Рішення № 10178236, 29.06.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.10           Справа № 19/56-10.

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.

при секретарі Щербак С.В.

за участю представників сторін:

позивача – Вінніков К.М. (довіреність б/н від 21.06.2010р.)

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №19/56-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підставки» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Кривенка Б.Г., м.Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підставське», с.Підставки Липоводолинського району Сумської області

про стягнення 46561 грн.,

встановив:

У червні 2010 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на його користь заборгованість за придбане майно в розмірі 46561 грн. Крім того, просить стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 465, 61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. ( а.с. 2-3).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Правами наданими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися.

Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис його уповноваженого представника на поштовому повідомленні (а.с.19).

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача та за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи позовної заяви, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено біржовий контракт №6 (а.с. 9), який за своєю правовою суттю є договором купівлі – продажу.

У відповідності до п. 1 зазначеного контракту продавець (позивач) продав, а покупець ( відповідач ) купив наступне майно: ремонтну майстерню (бригада №1), ремонтну майстерню (бригада №3 тракторна бригада №2), приміщення маслобойки, що знаходиться за адресою: Сумська область, Липоводолинський район, с.Підставки, вул..Радянська, 1.

Згідно п.2 вказаного контракту майно продавець продав покупцю за 46561 грн. Оплата здійснюється на протязі 10 днів з моменту підписання контракту.

Разом з тим, відповідач свої зобов’язання по оплаті придбаного ним майна не виконав та не оплатив його вартість.

Позивачем на адресу відповідача неодноразово було направлено претензії про сплату боргу (а.с.10,11,13,14,15,16).

У відповіді на претензію 25.11.2008р. відповідач наявність боргу в сумі 46561 грн. визнав, але зазначив, що сплатити його немає змоги у зв’язку з тяжким фінансовим становищем. (а.с.12).

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України .

У відповідності до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позовна заява позивача підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки вимоги позивача відповідають матеріалам справи та нормам діючого законодавства.

В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь витрати пов’язані із сплатою державного мита за подання позовної заяви в сумі 465, 61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язаних з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову – на відповідача;

- при відмові в позові – на позивача;

- при частковому задоволенні позову – на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита в сумі 465, 61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

          Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 32, 33, 34, 44, 49, 69, п. 1-1 статті 80, статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Підставки» в особі ліквідатора – арбітражного керуючого Кривенка Б.Г. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підставське» (Сумська область, Липоводолинський район, с.Підставки, вул. Радянська, 2, ід. код 34072214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підставки» (Сумська область, Липоводолинський район, с.Підставки, вул. Радянська, 7, ід. код 01332069) заборгованість за біржовим контрактом №6 від 02.04.2008р. в сумі 46561 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 465,61 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Повний текст рішення підписаний та проголошений у судовому засіданні 29.06.2010р.

Суддя (підпис) Н.О. Спиридонова

Суддя