Рішення № 101782054, 09.12.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7902/20

Провадження № 2/750/2434/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.

секретаря Лось А.Ю.,

за участі позивача, представника позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування, третя особа – Перша Чернігівська державна нотаріальна контора,

в с т а н о в и в:

09.09.2020 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи позов зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 . Батьки позивача перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.01.1968 року по 14.09.2006 року. За час перебування у шлюбі, останні в 1976 році вступили в члени ЖБК та отримали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , внески по якій в повному розмірі були сплачені в 1992 році. Право власності на дану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі реєстраційного посвідчення від 27.12.1991 року за реєстровим № 16202. Дана квартира була спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Проте, за час свого життя ОСОБА_5 частку в праві власності на вказану квартиру не виділяв. ОСОБА_6 на випадок своєї смерті залишила заповіт, відповідно до якого заповіла все своє майно донці ОСОБА_4 та онуці ОСОБА_7 . ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 звернулася до Першої Чернігівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, після померлої матері, на підставі чого було заведено спадкову справу, у якій міститься заява ОСОБА_7 про відмову від спадщини на користь матері ОСОБА_4 , проте свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 не видано. 02.07.2020 позивач звернувся до Першої Чернігівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_5 . Заяв від інших спадкоємців у даній спадковій справі не має. Також позивач зазначив, що на день смерті обох батьків був зареєстрований у вказаній квартирі, здійснював догляд за ними та сплачував комунальні послуги.

14.07.2020 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після померлого батька, у зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_5 не було виділено на своє ім`я Ѕ частка у праві спільної сумісної власності на дану квартиру, тому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач та його представник просили позов задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, оскільки право власності на спірну квартиру було зареєстровано на матір відповідачки ОСОБА_6 , яка склала заповіт на користь відповідачки, яка на даний час не отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, проте їй належить в цілому вказана квартира.

Представник Першої Чернігівської державної нотаріальної контори подала заяву про розгляд справи без її участі, при вирішенні справи поклалася на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Чернігові померла мати позивача - ОСОБА_6 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігові помер батько позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 11).

У померлих крім рідного сина - позивача у даній справі, є ще донька - рідна сестра позивача - ОСОБА_4 , інших дітей немає.

Батьки сторін перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.01.1968 року по 14.09.2006 року.

Під час перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у шлюбі, останні у 1976 році вступили у члени Житлово-будівельного кооперативу та отримали квартиру АДРЕСА_2 , за яку в повному обсязі було сплачено внески у 1992 році.

Право власності на дану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі реєстраційного посвідчення від 27.12.1991 року, запис у реєстровій книзі №145 за реєстровим №16202, копію якого надано Комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради.

Дана квартира була спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Проте, за життя ОСОБА_5 1/2 частку в праві спільної сумісної власності на вказану квартиру у відповідності до статей 60-63 Сімейного кодексу України не виділив.

ОСОБА_6 на випадок своєї смерті залишила заповіт, відповідно до якого заповіла своє майно доньці - ОСОБА_4 та онуці ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_4 звернулась до Першої Чернігівської державної нотаріальної контори у визначений законом строк з заявою про прийняття спадщини за заповітом, після померлої матері, на підставі чого було заведено спадкову справу, у якій міститься заява ОСОБА_7 про відмову від спадщини на користь матері - ОСОБА_4 , про те свідоцтва про право на спадщину за заповітом на даний час ОСОБА_4 не видано.

02.07.2020 року позивач звернувся до Першої Чернігівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, після померлого батька, на підставі чого було заведено спадкову справу №64/2020 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_5 . Заяв від інших спадкоємців у даній спадковій справі немає (а.с. 56-59).

Позивач у квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований з 14.12.1976 року та по даний час, постійно проживав за вказаною вище адресою разом зі своїми батьками, сплачував постійно комунальні платежі та здійснив поховання за свої кошти батька ОСОБА_5 , що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

Даний факт підтверджується довідками №2150 від 05.08.2020 року, №2151 від 05.08.2020 року виданих Об`єднанням житлово-будівельних кооперативів та № 621948 від 04.08.2020 року виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради.

14.07.2020 року державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори Підгайною О.І. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 689/02-31, відповідно до якої відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого батька, у зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_5 не було виділено на своє ім`я 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на дану квартиру.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала свідчення суду, що є сусідкою позивача, знає батьків позивача. Стосунки між матір`ю і сином були напружені. Сестру позивача особисто не знає, а батька знає. На момент смерті батька позивач проживав разом з ним. За батьком доглядав позивач. Щодо заборгованості по квартирі інформації не має. Матір позивача, на думку свідка, мала психічне захворювання. Особисто з батьком позивача свідок не спілкувалась. Ні алкогольної, ні наркотичної залежності позивач не має.

Свідок ОСОБА_9 показав, що знає родину позивача з 1985 року, періодично бував у них вдома. Матір позивача весь час проживала у Чернігові. Батько постійно змінював місце проживання у зв`язку з поганими відносинами з жінкою. Батько позивача неодноразово певний час проживав у свідка. Батько позивача переїздив до Криму на певний час, наміру проживати у Криму постійно не мав. Після повернення до міста Чернігова перебував у незадовільному стані здоров`я. Напередодні смерті у місті Чернігові проживав разом з сином тривалий час. Доглядав за батьком позивач. Матір позивача померла у лікарні. Поховали батька за кошти позивача. Позивача може охарактеризувати позитивно.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що відповідачка з батьком перебували у гарних стосунках. У червні 2018 року батько позивача повернувся з Криму. Під час проживання в Криму приїздив до міста Чернігова влітку на декілька місяців. Батьки мали намір залишити квартиру відповідачці, про це повідомляв свідку батько позивача, у той час коли проживав у свідка. Напередодні смерті батько проживав з позивачем, догляду не потребував. Востаннє бачився з батьком позивача під час поховання матері позивача.

Свідок ОСОБА_11 дала свідчення сулу, що батька позивача бачила за декілька місяців до смерті. Свідок також проживала в Криму, де вона разом з ОСОБА_5 проживала у ОСОБА_4 ..

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що знайомий з відповідачкою з 2014 року. З матір`ю не знайомий, бачився лише з батьком. Свідок проживав у Криму з 2014 по 2016 рік постійно. Батька позивача бачив у Криму у 2015 році. Щодо квартири свідок пояснив, що відповідачка мала намір отримати свідоцтво. Під час розмови батько позивача повідомив свідку про те, що мав намір залишити квартиру відповідачці, це було пов`язано зі зловживанням позивачем алкогольними напоями.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Приписами статтей 1216-1218 ЦК У країни визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно ст.ст. 1258 і 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У встановлений чинним законодавством строк позивач звернувся до Першої Чернігівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частина 3 ст. 1296 ЦК України передбачає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Глава 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 передбачено, що відповідно до пунктів:

Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком.

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

4.15. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на цю частку в спільному майні подружжя.

За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

Згідно статей 60-61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, оскільки відповідач не подавала заяви про прийняття спадщини після смерті батька, а позивач був зареєстрований у спірній квартирі на день смерті разом з батьком ОСОБА_5 та іншого волевиявлення останній не здійснив щодо розпорядження своєї частки у праві власності на квартиру, тому слід визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2226 грн. 25 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування, третя особа – Перша Чернігівська державна нотаріальна контора, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 2226 грн. 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 10.12.2021.

Суддя Л.В. Карапута