Рішення № 10177591, 25.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/21925.06.10 За позовом Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" в особі Запоріжської філії Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування"

До відповідачаВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

За участю у справі третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор"

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3

третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

про стягнення заборгованості 21 664,65 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: Кучма О.Л.- представник по довіреності від 16.06.2010р.

від третьої особи 1: не зявились

від третьої особи 2: не зявились

від третьої особи 3: не зявились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" шкоди в порядку регресу в сумі 21664,65 грн., в тому числі 21430,10 грн. страхове відшкодування, 204,61 грн. пені, 29,94 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виплатив страхове відшкодування по Договору добровільного страхування у звязку з чим набув право регресної вимоги до відповідача, а відповідач на звернення позивача про відшкодування регресної вимоги не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. порушено провадження по справі № 53/219, розгляд справи призначено на 25.06.2010р.

В судове засідання 25.06.2010р. представник позивача не зявився, проте через відділ Діловодства Господарського суду міста Києва надав суду документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2010р. зявився та визнав борг перед позивачем.

Треті особи в судове засідання не зявилися, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надали, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників третіх осіб суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від третіх осіб не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.06.2010р. за згодою представника відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2009р. о 10-20 год. ОСОБА_4, керуючі транспортним засобом Кіа Cerato д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Патріотична-вул. Маяковського у м. Запоріжжі не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. Внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Тойота д/н НОМЕР_2, водій ОСОБА_6 Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобілі.

Відповідно до Постанови Хортицького районного суду м. Запоріжжя № 3-2852/2009р. від 10.12.2009р. було вставлено, що водій ОСОБА_4 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_4 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_4 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб Тойота д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № 696-а/09ЗП від 16.04.2009р. укладеного між ВАТ «Запоріжтрансворматор»та Запорізькою філією Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування"

Одним із страхових випадків за договором є «дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП»).

Згідно з Висновком № 1194 від 26.11.2009р. експертного автотоварознавчого дослідження, з приводу встановлення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного транспорту Тойота д/н НОМЕР_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає 21473,70 грн.

На підставі заяви страхувальника від 16.04.2009р. про виплату страхового відшкодування позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 21430,10 грн., що підтверджується страховим актом № 4788-а/09зп.

Позивач перерахував страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 21430,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 774 від 24.11.2009р.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8485913 від 27.12.2008р., то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У звязку з наведеним, до позивача (як страховика), який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 696-а/09ЗП від 16.04.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа ВАТ «Запоріжтрансформатор»(власник пошкодженого автомобіля) має до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані ОСОБА_4 збитки згідно укладеного договору обовязкового страхування.

Відповідач в судовому засіданні 25.06.2010р. визнав заборгованість перед позивачем.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 29 названого Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8485913 від 27.12.2008р. ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить суму в розмірі 35000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування шкоди відповідачем у розмірі 21430,10 грн. є обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 204,61 грн. пені.

Позивач, як підставу нарахування пені посилається на п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань по Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8485913 від 27.12.2008р. в розмірі 204,61 грн. відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 204,61 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних у сумі 29,94 грн. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Однак, не всі суспільні відносини, які підпадають під поняття страхування у власному розумінні цього слова, мають форму цивільних правовідносин та підпадають під дію Цивільного кодексу України.

Відносини по обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, які по своїй суті є організаційно-правовою формою гарантованого державою забезпечення права потерпілих осіб внаслідок дії (взаємодії) джерел підвищеної небезпеки на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок пригоди.

Дані правовідносини, як зазначалось, врегульовані положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до преамбули Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»його положення регулюють відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст.29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Норма ст.1192 ЦК України встановлює два основні способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: - відшкодування шкоди в натурі (передача речі такого ж роду і такої ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Даний спосіб може бути застосований, якщо відшкодування шкоди в натурі взагалі є можливим; - відшкодування завданих збитків в повному обсязі.

Визначення збитків надається статтею 22 ЦК України, відповідно до якої збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі (реальні збитки).

Право вибору способу відшкодування шкоди належить потерпілому. Саме за його заявою суд виносить рішення про покладення на відповідальну особу обовязку відшкодувати шкоду в натурі або відшкодувати завдані збитки в грошовій формі.

Основний обов'язок відповідача - відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу пошкодженим внаслідок взаємодії ТЗ.

Як встановлено, до позивача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», перейшло право вимоги, яке ОСОБА_7 мала до відповідача, як страховика цивільної відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки.

За таких обставин, господарський суд, дійшов висновку про відсутність грошового зобов'язання відповідача перед страхувальником позивача, а отже і позивачем, що виключає покладення відповідальності за його порушення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта»(01032, м. Кмїв, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного Акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) 21430 (двадцять одна тисяча чотириста тридцять) грн. 10 коп. шкоди в порядку регресу, 204 (двісті чотири) грн. 61 коп. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 35 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 (двісті тридцять пять) грн. 67 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяГрєхова О.А.