Рішення № 101780429, 02.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13519/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали адміністративного позову адвоката Овсепян К.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Овсепян К.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 10.09.2021р., о 17 годині 36 хвилині, на 805 кілометрі автодороги М06, інспектором третьої готи батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Чікало М.Г., відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4754390. відповідно до якої 10.09.2021 о 17:31 год. на автодорозі М06 ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався в населеному пункті с. Барвінок, зі швидкістю 123 км на годину (швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 008374), чим перевищив встановлену швидкість руху на 73 км, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Згідно постанови, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з сумі 1700 грн. за ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З вказаною постановою позивач не погоджується, вважає, що така винесена з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та з порушенням процедури використання лазерного вимірювача швидкості TruCam. Крім цього адвокат зазначає, що спірна постанова не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Зокрема у постанові не зазначено номер знімку (відеозапису), який став підставою і на основі якого була доведена вина ОСОБА_1 . Також зазначає, що позивачу не було надано реальної можливості надати письмові пояснення.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд скасувати постанову серії ЕАО №4754390 від 10.09.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП України та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., а провадження по справі закрити.

Представником відповідача - Департаментом патрульної поліції надано суду відзив на адміністративний позов, у якому відповідач заперечив проти задоволення позов, посилаючись на те, що працівниками поліції було проведено розгляд справи на місці правопорушення об"єктивно та законно, оцінено усні пояснення позивача.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак його представник – адвокат Овсепян К.А. надала заяву, в якій остання просить суд розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься відзив на адміністративний позов представника ДПП, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 10.09.2021р. о 17 годині 36 хвилині, на 805 кілометрі автодороги М06, інспектором третьої роти батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Чікало М.Г. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4754390. відповідно до якої 10.09.2021 о 17:31 год. на автодорозі М06 ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем AUDI А6, державний номерний знак НОМЕР_1 , та рухався в населеному пункті с. Барвінок, зі швидкістю 123 км на годину (швидкість вимірювалась приладом TruCam ТС 008374), чим перевищив встановлену швидкість руху на 73 км, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Згідно постанови, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з сумі 1700 грн. за ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Згідно до п. 12.4. Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано суду фотознімки із зазначенням на них місця, дати та часу здійснення фотофіксації правопорушення, які відповідають інформації, наведеній в постанові, з яких вбачається, що автомобіль Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 804 км. автодороги М06 «Київ-Чоп» рухався зі швидкістю 123 км/год., що перевищує встановлені обмеження руху транспортних засобів на 73 км/год. та є порушенням пункту 12.4,12.9.(б) Правил дорожнього руху.

Вчинення адміністративного правопорушення було зафіксоване технічним засобом «TruCam ТС 008374», який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги».

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UA.TR.001 241/18 REV.0 та дійсний до 26.12.2028 року. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТгиСАМ», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 22/3/В/21/376-18.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за наявності, передбачених законом підстав та відповідних доказів, що ним не спростовано під час розгляду справи, у зв`язку із чим в задоволенні позову, слід відмовити.

На підставі вищесказаного та Керуючись ст. 72-77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову адвоката Овсепян К.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в Закарпатській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст.286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.12.2021 року.

Суддя В.М. Малюк