Ухвала суду № 101783604, 10.12.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6162/20

Провадження 1-кп/711/311/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого – судді: Михальченко Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бойко О.С.

прокурора - Пилипас Р.О.,

захисника - Козачини А.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання захисника Козачини Анни Меружанівни про закриття на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінального провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , в скоєнні злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 161 КК України, суд -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого в скоєнні злочину, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.161 КК України.

В ході судового розгляду провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Козачина А.М. звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.161 КК України на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України. Клопотання мотивує тим, що згідно обвинувального акту відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.161 КК України зазначено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало повідомлення першого заступника начальника Управління СБУ в Черкаській області Мовчана Р.В. від 11.02.2019 про причетність ОСОБА_1 до розпалювання релігійної ворожнечі (абз.2 арк.обв. акту 3). Після внесення відповідних відомостей до ЄРДР кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч.1 ст.161 КК України, що є злочином приватного обвинувачення. В подальшому, 05.02.2020 склад кримінального правопорушення перекваліфіковано на ч.2 ст.161, що є складом провадження публічного обвинувачення, а в подальшому 14.07.2020 кримінальне провадження знову отримало кваліфікацію приватного. Разом з тим, у обвинувальному акті зазначено про відсутність потерпілих від кримінального правопорушення, що також відповідає і відомостям, зазначеним у доданому до обвинувального акту Реєстрі. Однак, згідно тексту обвинувального акту та доданого реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що потерпілого у провадженні немає, він не подавав заяви про злочин і до початку та під час досудового розслідування та і на початку судового провадження не порушував питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності. Крім того, під час перекваліфікації діяння підозрюваного на злочин, за яким кримінальне провадження згідно зі ст.477 КПК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, прокурор або слідчий не з`ясовував з цього приводу думку потерпілого, склав відповідно повідомлення про підозру за відсутності письмової заяви потерпілого про вчинення щодо нього злочину приватного обвинувачення. Отже, на даний час встановлені обставини та процесуальні факти, що свідчать про відсутність заяви потерпілої особи щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, що здійснюється виключно у формі приватного обвинувачення. У цьому конкретному випадку відсутність заяви про злочин уподібнюється відмові потерпілої особи від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, тож: відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинений інкримінований йому у поза процесуальний порядок злочин; відсутні підстави вважати, що будь-кому із осіб завдана шкода, порушені права та/або інтереси; наявні підстави стверджувати про відсутність осіб, що мають процесуальне право на підтримання обвинувачення у справі приватного обвинувачення; є очевидним, що всі процесуальні дії в ході досудового розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину проведені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; отримані органом досудового розслідування докази не можуть бути покладені в основу будь-якого вироку. Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.284 КПК України - у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення, кримінальне провадження підлягає до закриття. Враховуючи викладене, просить суд кримінальне провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.161 КК України закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю заяви потерпілої про вчинене кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, що свідчить про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника та просив суд кримінальне провадження № 12019250000000044 відносно нього закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Прокурор Пилипас Р.О. в судовому засіданні проти задоволення клопотання захисника заперечив. Зазначив, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250000000044 на підставі повідомлення першого заступника начальника Управління СБУ в Черкаській області Мовчана Р.В. від 11.02.2019 про причетність ОСОБА_1 до розпалювання релігійної ворожнечі, внесено відомості та дії останнього кваліфіковано за ч.1 ст.161 КК України, що дійсно є злочином приватного обвинувачення. 05.02.2020 року дії ОСОБА_1 перекваліфіковано на ч.2 ст.15 ч.3 ст.161 КК України, склад якого відноситься до публічного обвинувачення. 14.07.2020 склад у кримінального правопорушення у кримінальному проваджені №12019250000000044 перекваліфіковано на ч.1 ст.161 КК України та ОСОБА_1 повідомлено про підозру. В рамках вказаного кримінального провадження заявника про кримінальне правопорушення допитаний в якості свідка та отримано всі необхідні докази, а тому формальне не зазначення його, як потерпілого не дає підстави для закриття кримінального провадження.

Заслухавши пояснення учасників провадження дослідивши письмові матеріали провадження, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, що до Придніпровського районного суду м.Черкас з Кропивницького апеляційного суду надійшло на розгляд кримінальне провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 року відносно ОСОБА_1 обвинуваченого в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.161 КК України.

Вивченням обвинувального акту встановлено, що 13.02.2019 заступником начальника відділу розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області Жилою О.М. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250000000044 за фактом умисних дій, спрямованих на розпалювання релігійної ворожнечі та образу почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 161 КК України.

Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало повідомлення першого заступника начальника Управління СБ України в Черкаській області Мовчана Р.В. від 11.02.2019 про причетність ОСОБА_1 до розпалювання релігійної ворожнечі.

05.02.2020 склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12019250000000044 від 13.02.2019 перекваліфіковано на ч.2 ст.15 ч.3 ст.161 КК України.

14.07.2020 склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12019250000000044 від 13.02.2019 перекваліфіковано на ч. 1 ст. 161 КК України.

14.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.161 КК України - умисних діях, спрямованих на розпалювання релігійної ворожнечі та образу почуттів громадян у зв`язку з їхніми релігійними переконаннями.

Відповідно до ч.1 ст.477 КПКП України - кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.477 КПК України - кримінальне провадження, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, здійснюється у формі приватного обвинувачення, а тому може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України - сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.26 КПК України - кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Зміст ч.1 ст.477 КПК України у системному зв`язку із ч.4 ст.26 і п.7 ч.1 ст.284 КПК України зводиться до того, що обов`язковою умовою здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого, як волевиявлення про притягнення винного до кримінальної відповідальності взагалі, а не за конкретною нормою КК України. Інтерес особи, котра зазнала шкоди, у застосуванні процедури кримінального судочинства стосується не юридичної кваліфікації протиправних дій, а самого факту вчинення цих дій щодо неї. Відповідне волевиявлення є свідченням того, що особа, котрій завдано шкоду, звертається до держави з метою захисту своїх порушених прав та законних інтересів шляхом кримінального переслідування винного, не вважаючи належними й достатніми інші способи досягнення цієї мети.

Так, на відміну від державного обвинувачення, ч.4 ст.26 і ст.477 КПК України передбачено, що єдиною законною підставою для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є заява потерпілого, проти прав, свобод та законних інтересів якого вчинено кримінальне правопорушення. Крім того, відповідно до ч.4 ст.26 та ч.4 ст.22 КПК України, важливою відмінністю участі потерпілого у кримінальному провадженні з приватною формою обвинувачення є те, що йому тут належить ще й право підтримувати обвинувачення або відмовитися від обвинувачення, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.

Зазначена позиція узгоджується із висловленою в Постанові Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 761/6142/15-к. У зазначеній Постанові Суд прийшов до висновку про те, що «якщо під час досудового розслідування у кримінальному провадженні у формі державного обвинувачення виникли підстави для складання повідомлення про підозру або про зміну раніше повідомленої підозри з перекваліфікацією діяння підозрюваного на злочин, за яким кримінальне провадження згідно зі ст.477 КПК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, то прокурор або слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний з`ясувати з цього приводу думку потерпілого і має право скласти відповідно повідомлення про підозру або нове повідомлення про змінену підозру лише за наявності письмової заяви потерпілого про вчинення щодо нього злочину приватного обвинувачення. При цьому відповідно до вимог ст.279 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу, у тому числі невідкладно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань дату та час повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

У разі відсутності зазначеної згоди потерпілого прокурор має винести постанову про закриття кримінального провадження за п.7 ч.1 ст.284 КПК України, як у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.»

Крім того, згідно Постанови Верховного суду від 31.10.2019 у справі № 721/352/18 « у випадку, якщо потерпілий не подавав заяви про злочин і до початку та під час судового провадження не порушував питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності або ж прямо і беззастережно відмовився від обвинувачення (за винятком кримінальних проваджень щодо злочинів, пов`язаних із домашнім насильством), то така позиція зумовлює припинення кримінального провадження шляхом його закриття на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПІК України після перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення»

Разом з цим, згідно Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к - з метою формування всебічних та якісних правозастосовчих орієнтирів і забезпечення єдності судової практики, пунктом 91 Постанови у висновках, щодо застосування норм права встановлено: «у разі, якщо потерпілий із заявою про кримінальне правопорушення не звертався і, будучи забезпеченим необхідними умовами для реалізації своїх процесуальних прав, не ставив у будь-який спосіб ні перед органами досудового розслідування (прокурором), ні перед судом питання про застосування щодо винного заходів кримінальної репресії або ж беззастережно відмовився від застосування таких заходів, суд, перекваліфіковуючи діяння на злочин приватного обвинувачення, керуючись ч. 7 ст. 284 КПК, зобов`язаний постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі пункту 7 частини першої цієї статті.

Зазначеними орієнтирами згідно п. 44 Постанови, варто керуватися як суду першої інстанції, так і апеляційному та касаційному судам з урахуванням установлених законом меж їх повноважень і особливостей процесу на кожній із відповідних стадій.

Так, відповідно до обвинувального акту стосовно ОСОБА_1 , останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.161 КК України.

Разом з тим, в обвинувальному акті зазначено про відсутність потерпілих від кримінального правопорушення, що також відповідає і відомостям, зазначеним у доданому до обвинувального акту Реєстрі.

Однак, згідно тексту обвинувального акту та доданого реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що потерпілого у провадженні немає, він не подавав заяви про злочин і до початку та під час досудового розслідування та і на початку судового провадження не порушував питання про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Крім того, під час перекваліфікації діяння підозрюваного на злочин, за яким кримінальне провадження згідно зі ст.477 КПК України може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, прокурор або слідчий не з`ясовував з цього приводу думку потерпілого склав відповідно повідомлення про підозру за відсутності письмової заяви потерпілого про вчинення щодо нього злочину приватного обвинувачення.

Отже, на даний час встановлені обставини та процесуальні факти, що свідчать про відсутність заяви потерпілої особи щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, що здійснюється виключно у формі приватного обвинувачення.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.284 КПК України - кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5-9 частини 1 статті 284 КПК України виявляються під час судового провадження суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.4-8, 10 частини 1 ст. 284 КПК України.

За таких обставин, Суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Козачини А.М., та кримінальне провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.161 КК України підлягає до закриття на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.284,314-316,376,477 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника Козачини Анни Меружанівни про закриття на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінального провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , в скоєнні злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 161 КК України – задовольнити.

Кримінальне провадження №12019250000000044 від 13.02.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , в скоєнні злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 161 КК України - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.

Процесуальні витрати понесені на проведення експертиз в сумі 37782 грн. покласти за рахунок держави.

Речові докази:

Системний блок комп`ютера Vigma, в який вмонтовано жорсткий диск Toshiba 97HR6PHBSX13 – 500 GB – повернути власнику після вступу ухвали в законну силу;

Ноутбук «Lenovo», флеш носій «GoodRAM» - 16 GB, флеш носій Data Traveler 1 GB, банківська картка VTB № НОМЕР_1 – повернути власнику після вступу ухвали в законну силу;

Лист начальника Центрального музею внутрішніх військ МВС Росії Кешишьян М.М. від 19.06.2001 року №31, копія 313 та 314 сторінок невідомої книги, в якій йдеться про рід на прізвище – ОСОБА_2 – залишити при матеріалах провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів, з дня оголошення повного тексту через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до вимог ч.2 ст.376 КПК України повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10 грудня 2021 року о 12 год.

Головуючий: Ю.В.Михальченко