Рішення № 10178037, 29.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.10                                                                                 Справа № 4/157

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства «Науково- виробниче акціонерне товариство

«ВНДІкомпресормаш», м.Суми

до Державного підприємства “Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області

про стягнення 50000 грн. 00 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

секретар судового засідання: Гаврілова І.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Гадяцький В.Є., довіреність № б/н від 14.05.2010.

від відповідача –Слесарева-Сомова Я.В., довіреність № 14-4/13д від 11.01.2008.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 50000 грн. 00 коп., відповідно до договору поставки від 17.07.2008 № 1340/2-08/1073.

Позивач позовні вимоги по справі підтримав.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 19.04.2010 № 01/1282, позов визнав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

ВСТАНОВИВ

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору поставки від 17.07.2008 № 1340/2-08/1073 (надалі - Договір) та Специфікації в редакції додаткової угоди № 2 до договору, позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 231000,00грн., що підтверджується видатковій накладної № ГП-0133 від 18.06.2009 та довіреністю № 1143 від 23.06.2009, які залучені до матеріалів справи (а.с. 13).

Відповідач отриманий товар оплатив частково, у зв’язку з цим за ним перед позивачем склалась заборгованість за поставлений товар у сумі 50000,00 грн.

Сторонами станом на 18.06.2009 року складено акт звірення взаємних розрахунків, відповідно до якого сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 50000,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 01.03.2010 № 04/09-2349 про сплату заборгованості в сумі 50000,00 грн., відповідач відповіддю вимоги претензії визнав, але оплату за поставлений товар не провів (а.с.14-15).

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 50000 грн. 00 коп., відповідно до договору поставки від 17.07.2008 № 1340/2-08/1073.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлений факт порушення відповідачем зобов’язання за договором поставки від 17.07.2008 № 1340/2-08/1073, по сплаті вартості поставленого товару на загальну суму 50000,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.

У судовому засіданні 29.06.2010 за згодою представників судового процесу були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.           

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме витрати по сплаті державне мито у сумі 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Свердловантрацит», м.Свердловськ Луганської області, вул.Енгельса,1 код ЄДРПОУ 32355669 на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш», м.Суми, пр. Курський,6, код ЄДРПОУ 00220434 заборгованість за поставлений товар у сумі 50000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державне мито у сумі 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., наказ видати після набранням рішення законної сили.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –01.07.2010 року

Суддя                                                                                           Г.М.Батюк