Ухвала суду № 101779157, 10.12.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4586/14-ц

УХВАЛА

"10" грудня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М. при секретарі судового засідання – Пащенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив

рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.11.2014 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” стягнуто заборгованість за кредитним договором №004-14557-100413 від 10 квітня 2013 року, яка виникла станом на 16 липня 2014 року в сумі 68373 гривень 32 копійок, в тому числі заборгованість за кредитом 40832,61 грн., прострочене тіло кредиту 9141,65 грн., заборгованість за відсотками 18399,06 грн., заборгованість за комісіями 0,00 грн., а також судовий збір в розмірі 683,73 грн.. Рішення набрало законної сили.

19 листопада 2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що 20.02.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» було укладено Договір №249/К про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» своє право вимоги за кредитним договором №004-14557-100413 від 10.04.2013 року.

В судове засіданні представник заявника не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд заяви у їх відсутності та просив заяву задовольнити.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин про час та місце розгляду даної заяви був повідомлений належним чином.

Неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12.11.2014 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” стягнуто заборгованість за кредитним договором №004-14557-100413 від 10 квітня 2013 року, яка виникла станом на 16 липня 2014 року в сумі 68373 гривень 32 копійок, в тому числі заборгованість за кредитом 40832,61 грн., прострочене тіло кредиту 9141,65 грн., заборгованість за відсотками 18399,06 грн., заборгованість за комісіями 0,00 грн., а також судовий збір в розмірі 683,73 грн.. Рішення набрало законної сили.

Згідно договору №249/К від 20.02.2018 року про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відступив на користь ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» своє право вимоги за кредитним договором №004-14557-100413 від 10.04.2013 року.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №905/1976/16).

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження» (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10).

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення ст. 512 ЦК України, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 442 ЦПК України, суд

постановив

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області у справі №473/4586/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №004-14557-100413 від 10.04.2013 року, на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»(код ЄДР 38750239 04112 м. Київ вул.. Авіаконструктора І. Сікорського,8).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: М.М. Ротар