобів, чим порушені п. 15.10. д) ПДР.

Відповідно до п. 15.10. д) ПДР України стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

Разом з цим, суд зазначає, що згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з приписами ч.1 ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За таких обставин, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи копії фотофіксації відповідного автомобіля не є неналежним доказом порушення позивачем п.п.15.10 д) ПДР України, оскільки не містить інформації щодо предмету доказування, зокрема, з даних копій фотофіксації не вбачається, що автомобіль позивача розміщений так, що перешкоджає руху транспорту або пішоходів.

Недоведення відповідачем факту порушення позивачем п.п.15.10 д) ПДР України відповідно, свідчить про недоведення факту створення транспортним засобом позивача суттєвих перешкод дорожньому русі або загрози безпеці руху.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 122 КУпАП.

Крім того, суд зазначає, що положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Крім того, відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи Водночас, з огляду на те, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 3 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття оскаржуваної постанови у відповідача були відсутні.

З урахуванням недоведеності складу правопорушення в діях позивача суд вважає дану обставину достатньою для задоволення позову в цій частині.

У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, як встановлено судом, позивачем були понесені матеріальні витрати у розмірі 1929,40 грн.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01.12.1994 № 266/94-ВР право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.

Положеннями ст. 1 вказаного Закону регламентовано, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.

У наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) штрафи, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином (п. 3 ст. 3 ЗУ від 01.12.1994 № 266/94-ВР).

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України).

Отже, з огляду на вказані норми законодавства та встановлені обставини справи, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальних збитків є законними та обґрунтованими, а тому також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити.

Скасувати постанову серії 1КІ № 0000026726 від 22.05.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн та закрити провадження у справі.

Стягнути з Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації (м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 37405284) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2035,00 грн.

Стягнути з Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, 6, код ЄДРПОУ 37405284.

Суддя О. О. Ковбасюк