Вирок № 101781148, 09.12.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2599/17

Провадження № 1-кп/459/16/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Новосада М.Д.

з участю: секретаря судового засідання Канюки В.Р.

прокурора Іванова С.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Бордюка М.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді кримінальне провадження №12017140150001495 від 04.09.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Червонограда Львівської області, українця, громадянина України, з освітою вищою, працюючого бригадиром на АТ «Укрзалізниця», проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 04.09.2017 о 15 год. зателефонував в чергову частину Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області та повідомив, що у м.Соснівці Львівської області, у нього було викрадено його мобільний телефон марки «Ірhone». У зв`язку із цим на місце події було скеровано екіпаж сектору реагування патрульної поліції (далі СРПП) №4 у складі начальника СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 та поліцейського СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області рядового поліції ОСОБА_3 .. Прибувши на місце події екіпажем СРПП№4 був виявлений ОСОБА_1 . В ході спілкування з ним було встановлено, що в нього був телефон, про крадіжку якого він заявляв, факт крадіжки не підтвердився. Крім того виникла підозра, що він перебуває в громадському місці в стані алкогольного сп`яніння. Після цього начальник СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області запропонував ОСОБА_1 пройти в службовий автомобіль марки «Тойота пріус» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився по вул.Львівська, неподалік будинку №9 по вул.Галицька в м.Соснівці Львівської області, та добровільно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та подальшого складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.178 КУпАП.

ОСОБА_1 , усвідомлюючи настання негативних правових наслідків для себе за повідомлення поліції про крадіжку телефону, факт якого не підтвердився, скоєне ним адміністративне правопорушення, та з метою уникнення адміністративної відповідальності, 04.09.2017 року близько 17 години 20 хвилин, перебуваючи в службовому автомобілі працівників поліції, запропонував та передав працівникам поліції ОСОБА_2 ОСОБА_4 , які згідно з вимогами ст.2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" є працівниками правоохоронних органів, неправомірну вигоду в сумі 300 гривень.

ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Працівники поліції на пропозицію отримання неправомірної вигоди не погодились та наполягали на необхідності складення стосовно останнього матеріалів про адміністративні правопорушення. Про вказаний факт капітан поліції ОСОБА_2 повідомив в чергову частину Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області та викликав слідчо-оперативну групу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав. Вказав, що він працює бригадиром колії на залізниці. 04.09.2017 він у складі бригади працював біля станції Соснівка Львівської області. В цей день був дощ. О 14.00 год. вони з іншими працівниками прийшли у кімнату робочого персоналу. Коли він переодягався у чистий одяг, виявив відсутність мобільного телефону марки «Айфон». Він пішов на місце роботи його шукати. Коли повернувся, повідомив, що викликав поліцію. В поліцію він телефонував декілька разів. Потім виявилось, що телефон знайшовся. Коли приїхав наряд поліції, він підійшов до них. Перед тим вживав спиртне. Він повідомив їм, що телефон знайшовся. Вони запропонували йому сісти в службовий автомобіль на заднє сидіння. ОСОБА_5 повідомив, що так як був виклик в поліцію, то потрібно написати заяву про зникнення телефону. Він відмовився. В подальшому вони повідомили його про відповідальність за неправдивий виклик поліції, та за перебування у нетверезому стані в громадському місці. Він запропонував їм відшкодувати витрати на бензин та поклав на підлокітник 300 грн., які перед тим зняв у банкоматі. Останні стали знімати його на камеру та відмовились від грошей. Кошти він переклав на заднє сидіння, а коли поліцейські вийшли з автомобіля, забрав їх. Потім вони викликали слідчо-оперативну групу. Його доставили у відділ, де вилучили гроші. Умислу на надання неправомірної вигоди у нього не було.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненому підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_6 судовому засіданні пояснив, що він працював разом із обвинуваченим на залізниці. 04.09.2017 вони отримали наряд на рубку кущів на 29-30 км. дороги. Працювали приблизно до 15 год.. Почався дощ. Вони повернулись в кімнату обігріву (кладову) і там ОСОБА_1 помітив, що в нього пропав новий телефон. Стали його шукати. Останній зателефонував в поліцію з телефону іншого працівника і повідомив, що в нього викрали телефон. ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 пішли шукати телефон на місце, де вони працювали. А він, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 залишились шукати в кладовій. Пізніше знайшли телефон у куртці. О 16.45 год. вони пішли додому і бачили як приїхала поліція. ОСОБА_1 пішов до них сказати, що телефон знайшли.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні 28.10.2019 пояснив, що він працював начальником СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області. 04.09.2017 був на чергуванні і їм повідомили, що в м.Соснівка є заявник ОСОБА_1 , в якого викрали телефон за місцем праці. Вони поїхали на місце виклику. Він був за кермом, напарник ОСОБА_3 сидів збоку. ОСОБА_1 вийшов до них у нетверезому стані, повідомив, що знайшов телефон і не буде писати заяву та просив, щоб вони не реєстрували виклик. Вони йому повідомили про те, що за хибний виклик спеціальних служб є адміністративна відповідальність. Потім вони повідомили його, що мають намір скласти відносно нього постанову про адміністративне правопорушення. Після чого той став пропонувати їм неправомірну вигоду. Попросив під`їхати до банкомату. Повернувся та дістав гроші в сумі 300 грн. купюрами по 50 грн. і поклав на підлокітник, а потім залишив їх в автомобілі на задньому сидінні. Вони попереджали його, що той вчиняє протиправні дії. Його напарник фіксував усі події на телефон. Коли ОСОБА_1 виходив з автомобіля, то забрав гроші. Після цього вони повідомили в чергову частину Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області та викликали слідчо-оперативну групу. На місце події приїхав слідчий Кравець. ОСОБА_1 був доставлений у Червоноградський відділ поліції та Червоноградську лікарню.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні 28.10.2019 пояснив, що він працював поліцейським СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області. 04.09.2017 був на чергуванні разом із ОСОБА_2 .. Їм поступило повідомлення про крадіжку телефону в ОСОБА_1 .. Коли вони виїхали на місце виклику до них біля автовокзалу підійшов ОСОБА_1 , який був в стані алкогольного сп`яніння. Вони запропонували йому пройти в службовий автомобіль та написати заяву. ОСОБА_1 відмовився. Останній під час з`ясування обставин відлучався до банкомату. Коли повернувся, почав пропонувати їм гроші, щоб залагодити ситуацію. Він фіксував все за допомогою мобільного телефону. Він бачив, як обвинувачений витягнув із кишені гроші купюрами по 50 грн., клав їх на підлокітник. Вони відмовились від отримання цих коштів та ОСОБА_2 попередив його про наслідки за дачу неправомірно вигоди. Після цього обвинувачений залишив гроші на задньому сидінні. Вони вийшли з автомобіля та викликали слідчо-оперативну групу.

З пояснень свідка ОСОБА_12 встановлено, що вона працює черговим у відділі поліції. Точної дати не пригадує, на номер 102 поступило повідомлення від ОСОБА_1 про крадіжку телефону. Вона повідомила групу, в тому числі ОСОБА_3 про виклик. Пізніше був дзвінок від ОСОБА_3 про скеруванняи слідчо-оперативної групи з приводу пропозиції неправомірної вигоди в районі автостанції в м.Соснівці. В подальшому нею було складено рапорт про дану подію.

Із рапорту інспектора СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області від 04.09.2017 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, запропонував непомірну вигоду працівникам поліції за уникнення відповідальності по ст.178 КУпАП, у даного громадянина було вилучено гроші в сумі 347 грн. (а.с.192 т.1).

З проколу огляду місця події від 04.09.2017 та відеозапису до нього встановлено, що місцем події являється службовий автомобіль марки «Тойота Пріус» СРПП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, що знаходиться по вул.Львівській в м.Соснівка, Львівської області, в якому знаходився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.193-195 т.1).

З проколу огляду місця події від 04.09.2017 встановлено, що місцем події являється приміщення Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, де знаходився ОСОБА_1 , який надав для огляду мобільний телефон та барсетку, в якій знаходився гаманець, де були кошти в сумі 300 грн. в кількості 6 купюр по 50 грн. (а.с.196-197 т.1).

З постанови про приєднання предметів до кримінального провадження як речових доказів від 04.09.2017 встановлено, що балонову курточку чорного кольору належну ОСОБА_1 , барсетку чорного кольору, гаманець чорного кольору, в якому знаходяться шість купюр номіналом 50 гривень (ФД 2948699; УА 3103147; СИ 1043262; УЛ 6956259; УЛ 3592659; СТ 4543292 дві купюри номіналом 10 гривень (СЖ 6249400; ХЕ 1531897), чотири купюри номіналом 5 гривень (СД 6220989; ПА 8770870; УА 9837324; РД 8624944). дві купюри номіналом 2 гривні (ТЄ5230702; СЕ 6989929), п`ять купюри номіналом гривня (ТЄ7239355; СИ0719387; ТД0355898; УУ2777574; УД0242336), та картка ощадбанку видана на ім`я ОСОБА_1 із № НОМЕР_2 - визнано речовими доказами по кримінальному провадженні №12017140150001495 від 04 вересня 2017 року (а.с.198 т.1).

З рапортів начальника СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Стельмащука О.В. та поліцейського СРПП №4 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області рядового поліції Ремезовського Б.В. від 04.09.2017 встановлено, що при виїзді на місце події заявник ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння, від написання заяви та пояснень по факту його повідомлення про злочин відмовився. Його було попереджено про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, та про адміністративну відповідальність за ст.178 КУпАП за перебування в громадському місці у нетверезому стані. Після цього він почав пропонувати працівникам поліції грошову винагороду у розмірі 300 грн. за те, щоб його не притягували до адміністративної відповідальності, продемонстрував кошти та поклав їх на заднє сидіння службового автомобіля «Тойота пріус» д.н.з. НОМЕР_1 .Після цього його було повідомлено про те, що його дії незаконні та здійснено по даному факту повідомлення по телефону 102 у Червоноградський ВП (а.с.199, 200 т.1).

З протоколу огляду від 05.09.2017 та диску із записом встановлено, що було оглянуто цифровий носій - диск. При огляді даного диску виявлено чотири файли: 201709041507580006980m18; 201709041529400007020m18; 201709041556150007040m18; 201709041607070007060m18, на яких зафіксовано дзвінки на телефон 102 Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області чоловіка, який представився ОСОБА_1 , та повідомив, що у нього викрали мобільний телефон марки «Ірhоnе», та просив встановити місце знаходження його мобільного телефону за допомогою супутника та пропонував за це грошову винагороду, а також уточнював чи виїхали працівники поліції на виклик (а.с.207 т.1).

З протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 13.09.2017, та виписки по картковому рахунку встановлено, що 04.09.2017 ОСОБА_1 використав картку та знімав кошти з картки № НОМЕР_3 (а.с.209-212,213,214 т.1)

З постанови про приєднання предметів до кримінального провадження як речових доказів від 06.09.2017 встановлено, що добровільно наданий мобільний телефон марки «Леново S660» ІМЕІ № НОМЕР_4 , ІМЕІ № НОМЕР_5 визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженні (а.с.218 т.1).

З протоколів проведення слідчого експерименту від 08.09.2017, відеозаписів до них встановлено, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на місці події показали, яким чином відбувались події 04.09.2017 (а.с.219,220, 222,223 т.1).

З протоколу огляду від 06.09.2017 встановлено, що у присутності свідка ОСОБА_3 було оглянуто мобільний телефон «Леново S660» ІМЕІ № НОМЕР_4 , ІМЕІ № НОМЕР_5 , в ході чого виявлено та оглянуто 4 файли із відеозаписами подій 04.09.2017 (а.с.221 т.1).

З висновку експерта №6/479 від 22.09.2017 встановлено, що шість банкнот номіналом 50 гривень з серійними номерами ФД 2948694; УА 3103147; СИ 1043262; УЛ 6956259; УЛ 3592659; СТ 4543292, дві банкноти номіналом 10 гривень зразка 2004 року з серійними номерами СЖ 6249400; ХЕ 1531897, чотири банкноти номіналом 5 гривень з серійними номерами СД 6220989; ПА 8770870; УА 9837324; РД 8624944, дві банкноти номіналом 2 гривні з серійними номерами ТЄ5230702; СЕ 6989929, п`ять купюр номіналом 1 гривня з серійними номерами ТЄ7239355; СИ0719387; ТД0355898; УУ2777574; УД0242336 відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обороті, прийнятому НБУ (а.с.225-229 т.1).

Витрати по експертизі становлять 1483,05 грн. (а.с.241 т.1)

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 04.09.2017 встановлено, що ОСОБА_1 під час проведення огляду 04.09.2017 о 19.35 год. перебував у стані алкогольного спяніння (а.с.10 т.2).

З постанови серії АА №686725 про адміністративне правопорушення від 04.09.2017 встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. В зазначені постанові вказано, що ОСОБА_1 04.09.2017 близько 16.40 год., в АДРЕСА_2 перебував у п`яному вигляді, йшов хитався, неохайно одягнутий, чим принижував людську гідність і громадську мораль (а.с.11 т.2).

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 20.09.2018 у справі №459/2866/17 було визнано протиправними дії інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 (СРПП №4) Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 та начальника сектору реагування патрульної поліції №4 (СРПП №4) Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 по незаконному притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП, доставлені в приміщення Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, адміністративному затриманні, проведенні особистого огляду та огляду речей 04.09.2017 року. Постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 (СРПП №4) Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області Ремезовського Богдана Володимировича від 04.09.2017 року, серії АА №686725 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 178 КУпАП – скасовано.

Захисник обвинуваченого подав клопотання щодо дослідження обставин на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 визнання недопустимими доказів (а.с.28-30 т.2), де вказав наступне.

Відповідно до обвинувального акту в межах якого проводиться судовий розгляд у цій справі, обвинувачення ОСОБА_1 взагалі не висунуто, і за цим обвинувальним актом він лише підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в тексті обвинувального акту у формулюванні обвинувачення вказано словосполучення «Обґрунтовано підозрюється». Вважає, що назване свідчить про незаконність притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності

Суд не погоджується з даним твердженням сторони захисту. Так, даний обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення. Посилання в ньому на те, що ОСОБА_1 при формулюванні обвинувачення підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, не свідчить про перебування його в статусі підозрюваного, оскільки обвинувальний акт щодо нього був направлений до суду в порядку ст. 291 КПК України, а отже у відповідності до ч.2 ст. 42 КПК України ОСОБА_1 вважається обвинуваченим. Тому причин стверджувати про незаконність притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності з цих підстав немає.

Захисник обвинуваченого також вказав, що дії працівників поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 178 КУпАП, доставлені в приміщення Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, адміністративному затриманні, проведенні особистого огляду та огляду речей 04.09.2017 року визнані протиправними постановою суду від 20.09.2018. Наведене, на його думку, свідчить про те, що і діяння працівників поліції щодо повідомлення про пропозицію і надання їм неправомірної вигоди є надуманими, оскільки ОСОБА_1 відмовився компенсувати їм вартість бензину витраченого на поїздку з м. Червонограда в м. Соснівку на його виклик щодо пропажі телефону.

Однак з такими твердженнями сторони захисту суд також не погоджується, так як визнання постановою суду в адміністративному провадженні протиправності дій працівників поліції щодо притягнення до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.389 КК України, яким кваліфіковано інші дії обвинуваченого.

Крім того захисник обвинуваченого просить визнати недопустимим доказами по справі протокол огляду місця події від 04.09.2017, де зазначено місцем події Червоноградський ВП, однак там не відбулося жодної події. Вважає, що огляд місця події фактично був обшуком, який згідно приписів частини 2 статті 234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.

Зазначає, що з клопотанням про проведення такого обшуку прокурор або слідчий до слідчого судді не зверталися, тому отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.

Зазначений протокол огляду місця події суд критично оцінює як доказ у кримінальному провадженні, але такий не спростовує факту подій, що відбулась 04.09.2017 у приміщенні Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області, під час яких ОСОБА_1 добровільно надав для огляду мобільний телефон та барсетку, в якій знаходився гаманець, де були кошти в сумі 300 грн. в кількості 6 купюр по 50 грн..

Немає підстав стверджувати, що під виглядом огляду місця події було проведено обшук, оскільки у протоколі вказано, що ОСОБА_1 надав речі для огляду добровільно і доказів протилежного стороною захисту не надано. Крім того зазначені слідчі дії останнім не оскаржувались.

Також захисник просив визнати недопустимим протокол огляду від 06.09.2017 мобільного телефону ОСОБА_3 , на який він проводив відеофіксацію та відеозапис події того дня, оскільки така відеозйомка була проведена без попереднього дозволу суду (п.1 ч.2 ст. 87 КПК).

Однак, зазначений мобільний телефон є власністю та перебував у володінні ОСОБА_3 , який добровільно надав його для огляду, тому немає підстав вважати такий протокол огляду недопустимим доказом.

Крім того телефон працівник поліції використовував відкрито для фіксації події злочину і не здійснював ним фіксацію в розумінні застосування оперативно-розшукових заходів.

Як передбачено у ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий може проводити огляд речей. Лише огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи та потребує судового рішення.

Крім того, захисником було подано клопотання про визнання недопустимими речових доказів, зокрема грошових купюр в сумі 300 грн., які були оглянуті в судовому засіданні, покликаючись на те, що під час огляду було встановлено, що не всі з них відповідають номерним знакам, які зазначені в протоколі огляду місця події від 04.09.2017, в клопотанні слідчого та ухвалі про арешт майна від 06.09.2017, а саме купюри під №ФД 2948699 не виявлено взагалі. Як встановлено в протоколі огляду місця події від 04.09.2017 (а.с.196 т.1), який складено у формі рукописного тексту, у барсетці, яку надав обвинувачений, було виявлено грошові кошти, серед яких зазначена купюра номіналом 50 грн. ФД№2948694, що відповідає фактичним обставинам справи і з таким номером купуюра була оглянута в судовому засіданні. Зазначена купюра була надана експерту для дослідження, що підтверджується висновком експерта від 22.09.2017 №6/476. Тому, на думку суду, в даному випадку має місце описка, що не може тягнути за собою недопустимість зазначеного доказу вцілому.

Також обвинуваченим подано заяву, що мала місце провокація злочину щодо нього з боку працівників поліції. Поведінка працівників поліції в даному випадку була пасивною, так як ініціатором пропозиції про надання неправомірної вигоди був обвинувачений, який запропонував залагодити питання наданням коштів на бензин. Після чого працівник поліції попередили його про неправомірність його дій та стали фіксувати дії останнього. Тому безпідставним є твердження сторони захисту, що в даному випадку була провокація злочину з боку працівників поліції, оскільки, на думку суду, в їх діях відсутні ознаки підбурювання обвинуваченого до вчинення злочину.

Крім того стороною захисту подано клопотання про визнання всіх доказів, зібраних по даному кримінальному провадженні недопустимими з огляду на те, що відповідно до витягу з ЄРДР досудове розслідування здійснювалось слідчими Кравець Р.В. та Стрембіцьким О.М.. В матеріалах кримінального провадження відсутня постанова керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого, групи слідчих. Така позиція підтверджується висновком об`єднаної палати ККС ВС в постанові від 04.10.2021 №724/86/20.

Проте з даним твердженням сторони захисту суд не може погодитись. Як встановлено в судовому засіданні, в матеріалах справи є письмове доручення від 04.07.2017 т.в.о. начальника слідчого відділення Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Лінинського Р. про проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженні слідчим Кравець Р.В.. У ст.110 КПК України зазначено, що рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови. Однак, за змістом п.8,17 ч.1 ст.3 КПК України керівник органу досудового розслідування і слідчий є самостійними суб`єктами, повноваження яких визначені в окремих ст.39 та ст.40 КПК України.

Положення ст.110 КПК України не містять імперативних приписів про те, що керівник органу досудового розслідування приймає своє рішення у формі постанов. Повноваження керівника органу досудового розслідування визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування у формі письмового доручення, яке містить ті самі реквізити, що й постанова, зокрема: посада особи керівника органу досудового розслідування, час і місце складання доручення, підстави для його внесення (ст.39,214 КПК України), номер кримінального провадження, внесений в ЄРДР, попередню правову кваліфікацію та вказівки щодо проведення розслідування, не суперечить вимогам ст.39 КПК країни і є достатнім документом для наділення такого слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування конкретному кримінальному провадженні. На думку суду, прийняття рішення саме у такій письмовій формі не свідчить, що досудове розслідування здійснювалось неуповноваженою особою і отримані всі докази під час такого розслідування є недопустимими з цих підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, усі слідчі дії були вчинені слідчим Кравець Р.В., а не групою слідчих.

У Постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.10.2021 касаційний суд висловив аналогічне твердження щодо належності оформлення процесуальних рішень. Зокрема, об`єднана палата в контексті застосування приписів ст. 110 КПК виходить з того, що зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації з огляду на приписи зазначеної статті кримінального процесуального закону. Також, Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 02.06.2020 у справі № 229/3178/15-к зауважила, що повноваження керівника органу досудового розслідування визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, у формі «доручення» не суперечить вимогам ст. 39 КПК, у зв`язку із чим не визнано істотним порушенням вимог процесуального закону визначення керівником органу досудового розслідування слідчого на підставі процесуального документа - доручення. На необхідність врахування обставин конкретної справи при застосуванні висновків касаційного суду наголошує об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 10.06.2021 по справі № 663/267/19, де вказує, що правові висновки об`єднаної палати, з огляду на їх правову природу, є актами індивідуального правозастосування в кожному конкретному кримінальному провадженні, що конкретизують способи застосування законодавчих норм. При цьому забезпечення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, яка втілюється з додержанням загальних засад кримінального провадження, встановлених у ст. 7 КПК, шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах. Таким чином безумовне та категоричне застосування висновків суду об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, без врахування контексту та обставин справи, що була її (об`єднаної палати) предметом розгляду, а також фактичних обставин та процесуальних рішень прийнятих у конкретному кримінальному провадженні, що є предметом розгляду у іншій справі, є безпідставним та таким, що суперечить нормам Кримінального процесуального законодавства України.

Тому суд визнає дані докази допустимими і належними, так як судом встановлено, що такі отримані належним суб`єктом отримання доказів, із законного процесуального джерела доказів, у належному процесуальному порядку отримання доказів, із належною фіксацією ходу і результатів слідчих дій відповідно до вимог ст. 86 КПК України. Вказані стороною захисту обставини не є суттєвими порушеннями, та не тягнуть за собою очевидної їх недопустимості.

Крім того, захисник посилається на невірну кваліфікацію діянь обвинуваченого. Зокрема, що обвинуваченому інкриміновано здійснення пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду та наданні неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Вважає, що пропозиція чи обіцянка надати службовій особі неправомірну вигоду та надання такої вигоди, згідно з диспозицією норми ч.1 ст.369 КК України є різними діяннями, за які наступає кримінальна відповідальність. Закон не допускає водночас з метою кваліфікації діянь особи пропозиції чи обіцянки надати службовій особі неправомірну вигоду та надання такої вигоди, у зв`язку з чим ці дві групи діянь особи в диспозиції ч.1 ст.369 КК виділені окремо.

ОСОБА_1 ставиться у вину як «пропозиція» службовій особі надати там неправомірну вигоду, так і «надання» такої неправомірної вигоди, чого по суті не може бути, позаяк, з урахуванням викладеного вище, одне виключає друге.

Однак, диспозицією ч.1 ст.389 КК України передбачено, що об`єктивну сторону кримінального правопорушення становлять наступні діяння: пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Отже, як пропозиція, так і надання неправомірної вигоди утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.389 КК країни, тому такі дії окремої кваліфікації не потребують.

Суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.369 КК України як закінченого злочину, оскільки злочин, передбачений цією статтею, є закінченим з моменту, коли винний запропонував чи пообіцяв надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію, або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди. Якщо службова особа відмовилася прийняти запропоновані, обіцяні чи надані їй гроші, цінності, послуги або з якихось причин не отримала неправомірну вигоду, дії того, хто намагався її надати, належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину. Наведене також відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у справі №753/21723/16-к від 20.05.2020

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 попросив вирішити питання, за що поклав на сидіння патрульного автомобіля «Тойота Пріус» 300 гривень.

Однак працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від отримання зазначеної неправомірної вигоди або її частини, повідомивши ОСОБА_1 , що він вчиняв кримінальне правопорушення, надавши неправомірну вигоду службовій особі.

Тобто службова особа відмовилася прийняти запропоновані гроші. За таких обставин дії ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України як закінчений замах на вчинення указаного злочину.

Пояснення обвинуваченого щодо його невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суд оцінив критично, як такі що подані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Дані пояснення повністю спростовуються показами допитаних свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та іншими вище вказаними письмовими доказами, які підтверджують подію злочину. Факти, встановлені на підставі цих доказів, поза розумним сумнівом доводять версію обвинувачення. Відсутні докази та обставини для розумного пояснення іншої версії інкримінованої події.

Положеннями ст.94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Вина обвинуваченого в тому, що він вчинив закінчений замах на пропозицію службовій особі надати їй неправомірну вигоду та надання неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.369 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину.

Обстави, які б пом`якшували и покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставино, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим суд враховує і особу обвинуваченого, що є людиною середнього віку, вперше судиться, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває,.

Згідно із ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності суд дійшов до висновку ,що виправлення обвинуваченого та попередження учинення нових злочинів можливе при застосуванні до обвинуваченого покарання у виді штрафу.

Керуючись ст..ст.373,374,376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 1483,05 грн. витрат на експертизу.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, що є письмовими документами та цифровими дисками, відповідно до ст.100 КПК України – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Після набрання вироком законної сили арешти, накладені на речові докази, скасувати, балонову куртку, гаманець з коштами в сумі 47 грн. та банківську картку «Ощадбанк» - повернути ОСОБА_1 .. Вилучені грошові кошти у розмірі 300 грн. конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: М. Д. Новосад