Ухвала суду № 101779783, 01.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/10846/20

Провадження №1-кп/523/768/21

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

01 грудня 2021 року

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Шурупова В.В.

за участю: секретаря судового засідання – Смокіної Н.І.

прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси – Горячева Ю.Ю.

захисника – Сокол Т.В.

обвинуваченого (підсудного) – ОСОБА_1 ,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднаного кримінального провадження №№12020160490001968, 12020160490002708, 12021162490000587, внесеному до ЄРДР 16.06.2020, 24.09.2020 року, 24.04.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, українця за національністю, з неповною середньою освітою, офіційно неодруженого та непрацевлаштованого, зареєстрованого та до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого, у тому числі востаннє:

-04.03.2020 року Суворовським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Суворовського районного суду м.Одеси знаходяться означені матеріали об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та останньою за часом ухвалою суду від 04.10.2021 року до вказаного підсудного продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до 02.12.2021 року.

В межах судового розгляду прокурор Новицький А.М. в порядку ст.331 КПК України звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_1 , із одночасним визначенням розміру застави у 20 прожиткових мінімумів, мотивуючи його тим, що судовий розгляд ще не завершений, строк тримання підсудного під вартою спливає, а ризики, які існували в ході досудового розслідування й передбачені ст.177 КПК України (зокрема, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення), не відпали.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора Горячева Ю.Ю. на підтримку внесеного прокурором Новицьким А.М. клопотання, вислухавши заперечення захисника Сокол Т.В. та підсудного ОСОБА_1 , дослідивши матеріали об`єднаного кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підсудного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 5 ч.2 ст.183 цього ж Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

За обвинувальним актом, ОСОБА_1 висунуте обвинувачення у скоєнні нетяжких і тяжкого злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинених повторно та одне з яких за попередньою змовою групою осіб; відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, за сукупністю яких визначена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до шести років.

Як слідує з обвинувального акту та встановлено під час судового провадження, незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 забезпечений місцем реєстрації і проживання в м.Одесі, але останній офіційно непрацевлаштований і неодружений, обвинувачується у вчиненні трьох епізодів нетяжких і одного епізоду тяжкого злочинів, а також є раніше неодноразово судимою особою за вчинення аналогічних кримінально-противоправних діянь корисливої спрямованості та інкриміновані йому діяння мали місце в період іспитового строку за останнім вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 04.03.2020 року.

Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини підсудного ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до шести років, свідчать про недостатню міцність соціальних зв`язків підсудного в місці його проживання та частково підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також об`єктивно доводять існування ризиків можливого ухилення підсудного від суду й вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов`язків та запобігти означеним ризикам.

Оцінюючи ж доводи захисника Сокол Т.В. та підсудного ОСОБА_1 щодо зміни останньому запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає їх необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованими вказаному підсудному кримінальними правопорушеннями, чисельністю і тяжкістю висунутого йому обвинувачення та їх наслідками, а доводи захисника не містять переконливих підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу до підсудного, що обумовить гарантії його явки до суду та належну процесуальну поведінку.

З урахуванням викладеного та зважаючи на особисті дані підсудного ОСОБА_1 , який є раніше неодноразово судимою особою та інкриміновані йому діяння мали місце протягом нетривалого часу з моменту ухвалення останнього вироку суду від 04.03.2020 року, суд вважає, що у даному випадку суспільний інтерес, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом права до поваги зазначеної особи на його свободу.

Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованих підсудному ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, зважаючи на характеризуючі його особу дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до означеного підсудного не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора Новицького А.М. підлягає задоволенню.

Втім, виходячи з того, що за ухвалою від 04.10.2021 року, при застосуванні до підсудного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якості альтернативного запобіжного заходу, судом визначено розмір застави у відповідному розмірі, встановленому ч.5 ст.182 КПК України, а тому, в разі внесення підсудним або заставодавцем визначеного у вказаній ухвалі розміру застави, внаслідок чого підсудний має бути звільненим з-під варти, на останнього мають бути покладені відповідні обов`язки за ч.7 ст.42, ч.5 ст.194 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.22, 26, 171, 177-178, 182-183, 194, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси Новицького А.М. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, – задовольнити.

Продовжити на час подальшого судового розгляду застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 29 січня 2022 року.

У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду від 04.10.2021 року (сорок п`ять тисяч чотириста гривень), покласти на підсудного ОСОБА_1 наступні обов`язки: повідомити суд про своє місце проживання та прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Додатково роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що згідно зі ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, з метою забезпечення виконання підсудним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків, а застава може бути внесена як самим підсудним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), після чого підсудний звільняється з-під варти.

В силу ч.ч.8, 10 ст.182 КПК України, також роз`яснити підсудному ОСОБА_1 , що у випадку звільнення з-під варти під заставу та якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підсудного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ст.194 цього Кодексу.

Строк дії ухвали закінчується 29.01.2022 року.

Копії ухвали направити для виконання начальникові ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та надати для відома іншим заінтересованим особам.

На підставі ч.2 ст.392 КПК України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Головуючий – суддя: В.В.Шурупов