Рішення № 101776303, 03.11.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3950/21

Провадження № 2/185/2385/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Шаповалової І.С.,

за участі секретаря судового засідання Величко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик М.В. про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик М.В. про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її троюрідний брат ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з квартир АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець четвертої черги за законом звернулась до приватного нотаріуса Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик М.В. із заявою про прийняття спадщини.

16 червня 2020 року позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з не підтвердженням факту родинних зв`язків, в зв`язку з чим вона змушена звертатись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. В подальшому надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Від відповідача та третьої особи надійшли заява про розгляд справи за відсутності їх представників.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_3 та троюрідною сестрою ОСОБА_2 .

В зв`язку із сімейними обставинами та поганим станом здоров`я останніх, позивачка на протязі всього життя опікувалась останніми, а останні декілька років (не менше п`яти) проживала разом з ними за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 04.03.1999 року Павлоградським відділом по обліку та розподілу житлової площі (а.с.58).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини або відмовою від прийняття спадщини ніхто не звертався. За життя ОСОБА_3 заповіт не складала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр`ївському районах та місту Павлограду ГТУЮ у Дніпропетровській області складено актовий запис про смерть №1281 від 05.12.2019 року (а.с.10).

З матеріалів спадкової справи № 02-14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 38-72) , вбачається, що після смерті останнього з заявою про прийняття спадщини звернулась тільки позивач, інших спадкоємців померлий не має, позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з відсутністю достовірного підтвердження факту родинних зв`язків.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Стаття 1276 Цивільного кодексу України визначає поняття спадкової трансмісії як переходу права на прийняття спадщини. Якщо спадкоємець за законом або за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (тобто до спадкоємців спадкоємця).

Таким чином, на день смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 її спадкоємцем був її син – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини або відмовою від прийняття спадщини ніхто не звертався. За життя ОСОБА_3 заповіт не складала.

З матеріалів спадкової справи № 02-14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 38-72) , вбачається, що після смерті останнього з заявою про прийняття спадщини звернулась тільки позивач, інших спадкоємців померлий не має.

Спадкова маса після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з урахуванням правила спадкої трансмісії складається з квартири АДРЕСА_1 в цілому.

В судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , достовірно підтверджено, що позивач та померлий ОСОБА_2 є між собою троюрідними братом та сестрою. Позивачка на протязі останніх років (не менше п`яти) проживала разом з ОСОБА_3 (матір`ю померлого ОСОБА_2 ) та ОСОБА_2 , доглядала за ними, опікувалась їх здоров`ям та побутом.

В пункті двадцять першому постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі – Пленум № 7) роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Пунктом шостим рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 передбачено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи з зазначених правових норм, спосіб захисту своїх прав обирає позивач, суд не має права на власний розсуд змінювати спосіб захисту прав, обраний позивачем та суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування як спадкоємицею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про судові витрати суд вирішує за правилами ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,60,131,212,215-218,224-232 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Іщик М.В. про визнання права власності на спадкове майно– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайоний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Павлоградська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 33892721, адреса: м.Павлоград, вул.Соборна, 95;

Третя особа : Приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу Іщик Микола Васильович, адреса: м.Павлоград, вул.Соборна, 103, прим.14.

Суддя І. С. Шаповалова