Рішення № 101776525, 07.12.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №643/18103/20

Провадження по справі №2-а/635/32/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Березовської І.В.,

за участі представника позивача – Дягілєва О.В.,

секретар судового засідання – Кондратенко Л.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача – Дягілєв Олександр Васильович,

відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській Департаменту патрульної поліції,

відповідач – Департамент патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, яким просить скасувати постанову інспектора патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції серії НК №019076 від 02 листопада 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02 листопада 2020 року постановою інспектора патрульної поліції серії НК №019076 від 02 листопада 2020 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень. Позивач не згодний з постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, 20 листопада 2020 року о першій годині ночі, позивач перебував поруч з автомобілем Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_2 , що стояв біля будинків №16 та №18 на під`їзній смузі руху по вул. Бучми у м. Харкові. Автомобіль через пошкодження коробки перемикання знаходився в технічно несправному стані, що унеможливлювало його експлуатацію. Він очікував евакуатор, щоб транспортувати автомобіль на стоянку. В цей час до автомобіля під`їхав наряд поліції, з патрульного автомобіля вийшли працівники поліції та попросили у позивача документи на автомобіль та посвідчення водія. Позивач повідомив працівників поліції, що документів не має, просто очікує автомайстра або евакуатор, оскільки автомобіль знаходиться в технічно несправному стані. Почувши від позивача запах алкоголю, співробітники поліції сказали, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Позивач вдруге повідомив, що це неможливо, оскільки автомобіль не може рухатись через технічну несправність. Працівники поліції повідомили позивача про те, що мають відеозапис, на якому зафіксований факт керуванням ним автомобілем, проте такий відеозапис на прохання позивача не надали. Між позивачем та працівниками поліції виникла суперечка, до них під`їхало ще два екіпажі патрульної поліції та відвезли позивача до районного відділу поліції, де склали відносно нього протокол, та повідомили, що у випадку не підписання протоколу ОСОБА_1 , останній залишиться у районному відділі поліції, тому позивач підписав протокол, не розуміючи який саме протокол підписує. Вже 13 листопада 2020 року позивач отримав поштою копію постанови серії НК №019076 від 02 листопада 2020 року відносно нього за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передано до Харківського районного суду Харківської області за територіальною підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 лютого 2021 року, справу передано в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2021 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову 10 днів з дня вручення копії ухвали.

У вказаний строк позивач усунув недоліки позову, визначені ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 лютого 2020 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 березня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 квітня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. При цьому пояснив, що 20 листопада 2020 року вночі повертався додому на автомобіля Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_3 . Автомобілем керувала ОСОБА_3 . Під час руху недалеко від їхнього будинку в автомобілі зламалася коробка перемикання, що унеможливило подальшу експлуатацію автомобіля. ОСОБА_3 пішла додому, а він залишився поруч з автомобілем очікувати евакуатор. В цей час до автомобіля під`їхав наряд поліції, з патрульного автомобіля вийшли працівники поліції та попросили у позивача документи на автомобіль та посвідчення водія. Позивач повідомив працівників поліції, що документів не має, просто очікує евакуатор, оскільки автомобіль знаходиться в технічно несправному стані. Почувши від позивача запах алкоголю, співробітники поліції сказали, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Позивач вдруге повідомив, що це неможливо, оскільки автомобіль не може рухатись через технічну несправність. Працівники поліції повідомили позивача про те, що мають відеозапис, на якому зафіксований факт керуванням ним автомобілем, проте такий відеозапис на прохання позивача не надали, а в подальшому склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Представник позивача– адвокат Дягілєв О.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно і належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд роз`яснив відповідачам у встановленому КАС України порядку їх право на подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів, однак відповідачі таким правом не скористались.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

02 листопада 2020 року інспектором роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Нестеренком В.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №019076, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 грн.

Зазначеною постановою встановлено, що 02 листопада 2020 року о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_4 керував транспортним засобом Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з непристебнутим паском безпеки, будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою від 12 лютого 2019 року за ч.2 ст. 130 КУпАП на 36 місяців у справі №5626.18, чим порушив п. 2.1.А ПДР України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 126 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 10 розділу ІІІ тієї ж Інструкції передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.

За змістом пункту 1.10. ПДР учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Водієм у розумінні ПДР є особа, яка саме керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У диспозиції частини 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Під час розгляду справи встановлено, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, зафіксовано лише в оскаржуваній постанові серії НК №019076 від 02 листопада 2020 року, жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у зазначеній постанові, які б безумовно свідчили про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та зазначеної статті КУпАП, матеріали справи не містять.

На підтвердження факту вчинення позивачем зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, відповідачами не надано суду ані диску з відеозаписом, на якому зафіксовано факт керування позивачем автомобілем, ані будь-яких інших доказів,що підтверджують керування вищевказаним транспортним засобом саме позивачем.

Відтак, відповідачі не надали суду належні і допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення.

Крім того, допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 пояснила, що 02 листопада 2020 року вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_1 на автомобілі повертались додому. Автомобілем керувала ОСОБА_3 . Під час руху недалеко від їх будинку в автомобілі зламалась коробка перемикання, що унеможливило подальшу експлуатацію автомобіля, тому свідок взяла ключі від автомобіля та пішла додому. ОСОБА_1 залишився біля машини. Коли свідок повернулась біля автомобіля вже були працівники поліції, які посадили позивача до патрульного автомобілю та відвезли до відділу поліції. Свідок ОСОБА_3 поясняла працівникам поліції, що за кермом автомобіля була саме вона, проте працівники поліції її пояснення не взяли до уваги.

Свідок ОСОБА_5 , допитаний під час судового розгляду, пояснив, що 02 листопада 2020 року до нього зателефонувала співмешканка ОСОБА_1 ОСОБА_6 , яка попросила відбуксирувати її автомобіль, у зв`язку з тим, що він зламався неподалік від дому. ОСОБА_6 пояснила, що вони їхали додому та по дорозі автомобіль зламався, на запитання свідка ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 працівники поліції забрали до райвідділу поліції. Свідок також пояснив, що на момент коли він приїхав біля автомобілю працівників поліції не було, автомобіль був у технічно несправному стані.

Такі показання свідків повністю узгоджуються з поясненнями позивача ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.

Відтак, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності, так як факт керування позивачем транспортним засобом зібраними органом Національної поліції доказами, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, не доведено.

За вказаних обставин постанова у справі про адміністративне правопорушення серії НК №019076 від 02 листопада 2020 року підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про скасування постанови в зв`язку з відсутністю в діях позивача порушень Правил дорожнього руху України, передбачених п.2.1.а цих Правил, що стало підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 20, 241-246, 257-263, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову інспектора роти №5 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Нестеренка Валерія Сергійовича серії НК №019076 від 02 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП – скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок компенсувати ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 09 грудня 1998 року реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 315А

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м.Київ, Солом`янський район, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя І.В. Березовська