Рішення № 101777824, 29.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25835/17

Провадження № 2/761/168/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яницькій О.Л.,

за участі:

позивачки за первісним позовом: ОСОБА_1

представника первісного позивача: ОСОБА_9,

представника первісного

відповідача: Зозулі О.Б.,

представника третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ», третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 про визнання ордеру недійсним та його скасування та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог: Дочірнє підприємство «Житлово - експлуатаційна контора «Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ», Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про виселення осіб, без надання іншого жилого приміщення,

в с т а н о в и в :

В липні 2017р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-4) до відповідача ПрАТ «Кузня на Рибальському», третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 , в якому просила суд:

- визнати недійсним та скасувати ордер на житлову площу в гуртожитку № 0216, серія «ЗЛК», виданий ПАТ «Завод «Ленінська кузня» 02 серпня 2016р. на кімнату АДРЕСА_1 .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 02 серпня 2016р. на спільному засіданні адміністрації відповідача та профкому було прийнято рішення про надання кімнати АДРЕСА_1 третій особі.

Разом з тим, на думку позивачки зазначений ордер було видано з порушенням вимог житлового законодавства, оскільки відповідачем не враховано, що у вказаній кімнаті № 54 фактично проживає позивачка разом з неповнолітньою донькою.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Малинникова О.Ф. від 25 вересня 2017р. відкрито провадження по справі.

10 листопада 2017р. на адресу суду, від третьої особи ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на позов, в порядку ст. ст. 27, 31 ЦПК України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017р. (а.с. 48-53 т. 1).

Розпорядженням від 06 червня 2018р. № 01-08-538 здійснено повторний автоматичний розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2018р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 07 червня 2018р. прийнято справу до розгляду та призначено в підготовче судове засідання.

В строк визначений в ухвалі суду від 07 червня 2018р. стороною відповідача було подано зустрічний позов (а.с. 82-85 т.1) до ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах, та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог: ДП «Житлово - експлуатаційна контора «Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ», Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , в якому сторона просила суд: виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з кімнати № 54 гуртожитку, що належить на праві власності зустрічному позивачу за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Свої зустрічні позовні вимоги, позивач обґрунтовував тим, що на виконання рішення Київської міської ради № 675/8012 від 12 липня 2012р. ОСОБА_1 , як колишньому працівнику разом з сім`єю, яка проживає в гуртожитку зустрічного позивача по АДРЕСА_4 було придбано однокімнатну квартиру у власність за адресою: АДРЕСА_5 , у зв`язку із знесенням зазначеного гуртожитку, внаслідок будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

В свою чергу ОСОБА_1 , разом зі своєю донькою ОСОБА_4 без відповідних правових підстав проживають в кімнаті АДРЕСА_1 . В досудовому порядку відповідачів за зустрічним позовом відмовляються звільнити зазначену кімнату, у зв`язку з чим зустрічний позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом, і просив суд його задовольнити на підставі ст. ст. 109, 116, 128, 129 ЖК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2018р. зустрічний позов прийнято до розгляду та об`єднано з первісним позовом.

20 вересня 2018р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи ОСОБА_2 (а.с. 153-157 т.1).

02 жовтня 2018р. на адресу суду надійшов відзив на зустрічний позов, в якому ОСОБА_1 заперечувала проти зустрічного позову (а.с. 166-172 т. 1).

31 жовтня 2018р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 205 - 207 т. 1), в якому зустрічний позивач заперечував проти доводів відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1

31 жовтня 2018р. на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи ДП «Житлово - експлуатаційна контора «Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» (а.с. 221-224 т.1).

19 березня 2019р. на адресу суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов від відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 (а.с. 3- 7 т.2).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2019р. закрито підготовче засідання призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заявлені первісні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позові, просили суд первісний позов задовольнити, а зустрічний позов залишити без задоволення. При цьому ОСОБА_1 наголошувала, що надана їй у власність квартира не придатна для проживання, а тому вона може лише проживати з донькою в кімнаті АДРЕСА_1 , яку не повинні були надавати ОСОБА_2 .

Представники ПрАТ «Кузня на Рибальському», третьої особи ОСОБА_2 заперечували проти задоволення первісного позову та підтримали і просили суд задовольнити зустрічний позов, наголошуючи, що ОСОБА_1 отримавши у власність квартиру, як мешканець гуртожитку по АДРЕСА_4 , які підлягають відселенню, одночасно самовільно зайняла кімнату АДРЕСА_1 , безпідставно вимагаючи, щоб у наданій їй квартирі, був зроблений оздоблювальний ремонт.

Відповідачка ОСОБА_4 , яка на час розгляду справи в суді першої інстанції стала повнолітньою, в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомила.

Треті особи: ДП «Житлово - експлуатаційна контора «Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ», Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, в судове засідання своїх представників не направили, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. Третя особа ДП «Житлово - експлуатаційна контора «Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу колективної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Положення ст. 129 цього Кодексу передбачають, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Водночас, у відповідності до п.10 Примірного положення про гуртожитки ордер може бути виданий лише на вільну жилу площу.

Судом встановлено, і не оспорювалося сторонами в судовому засіданні, що 02 серпня 2016р. на спільному засіданні адміністрації та профкому ВАТ «Завод «Ленінська кузня» було прийнято рішення про надання третій особі ОСОБА_2 кімнати АДРЕСА_1 , як двірнику, з видачею спеціального ордера та реєстрацією за вказаною адресою.

На підставі вищенаведеного рішення ОСОБА_2 в той же день було видано ордер № 0216 серії «ЗЛК» на право зайняття останньою кімнати №54 вищевказаного гуртожитку.

Звертаючись до суду з первісним позовом ОСОБА_1 зазначала, що вона разом з членами своєї сім`ї, починаючи з 1988р. та по теперішній час проживає в кімнаті АДРЕСА_1 . При цьому на час видачі ОСОБА_2 ордеру на право зайняття останньою кімнати № 54 в гуртожитку, первісному відповідачу, як власнику вказаного гуртожитку, було достовірно відомо про те, що кімната № 54 гуртожитку займає ОСОБА_1 , разом зі своєю донькою ОСОБА_4 .

Разом з тим, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 березня 2016р. по цивільній справі № 758/14838/15-ц, яке набрало законної сили, було визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_4 . Зазначеним рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_1 з 26 червня 1998р. була зареєстрована у вищезазначеному гуртожитку, а ОСОБА_4 після народження. Відповідно до акту від 06 жовтня 2014 р., складеного ДП «ЖЕК-ЛК» ВАТ «ЗЛК» в складі голови комісії завідуючим гуртожитком Денисенко Н.Г. та членів комісії: паспортиста ОСОБА_7 , робітника з комплексного прибирання ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 не проживають в гуртожитку з жовтня 2014р., по даний час їх місце перебування не відомо.

Рішенням Київської міської ради від 12 липня 2012р. №675/8012 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 12 липня 2007р. №1153/1814 «Про заходи, спрямовані на забезпечення будівництва Подільського мостового переходу через річку Дніпро в місті Києві» зобов`язано ПАТ «Завод «Ленінська кузня» для забезпечення суспільних потреб міста Києва як балансоутримувача гуртожитку на АДРЕСА_4 відселити мешканців з гуртожитку за рахунок коштів, які будуть сплачені товариству як відшкодування збитків від втрати прав на об`єкт нерухомого майна - будівлю гуртожитку в межах витрат, передбачених зведеним кошторисом вартості будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві відповідно до проекту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 11 жовтня 2004р. №1851.

Згідно п. 4.2 рішення від 12 липня 2012р. №675/8012 ПАТ «Завод «Ленінська кузня» зобов`язано протягом 60 календарних днів з дати отримання відшкодування, зазначеного у пункті 4.1 цього рішення, забезпечити відселення мешканців гуртожитку та знести будівлю гуртожитку на АДРЕСА_4 .

06 жовтня 2014р. між ТОВ «Будмонтаж-центр» та ОСОБА_1 , ПАТ «Завод «Ленінська кузня» укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до п. 1.3 цього договору ціна майнових прав на об`єкт нерухомості за договором складає 427590,00 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36851695 від 27 квітня 2015р. квартира АДРЕСА_5 , зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник не могли пояснити суду, яким чином остання отримала у власність зазначену вище квартиру № 145 , як мешканець гуртожитку по АДРЕСА_4 , стверджуючи, що ніколи у вказаному гуртожитку вона та члени її сім`ї не проживали. Як і не могла пояснити сторона первісного позивача чому первісний позивач зобов`язаний одночасно забезпечити ОСОБА_1 та членів її сім`ї квартирою, придбавши її на виконання рішення Київської міської ради 12 липня 2012р. №675/8012 та забезпечити ОСОБА_1 і членів її сім`ї житловим приміщенням в гуртожитку підприємства.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

За змістом ст. 59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду (ч. 1, 2 ст. 109 ЖК України).

Частиною 1 ст. 110 ЖК України передбачено, що громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо:

будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;

будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;

будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

За змістом ч. 1 ст. 111 ЖК України передбачено, що якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню у зв`язку з вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, громадянам, виселюваним з цього будинку, інше благоустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, а у випадках, коли земельна ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській організації, - цією організацією.

Положеннями ч. 1-3 ст. 132 ЖК України передбачено, що сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв`язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв`язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що ОСОБА_1 та членів її сім`ї ( ОСОБА_4 ), як осіб, які проживали на законних підставах в гуртожитку по АДРЕСА_4 , було забезпечено іншим житлом, шляхом придбання ОСОБА_1 у власність квартири на виконання рішення Київської міської ради від 12 липня 2012р. № 675/8012, суд не вбачає правових підстав для проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в гуртожитку в кімнаті АДРЕСА_1 , а тому зазначені особи підлягають виселенню з цієї кімнати № 54 без надання іншого жилого приміщення.

Не підлягають задоволенню первісні позовні вимоги ОСОБА_1 , в силу положень ст. ст. 59, 132 ЖК України, враховуючи те, що ОСОБА_1 та члени її сім`ї були відселенні з гуртожитку по АДРЕСА_4 з наданням іншого житла у власність, і не мають правових підстав для проживання в кімнаті АДРЕСА_1 . При цьому діючим житловим законодавством не передбачено виселення колишнього працівника підприємства з членами його сім`ї з одного гуртожитку, з наданням у власність квартири, з одночасним його поселенням та членів його сім`ї в інший гуртожиток.

Доводи ОСОБА_1 та її представника, що надана їй у власність квартира не придатна для проживання, і саме первісний відповідач зобов`язаний зробити в ній оздоблювальний ремонт судом оцінюється критично, в силу положень ч. 1 ст. 111 ЖК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 800,0 грн. з кожної.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 110, 141, 142, 206, 258, 259, 263-266, 268, 274, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 13, 15, 16 ЦК України; ст. ст. 59, 109 - 111, 125, 132 ЖК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985р. за №2, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» (код ЄДРПОУ: 14312364, місцезнаходження: м. Київ, вул. Електриків, буд. 26), третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання ордеру недійсним та його скасування - залишити без задоволення.

Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» (код ЄДРПОУ: 14312364, місцезнаходження: м. Київ, вул. Електриків, буд. 26) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи без самостійних вимог: Дочірнє підприємство «Житлово - експлуатаційна контора «Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» (код ЄДРПОУ: 36337376 місцезнаходження: м. Київ, вул. Електриків, буд. 26), Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 26/4), ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про виселення осіб, без надання іншого жилого приміщення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Завод «КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» судовий збір у розмірі по 800,0 /вісімсот/ грн. з кожної.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09 грудня 2021р.

Суддя: