
Справа № 463/9551/21
Провадження № 2/463/1642/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,
за участю секретаря судового засідання Фурик Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №242144 виданого 27.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованість за кредитним договором №1589654 від 29.01.2021 на загальну суму боргу 20 304,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.08.2021 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коханевич Р.Ю. на підставі виконавчого напису №242144 виданий 27.06.2021 було відкрито виконавче провадження №66519812. Про дане провадження позивач дізнався із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Вважає виконавчий напис №242144 виданий 27.06.2021 незаконним та таким, що не підлягає до виконання, з тих підстав, що обов`язковою умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника. Так останній вчинений на непосвідченому нотаріальному договорі, що свідчить про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства України, а тому просить позов задоволити.
Крім того, разом і з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову. Ухвалою судді від 26 серпня 2021 року заяву про забезпечення позову було задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №242144 виданого 27.06.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованість за кредитним договром №1589654 від 29.01.2021 на загальну суму боргу 20 304,64 грн., до вирішення спору по суті.
Ухвалою судді від 30 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 скерував заяву від 05.11.2021 в порядку ст.206 ЦПК України про визнання позовних вимог, крім того враховуючи положення ст.142 ЦПК України просить стягнути з відповідача на користь позивача 454 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви та 227 грн за подання заяви про забезпечення позову, інші 50 відсотків судового збору повертаються позивачу з державного бюджету).
Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду належним чином були повідомлені, причини не явки не повідомили, клопотання про відкладення не подавали.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 49 ЦПК України передбачено процесуальні права та обов`язки сторін, зокрема позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
Із змісту ч. 4 ст. ст. 206 ЦПК України випливає, що у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову, лише за наявності для того законних підстав.
Судом встановлено, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коханевич Р.Ю. на підставі виконавчого напису №242144 виданий 27.06.2021 було відкрито виконавче провадження №66519812 (а.с.8).
Отже, як вбачається з вище зазначеної постанови державного виконавця, приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис №242144 від 27.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованість за кредитним договором №1589654 від 29.01.2021 на загальну суму боргу 20 304,64 грн.
Крім того, відповідно до оскаржуваного виконавчого напису №242144 від 27.06.2021, вбачається що з позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором №1589654 від 29.01.2021.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року № 310/9293/15.
В позовній заяві позивач зазначив, що не погоджується із сумою боргу та така не є безспірною. Відповідачем позовні вимоги не заперечуються.
Аналізуючи сукупність зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що вчинення спірного виконавчого напису відбулось з порушенням вимоги закону про безспірність заборгованості.
Отже, суд вважає, що вчинення виконавчого напису №242144 виданого 27.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованість за кредитним договором №1589654 від 29.01.2021 на загальну суму боргу 20 304,64 грн., суперечить положенням ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, задовольняючи позов, та враховуючи визнання позовних вимог відповідачем, у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, в розмірі 681 грн., решта сплаченого судового збору підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 268, 280-283, 289 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд -
у х в а л и в:
позов задоволити.
Визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений №242144 виданого 27.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» заборгованість за кредитним договором №1589654 від 29.01.2021 на загальну суму боргу 20 304,64 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 681 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні).
Повернути ОСОБА_1 681, 00 грн (шістсот вісімдесят одну гривню) судового збору, сплаченого 20.08.2021р., відповідно до квитанції №65588 та квитанції №65612, отримувач - ГУК Львів/Личаківський р-н/22030101, ЄДРПОУ 38008294.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано - 01 грудня 2021 року.
Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. М. Стельмаха, буд.9а, офіс 203, ЄДРПОУ 35017877;
Третя особа: приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: Харківська обл., м. Харків, 61003, майдан Героїв Небесної Сотні, 7, (057) 756-25-67.
Третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: м. Львів, вул. Котярська, 6.
Суддя Г.Б. Жовнір
Судове рішення № 101781022, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 01.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 463/9551/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: