Рішення № 101778088, 29.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9163/20

Провадження № 2/201/719/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2020р. АТ КБ “ПриватБанк” звернулося до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14 486 грн.23 коп. (а.с. №3-6).

Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача Гребенюка О.С. (діє на підставі довіреності від 11.08.2020р.- а.с.№63) про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. №8).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.10.2020р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст.274, ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. №73).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 01.03.2013р. ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим відповідачем була підписана анкета-заява б/н від 01.03.2013р., після підписання якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписавши анкету-заяву від 01.03.2013р., відповідач погодився з запропонованими йому Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з заявою складають Договір про надання банківських послуг. Зобов`язання за Договором про надання банківських послуг банк виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не здійснив в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, відсотків, передбачених договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 25.08.2020р. становить 14 486 грн. 23коп., з яких: 13 562грн. 86коп. – заборгованість по простроченому тілу кредиту, 923,37 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам. Зазначену суму заборгованості позивач просив суд стягнути з відповідача, а також понесені ним судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Під час розгляду справі від ОСОБА_1 до суду 10.02.2021р., 12.04.2021р. 14.06.2021р. та 27.09.2021р. надходили клопотання, в яких відповідач просив відкласти судові засідання, оскільки ним визнається борг в частині тіла кредиту, а тому відповідач має намір сплатити заборгованість (а.с. №84, 90, 102, 107). Разом з клопотаннями від 12.04.2021р., 14.06.2021р. та 27.09.2021р. відповідач надав суду докази (копії квитанцій) щодо здійснення сплат на погашення заборгованості, останнє погашення боргу у розмірі 1 000 грн. відбулося 13.09.2021р.

07.10.2021р. до суду надійшла заява АТ КБ “ПриватБанк” від 15.09.2021р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача залишок суми заборгованості по простроченому тілу кредиту у розмірі 3 041грн.23коп. До заяви позивачем був долучений розрахунок заборгованості станом на 14.09.2021р. (а.с. №113-121).

В судове засідання 29.11.2021р. представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи представник позивача був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні докази (а.с.№110). 29.11.2021р. до суду надійшла заява представника позивача Бондаренка К.С. (діє на підставі довіреності від 13.01.2021р. - а.с. №112), в якій представник підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 15.09.2021р. та зазначив, що останнє погашення заборгованості у розмірі 1 000 грн. відповідачем було здійснено 13.09.2021р., просив позовні вимоги задовольнити, розгляд справи провести без його участі. (а.с.№128).

Відповідач в судове засідання 29.11.2021р. не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні докази, особиста розписка (а.с.№110), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи, суд розглянув справу 29.11.2021р. відповідно до вимог ст.223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю обох сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Підстав для ухвалення у справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність умов, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідач в заявах до суду визнавав позовні вимоги та вчиняв дій щодо погашення заборгованості.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги в редакції від 15.09.2021р. про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

01.03.2013р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ “ПриватБанк” з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим ним була підписана анкета-заява №б/н від 01.03.2013р. про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З підписанням відповідної анкети-заяви, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з запропонованими йому для ознайомлення Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг (а.с. №33).

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України ).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

При ухваленні рішення, надаючи оцінку обґрунтованості та доведеності заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем разом з позовною заявою надана виписка з карткового рахунку відповідача, в якій щодо платіжних операцій вказують на отримання ОСОБА_1 кредитної картки, використання кредитних коштів та часткового погашення заборгованості (а.с. №11-21).

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.

Факт користування відповідачем кредитними коштами з використання платіжного засобу не спростовано відповідачем іншими належними доказами.

Таким чином, доказом фактів: встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020р. справа №456/3643/17 (провадження № 61-9882 св20).

Крім того, вирішуючи справу суд враховує положення ч.1 ст.82 ЦПК України, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, а саме, що відповідач визнав суму заборгованості по тілу кредиту, здійснював погашення боргу в тому числі і протягом розгляду справи в суді, отже своєю поведінкою підтвердив наявність кредитних правовідносин та невиконаного грошового зобов`язання.

В заяві про зменшення позовних вимог в редакції від 15.09.2021р. позивач просив стягнути з відповідача залишок заборгованості по простроченому тілу кредиту за договором банківського обслуговування б/н від 01.03.2013р. станом на 14.09.2021р. у розмірі 3 041 грн.23коп.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно до розрахунку заборгованості станом на 14.09.2021р. (а.с.№120-121), який долучений до заяви про зменшення позовних вимог. Відповідність даного розрахунку не була спростована відповідачем, а тому при винесені рішення суд керується розрахунком позивача.

Так, з розрахунку станом на 14.09.2021р. вбачається, що ОСОБА_1 здійснював погашення заборгованості за наданим кредитом, що відображено у стовпчику “сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості”, в якому також відображені і суми погашень здійснені відповідачем вже під час перебування справи в суді, та останнє погашення боргу у розмірі 1 000 грн. відбулося 13.09.2021р., після чого залишок заборгованості по простроченому тілу кредиту становить - 3 041 грн.23коп.

Отже, враховуючи, що відповідач повністю зобов`язання по погашенню боргу по тілу кредиту не виконав, чим порушив вимоги ст.ст.1049, 1054 ЦК України, позивач має право вимагати стягнення з відповідача залишку заборгованості по простроченому тілу кредиту станом на 14.09.2021р. у розмірі 3 041 грн.23коп., а тому позовні вимоги АТ КБ “ПриватБанк” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 3 041 грн.23коп. підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог в редакції заяви від 15.09.2021р., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за Договором про надання банківських послуг б/н від 01.03.2013р. станом 14.09.2021р. за тілом кредиту у розмірі 3 041 грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.