Рішення № 10177763, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/21022.06.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»

простягнення 544242,75 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Варишко П.В. –представник за довіреністю № 1 від 12.05.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»про стягнення 544242,75 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 11 ВП від 28.01.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 7200000,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 485000,00 грн., пеню у розмірі 33498,95 грн., збитки від інфляції у розмірі 20855,75 грн. та 3 % річних у розмірі 4888,80 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.06.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 27.05.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 14.06.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 27.05.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 року відкладено розгляд справи на 22.06.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 22.06.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 14.06.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 22.06.2010 року не з’явився, повторно витребувані ухвалою суду від 14.06.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          28.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом»(надалі –позивач) укладено договір № 11 ВП (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався поставити матеріали устаткування, здійснити будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи трубопроводів розподільчих і магістральних мереж автоматичної установки спринклерного пожежогасіння та внутрішнього протипожежного водопроводу з пожежними кранами на об’єкті6 «Логістичний центр у м. Бровари Київської області «Омега-2», а відповідач відповідно до пункту 1.2 договору зобов’язався прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 7200000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за грудень 2009 року від 01.12.2009 року та відповідною довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

          Згідно з наданими суду довідками обслуговуючих банківських установ № 35.02-09/26-20090від 14.05.2010 року та № 8313 від 14.05.2010 року відповідач оплатив надані послуги частково, здійснивши на користь позивача переказ 6715000,00 грн.

          Неоплаченим залишилися роботи на суму 485000,00 грн.

          Відповідно до пункту 4.3 договору протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору відповідач зобов’язався перерахувати позивачу передоплату у розмірі 1500000,00 грн. для організації та початку робіт.

          Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що подальша оплата робіт здійснюється відповідачем за фактично виконані об’єми робіт на підставі підписаних сторонами актів прийому-здачі виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з дати їх підписання обома сторонами.

          З огляду на вказане, беручи до уваги, що підписаний сторонами акт типової форми КБ-2в датований 01.12.2009 року, суд визначає, що остаточно розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 08.12.2009 року.

          Враховуючи зазначене, станом на день звернення до суду строк виконання відповідачем обов’язку зі здійснення кінцевого розрахунку настав.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання з оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 485000,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Посилаючись на прострочення відповідачем оплати виконаних робіт, позивач просить стягнути з останнього пеню у розмірі 33498,95 грн. за період з 11.01.2010 року по 14.05.2010 року, збитки від інфляції у розмірі 20855,75 грн. за період з січня по квітень 2010 року та 3 % річних у розмірі 4888,80 грн. за період з 11.01.2010 року по 14.05.2010 року.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 6.3 договору сторони обумовили, що при порушенні термінів оплати, зазначених у пункті 4.4 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період розрахунків, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше 10 % від загальної вартості договору.

          Судом встановлено, що остаточно розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов’язаний був у термін до 08.12.2009 року.

          Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 09.12.2009 року.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Враховуючи зазначене, нарахування пені за прострочення відповідачем здійснення кінцевого розрахунку за договором можливе по 09.06.2010 року.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          З огляду на вказане, суд обчислює пеню в межах позовних вимог, тобто, в межах періоду, заявленого позивачем.

          За перерахунком суду розмір пені складає:

          485000,00 грн. * 20,5 % * 124 (з 11.01.2010 року по 14.05.2010 року) / 365 = 33777,26 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 33498,95 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За перерахунком суду в межах заявлених позивачем періодів розмір збитків від інфляції та 3 % річних складає:

          485000,00 грн. * 104,4 % (індекс інфляції за період з січня по квітень 2010 року: 101,8 % * 101,9 % * 100,9 % * 99,7 %) –485000,00 грн. = 21340,00 грн.

          485000,00 грн. * 3 % * 124 (з 11.01.2010 року по 14.05.2010 року) / 365 = 4943,01 грн.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 20855,75 грн. та 3 % річних у розмірі 4888,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

          У зв’язку зі зверненням позивача за кваліфікованою юридичною допомогою та понесенням додаткових витрат, останній заявляє про стягнення з відповідача витрат, понесених у зв’язку з захистом та відновленням порушеного права на оплату адвокатських послуг у розмірі 43500,00 грн., відповідно до чого надав до матеріалів справи наступні документи:

-          належним чином засвідчену копію угоди № 3 про надання юридичних (адвокатських) послуг від 12.05.2010 року, укладеної між позивачем як замовником та Варишком Петром Васильовичем;

-          належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2932/10, виданого гр. Варишку Петру Васильовичу;

-          належним чином засвідчену копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 071696, відповідно до якої позивач вніс грошові кошти в сумі 43500,00 грн. за надані послуги адвоката.

          Положеннями статті 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

          Враховуючи, що відповідно до статті 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита та оплати послуг адвоката, то зазначені витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (стаття 49 ГПК України).

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва» (02068, м. Київ, вул. Урлівська, 8, кв. 23; ідентифікаційний код 31458110) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 25; ідентифікаційний код 32955806) основну заборгованість у розмірі 485000 (чотириста вісімдесят п’ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 33498 (тридцять три тисячі чотириста дев’яносто вісім) грн. 95 коп., збитки від інфляції у розмірі 20855 (двадцять тисяч вісімсот п’ятдесят п’ять) 75 коп., 3 % річних у розмірі 4888 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 80 коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 43500 (сорок три тисячі п’ятсот) грн. 00 коп., 5442 (п’ять тисяч чотириста сорок дві) грн. 43 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –29.06.2010 року.