Рішення № 10177739, 30.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/31630.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен груп» До Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна телерадіокомпанія

«ЗАГРАВА»

Про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, спонукання спростувати

недостовірну інформацію

                                                                                                    Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

Від позивача Веред О.О.- предст. (дов. від 18.12.2009р.)

Від відповідача Прибиткова І.О.- предст. (дов. від 04.11.2009р.), В’югіна Т.О.- предст.

(дов. від 27.10.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про визнання інформації, яка була поширена 23.07.2009р. о 20:30год. у рубриці «Транспорт»в ефірі відповідача такою, що не відповідає дійсності, завдає шкоди діловій репутації позивача; зобов’язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, викладену у відеосюжеті у рубриці «Транспорт».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/316, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 03.11.2009р.

03.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з тим, що станом на 03.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному. Про день та час судового засідання (17.11.2009р. о 10:45год.) представники сторін повідомлені під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2009р. Закритому акціонерному товариству «Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»повернуто апеляційну скаргу з доданими до неї документами на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2009р. про порушення провадження у справі №20/316.

17.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з тим, що до початку судового засідання 17.11.2009р. судом одержано апеляційну скаргу від Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2009р. у справі №20/316.

Листом від 18.11.2009р. за підписом Заступника Голови Господарського суду міста Києва апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»з доданими до неї документами, повернута скаржнику.

У судовому засіданні 24.11.2009р. представник позивача надав суду уточнення позовних вимог в частині зазначення тієї поширеної відповідачем інформації, яку позивач вважає недостовірною та такою, що підлягає спростуванню.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що відповідачем подана апеляційна скарга на ухвалу суду по справі №20/316 до Київського апеляційного господарського суду та з метою зобов’язання позивача надіслати відповідачу уточнені позовні вимоги.

Клопотання задоволено судом в частині зобов’язання позивача надати відповідачу заяву про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 24.11.2009р. представник позивача вручив представнику відповідача заяву про уточнення позовних вимог.

Для надання відповідачу можливості підготувати відзив на позовну заяву, розгляд справи 24.11.2009р. відкладено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. Закритому акціонерному товариству «Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»повернуто апеляційну скаргу з доданими до неї документами на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.10.2009р. про порушення провадження у справі №20/316.

Листом від 14.12.2009р. за підписом Заступника Голови Господарського суду міста Києва апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»з доданими до неї документами, повернута скаржнику.

У судове засідання 16.12.2009р. представник відповідача не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав.

У зв’язку з наведеним, розгляд справи 16.12.2009р. відкладено.

У судовому засіданні 23.12.2009р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, оскільки спірна інформація не містить недостовірних, негативних, неточних або неповних відомостей щодо позивача, а також, що у висловлюваннях є оціночні судження, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, тобто, відсутні підстави для визнання зазначеної інформації недостовірною та її спростування.

Для надання позивачу можливості ознайомитись з відзивом відповідача на позовну заяву, у судовому засіданні 23.12.2009р. судом оголошено перерву до 20.01.2010р.

У судовому засіданні 20.01.2010р. представник позивача надав суду письмові заперечення на відзив відповідача.

У судовому засіданні 20.01.2010р. представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, з метою ознайомлення із запереченнями позивача на відзив відповідача.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 20.01.2010р. судом оголошено перерву до 26.01.2010р.

У судовому засіданні 26.01.2010р. представник відповідача надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що поширена відповідачем інформація є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього. Інформація, яка міститься у даних статтях не спростована, тобто вважається доведеною та достовірною, тому підстав для задоволення позову немає. До письмових пояснень додані статті, роздруковані з мережі Інтернет.

З метою ознайомлення із наданими відповідачем доказами, у судовому засіданні 26.01.2010р. судом оголошено перерву до 03.02.2010р.

У судовому засіданні 03.02.2010р. представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення по справі, у яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

З метою підготовки технічних засобів для забезпечення перегляду DVD-диску з відеозаписом ефіру за 23.07.2009р., наданого позивачем у якості доказу по справі, у судовому засіданні 03.02.2010р. судом оголошено перерву до 05.02.2010р.

У судовому засіданні 05.02.2010р. судом здійснено перегляд DVD-диску з відеозаписом ефіру за 23.07.2009р.

Представник позивача заявив усне клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача проти заявленого клопотання не заперечив.

У судовому засіданні 05.02.2010р. суд прийшов до висновку, що для всебічного, повного та об’єктивного вирішення даного спору необхідні спеціальні знання, у зв’язку з чим необхідно призначити судову експертизу щодо дослідження інформації, яка була поширена у рубриці «Транспорт»в ефірі телеканалу «Перший діловий»(ЗАТ ««Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»).

Для надання можливості представникам сторін підготувати письмові пояснення, які доцільно поставити перед експертом та визначитись з експертною установою, судом оголошено перерву у судовому засіданні 05.02.2010р. до 09.02.2010р.

У судовому засіданні 09.02.2010р. представники сторін надали суду переліки питань, які вважають за доцільне поставити перед експертом. Крім того, представники сторін просили суд доручити проведення експертизи Київському НДІ судових експертиз.

Оскільки для вирішення спору по справі №20/316 необхідні спеціальні знання, ухвалою від 09.02.2010р. суд призначив судову експертизу у справі №20/316. Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточний перелік питань, які мають бути роз’яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом. Суд вважав за доцільне доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №20/316 зупинено.

16.03.2010р. судом одержано супровідний лист з експертної установи з матеріалами справи №20/316. Відповідно до інформації, яка викладена у супровідному листі, питання, що поставлені на вирішення експертизи, виходять за межі компетенції експертів за тими спеціальностями, що є на даний час у КНДІСЕ. За наведених обставин, ухвала суду залишено без виконання.

Враховуючи викладене, ухвалою від 17.03.2010р. суд поновив провадження у справі №20/316 та призначив справу до судового розгляду на 07.04.2010р.

Оскільки для вирішення спору у справі №20/316 необхідні спеціальні знання, а питання, що були поставлені на вирішення експертизи ухвалою від 09.02.2010р., виходять за межі компетенції експертів за тими спеціальностями, що є на даний час у КНДІСЕ, у судовому засіданні 07.04.2010р. суд прийшов до висновку про необхідність призначити судову експертизу у справі №20/316, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено ті ж питання, що визначені в ухвалі суду від 09.02.2010р. Провадження у справі №20/316 зупинено.

07.06.2010р. судом одержано супровідний лист Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз з матеріалами справи №20/316 без виконання, у зв’язку з тим, що поставлені в ухвалі питання носять правовий характер і перевірка достовірності інформації не належить до компетенції експерта-лінгвіста та експертів у галузі дослідження комп’ютерно- технічних і програмних продуктів.

За наведених обставин, ухвалою від 07.06.2010р. провадження у справі №20/316 поновлено, розгляд справи призначено на 22.06.2010р.

У судовому засіданні 22.06.2010р. представник відповідача зазначив, що наданий позивачем у якості доказу диск з відеозаписом ефіру за 23.07.2009р. не є належним доказом, який би свідчив про те, що саме ця програма була сповіщена в ефірі відповідача.

У судовому засіданні 22.06.2010р. судом оголошено перерву до 23.06.2010р.

У судовому засіданні 23.06.2010р. судом оголошено перерву до 30.06.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2009р. о 20:30год. у рубриці «Транспорт»в ефірі каналу «Перший діловий»(ЗАТ «Українська національна телерадіокомпанія «Заграва») було поширено інформацію, яку позивач вважає такою, що є недостовірною, не відповідає дійсності, порочить ділову репутацію позивача.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що висвітлюючи події стосовно проведення в березні 2009року Управлінням справами Державної адміністрації Залізничного транспорту України (Укрзалізницею) тендеру на закупівлю послуг у сфері радіомовлення і телебачення у рубриці «Транспорт»в ефірі каналу «Перший діловий»(ЗАТ «Українська національна телерадіокомпанія «Заграва») було повідомлено неточну, недостовірну, негативну інформацію, таку що принижує ділову репутацію позивача, а саме: «… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.».

Надалі у сюжеті говориться: «… Яким чином наступного дня визначено переможцем ESGroup, і досі не зрозуміло. До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…».

Також у сюжеті зазначається: «… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

В уточненні позовних вимог позивач просить суд зобов’язати відповідача спростувати наступну поширену неточну, недостовірну, негативну інформацію, таку що принижує ділову репутацію позивача, а саме: «…Корупційність дій та глибоко непрофесійний підхід до справи у відомствах Міністерства транспорту та зв’язку…».

«… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.».

«… Яким чином наступного дня визначено переможцем ESGroup, і досі не зрозуміло. До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…».

«… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідач у відзиві та додаткових письмових поясненнях по справі проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що спірна інформація не містить недостовірних, негативних, неточних або неповних відомостей щодо позивача, а також, що у висловлюваннях є оціночні судження, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, тобто, відсутні підстави для визнання зазначеної інформації недостовірною та її спростування. Поширена відповідачем інформація є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього. Інформація, яка міститься у даних статтях не спростована, тобто вважається доведеною та достовірною, тому підстав для задоволення позову немає. До письмових пояснень додані статті, роздруковані з мережі Інтернет.

Судом було здійснено перегляд DVD-диску з відеозаписом ефіру за 23.07.2009р., який наданий позивачем у якості доказу.

У судовому засіданні 05.02.2010р. під час дослідження даного запису на диску представник відповідача не заперечив проти факту сповіщення рубрики «Транспорт»в ефірі відповідача із інформацією, яка записана на диску. При цьому, у відзиві та письмових поясненнях по справі відповідач заперечував по суті заявлених позовних вимог щодо недостовірності поширеної відповідачем інформації у рубриці «Транспорт».

У судовому засіданні 22.06.2010р. представник відповідача зазначив, що наданий позивачем у якості доказу диск з відеозаписом ефіру за 23.07.2009р. не є належним доказом, який би свідчив про те, що саме ця програма була сповіщена в ефірі відповідача. При цьому, власного запису ефіру за 23.07.2009р. на вимогу ухвал суду (від 08.10.2009р., 24.11.2009р., 16.12.2009р.) відповідач не надав. Клопотань про призначення судової експертизи відеозвукозапису заявлено не було.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині, відповідно, задовольняє позовні вимоги частково, з огляду на наступне.

Причиною виникнення спору у справі №20/316 є питання про наявність підстав для визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною та її спростування.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обв’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст.299 ЦК України.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Отже, згідно з наведеними нормами права, негативна інформація вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Особа має право на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації та й у той же спосіб.

Таким чином, позивач повинен довести лише факт поширення інформації, а відповідач її достовірність.

Наданий позивачем у якості доказу диск з відеозаписом ефіру відповідача за 23.07.2009р. суд приймає як належний та допустимий доказ у справі, оскільки власного запису ефіру за 23.07.2009р. на вимогу ухвал суду відповідач не надав, клопотань про призначення експертизи відеозвукопису заявлено не було. При цьому у відзиві та письмових поясненнях відповідач заперечував по суті заявлених позовних вимог щодо недостовірності поширеної відповідачем інформації у рубриці «Транспорт».

Для правильного вирішення даного спору суд повинен дослідити обґрунтованість позовних вимог в контексті наведених рубриці висловлювань (текст вцілому, а не окремі витяги з нього). В залежності від встановленого, чітко вказати, яка саме фактична інформація і з яких підстав є недостовірною, принижує ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню, чи в силу закону не підлягає спростуванню.

Дослідивши наданий позивачем у якості доказу диск із записом з ефіру відповідача за 23.07.2009р. суд приходить до висновку, що у рубриці «Транспорт»була поширена негативна інформація саме про позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається із документації позивача, яка міститься у матеріалах справи, комерційним (фірмовим) найменуванням позивача є «ESG», «ESGroup», яке зазначається позивачем на титульних сторінках документації.

Крім того, як вбачається із проміжку з 9:27 по 9:50хв. сюжету, у поєднанні відео та аудіоряду, мова у сюжеті іде саме про позивача, оскільки у відеоряді показується лист –повідомлення (вих. №15/350 від 13.03.2009р.) Управління справами Укрзалізниці, у якому в одному із абзаців зазначено наступне: «За результатами оцінки тендерних пропозицій найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен груп»(03127, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня , 120, корп. 1). При цьому, на 5:25-6:11хв. запису звучить наступна інформація: «Яким чином наступного дня переможцем визнали ESGroup і досі не зрозуміло».

Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача про те, що у рубриці не було поширено інформацію про позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен груп».

Тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів достовірності поширеної у рубриці «Транспорт»наступної негативної інформації про позивача:

«… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.».

«…До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…».

«… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»телерадіоорганізація та її працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, у разі:

а) якщо ця інформація містилася в офіційних повідомленнях або одержана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування у письмовій формі;

б) якщо ця інформація є дослівним цитуванням заяв і виступів (усних і друкованих) посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України та у депутати рад усіх рівнів, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів;

в) якщо ця інформація розповсюджувалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками телерадіоорганізації;

г) якщо вона є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього;

ґ) якщо звільнення від відповідальності передбачено іншим законом.

Посилання відповідача на те, що викладені у рубриці інформація є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього, суд не приймає до уваги, оскільки із наданих у якості доказів роздруківок із сайтів із мережі Інтернет не вбачається тієї інформації, яку позивач вказує, як дослівно відтворену. Крім того, жодного посилання на засіб масової інформації або інформаційне агентство під час викладення інформації у рубриці «Транспорт»не міститься.

Суд також враховує, що у державному реєстрі телеорганізацій України станом на 01.01.2009р. у пункті 112 міститься інформація про Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен груп», директором якої є Обертинська Л.В., а засновниками: Каплуненко Ю.В. та Юраков О.Д.

Доказів того, що інформація про позивача станом на березень 2009року була відсутня у державному реєстрі телеорганізацій України відповідач суду не надав.

Що ж стосується твердження «… Яким чином наступного дня визначено переможцем ESGroup, і досі не зрозуміло», то суд зазначає, що зазначена інформація містить оціночне судження, яке не підлягає спростуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію»ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У частині твердження «…Корупційність дій та глибоко непрофесійний підхід до справи у відомствах Міністерства транспорту та зв’язку…»та подальша інформація в контексті даного висловлювання не містить інформації про позивача, а стосується виключно оцінки діяльності відомств Міністерства транспорту та зв’язку. При цьому, Міністерство транспорту та зв’язку має право самостійно захищати свої права та охоронювані законом інтереси у суді, якщо вважає їх порушеними.

Згідно з ст. 47 Закону України «Про інформацію»відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчинені таких порушень, як надання інформації, що не відповідає дійсності, поширенні відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.

Спростування повинно бути поширено тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені.

У спростуванні має бути зазначено, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені телерадіоорганізацією.

Виходячи з вищезазначеного, суд визнає в частині інформацію, розповсюджену відповідачем, як таку, що не відповідає дійсності.

Згідно ст. 34 ГК України дискредитацією суб’єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних із особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.

Суд зазначає, що поняття ділової репутації дано у Законі України “Про банки і банківську діяльність”, відповідно до статті 2 якого під діловою репутацією слід розуміти сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.

Ділова репутація має грошовий еквівалент у формі гудвіл, який згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є нематеріальним активом, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо.

Гудвіл як нематеріальний актив підлягає бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 № 163 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 № 499/3792. Тому приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів. Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем поширена відповідачем неправдива інформація про діяльність позивача принижує ділову репутацію позивача, оскільки справляє негативне враження у суспільній думці про діяльність позивача.

З урахуванням наведеного, поширена відповідачем недостовірна інформація про позивача, а саме:

«… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.».

«…До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…».

«… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»», підлягає спростуванню у спосіб, визначений ст. 64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:          

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати інформацію, а саме:

«… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.».

«…До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…».

«… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»», поширену в ефірі каналу «Перший діловий»(ЗАТ «Українська національна телерадіокомпанія «Заграва») 23.07.2009р. о 20 годині 30 хвилин у рубриці «Транспорт» такою, що не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен груп»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код 31745458).

3. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство «Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»(м. Київ, вул. Якіра, 13-Б, код ЄДРПОУ 23153143) протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили спростувати наступну недостовірну інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен груп»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код 31745458):

«… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.».

«…До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…».

«… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»», поширену в ефірі каналу «Перший діловий»(ЗАТ «Українська національна телерадіокомпанія «Заграва») 23.07.2009р. о 20 годині 30 хвилин у рубриці «Транспорт».

Спростування зробити шляхом сповіщення, що інформація: «… Адже відомо, що компанія, котра вже кілька років поспіль так би мовити обслуговує залізничну держадміністрацію для кожного тендеру заздалегідь заносить 30% оголошеної конкурсної суми. Пів мільйона не погані гроші в наші нестабільні часи.», «…До речі, цієї компанії немає у державному реєстрі телекомпаній…», «… хоча б той же директор ESG пан Каплуненко, який запропонував тендерній комісії ціни на сюжети, що в декілька разів нижче за вартість програмного продукту на тих каналах, на яких він збирається розміщувати ці матеріали. Цій операції є чітко визначена законодавством назва –демпінг, а подібні дії заборонені ч. 4 ст. 8 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»», поширена в ефірі каналу «Перший діловий»(ЗАТ «Українська національна телерадіокомпанія «Заграва») 23.07.2009р. о 20 годині 30 хвилин у рубриці «Транспорт»є недостовірно та такою, що не відповідає дійсності. Спростування здійснити в ефірі каналу «Перший діловий»у рубриці «Транспорт» без власних коментарів та зауважень.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська незалежна телерадіокомпанія «ЗАГРАВА»(м. Київ, вул. Якіра, 13-Б, код ЄДРПОУ 23153143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Продакшен груп»(03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код 31745458) 85,00грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій